Практичне ознайомлення з поняттями «слово», «речення». Бесіда на тему «Літні розваги». Спосіб умовного позначення речень, навчання грамоти
Хід заняття Практичне ознайомлення з поняттями «слово», «речення». Бесіда на тему «Літні розваги». Спосіб умовного позначення речень, навчання грамоти
I. Основна частина
1. Повідомлення теми і мети
— Сьогодні ми дізнаємося, за допомогою чого можемо виражати свої думки, продовжимо мандрівку до чарівного світу українського слова, будемо вчитися працювати з Букварем.
2. Мотивація навчальної діяльності
— Чи знайомий вам невгамовний герой мультфільму Петро П’яточкін? Він опинився у скрутному становищі. Прочитавши книгу Миколи Носова «Пригоди Незнайка», Петрик вирішив теж здійснити подорож у повітрі, надув повітряні кульки і не може приземлитися. Справа в тому, що кожна кулька містить завдання, які хлопчик не в змозі виконати. Пропоную утворити команду рятівників 1-А класу і врятувати горе-мандрівника! Хто готовий мандрувати і складні перешкоди долати? Наш клас об’єднуємо у три рятівні загони: 1, 2, 3 ряди. Будемо вчитися прислуховува-тись до іншої думки й обґрунтовувати власну. Пам’ятаймо, що лише дружні дії врятують Петрика. Тож починаємо! (Учитель проколює кульку № 1 і дістає завдання.)
3. Гра «Додай слівце!»
— Перше завдання цікаве, але потребує дисципліни. Кожному загону-рятівнику по черзі пропонується загадка. Поспішати не можна, слово-відгадку не викрикувати, а додавати хором у кінці тексту. Якщо відгадку викрикує рятівник іншого загону, то він позбавляється права виконати своє завдання і отримати бал.
Загадки
• Красивий, щедрий, рідний край
І мова наша — солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься… (Україна).
Додаткове запитання для 1-го загону рятівників
Якими словами ще можна назвати Україну? (Батьківщина, Вітчизна)
• Хочеш плавать в океані,
Побувать на глибині,
Десь у джунглях, чи савані,
Чи в космічній вишині?
Бути пильним слідопитом
В хащах вікових —
Всі шляхи тобі відкрито
На сторінках… (книг).
Додаткове запитання для 2-го загону рятівників
Яка книжка вчора на уроці навчання грамоти виявилася мешканцем казкового будиночка? Як її ще можна назвати іншим словом? (Буквар, підручник)
• У коробці спочивають
Спритні хлопці молодці,
Убрання барвисте мають
І загострені кінці.
На папері слід лишають,
А зовуться… (олівці).
Додаткове запитання для 3-го загону рятівників
Назвіть ще слова, що є назвами предметів шкільного приладдя. (Ручка, альбом, зошит, лінійка, пенал, пензель, портфель, щоденник)
Підсумок. Усі загони правильно виконали завдання, зуміли дібрати потрібні слова. Зараз ви ростете, вчитеся ще краще висловлювати свої думки, в школі дізнаватиметеся про все нові й нові слова. Усі їх треба вимовляти чітко, виразно, правильно.
— А тепер попрацюємо в зошитах. Розгортаємо їх.
4. Ознайомлення з умовним позначенням слів
— Що ви бачите на сторінці зошита? (Горизонтальні лінії)
— Скільки клітинок підкреслює одна лінія? (Три)
— Таким чином ми будемо позначати слова, поки не вивчимо всі літери.
— Візьміть олівці й підпишіть під моїм зразком своє слово-відгадку.
Воно буде завдовжки у три клітинки. Під час письма сидіть рівно. Відстань між партою і тулубом — ваша долонька. Коли пишемо олівцем, зошит на парті лежить рівно.
Учні записують одну риску під зразком учителя.
— А тепер я показуватиму різні предмети чи малюнки, ставитиму запитання, а ви підніматимете руку і відповідатимете. (Учитель, вказуючи на предмети, що оточують учнів, або показуючи предметні малюнки, кожного разу запитує: що це? хто це?)
1-й загін: книжка, ручка, учень, малюнки із зображенням котика, велосипеда, ляльки;
2-й загін: годинник, учениця, дошка, малюнки із зображенням м’яча, пташки, вітрильника.
3-й загін: вікно, інший учень, парта, малюнки із зображенням шахів, дівчинки, ракетки тощо.
— Можливо, хтось із вас здогадався, чому до одних назв предметів ставимо запитання хто?, а до інших що?
— Хто може одним словом сказати, що я зараз вам показувала? (Предмети)
— А ви що називали? (Слова)
— Так, ви називали слова, якими називаються ці предмети, — назви предметів.
Нас оточує безліч предметів, і кожний із них має свою назву.
За допомогою чого ми називаємо предмети? (За допомогою слова)
— А тепер пригадаємо, які запитання ми ставили до слів, що називають предмети. (Хто? що?)
Завдання кожному загону рятівників: назвіть предмети, які відповідають на питання хто?, а потім — на питання що? Як ми умовно позначимо їх на дошці? (Учні називають слова — назви предметів (істот/неістот), а вчитель на дошці позначає їх прямою лінією.)
— Запишіть ще по два слова в зошиті. Не забувайте про поставу під час письма.
Висновок. Усі виконали завдання правильно. Кожен загін одержує 1 бал. Учитель заповнює на дошці карту змагань:
ЗАГОНИ РЯТІВНИКІВ | ||
1 | 2 | 3 |
1 | 1 | 1 |
6. Формування загального уявлення про речення
1) Пояснення вчителя.
— Починаємо виконувати завдання з другої повітряної кульки.
Досі ми називали тільки окремі слова. Та коли розмовляємо, про щось розповідаємо, то пов’язуємо їх так, щоб сказане нами було для кожного зрозумілим. Наприклад, якщо ми говоримо слово граються, то всі розуміємо, що воно означає, але чи відомо нам, хто саме грається? (Ні) Тож треба назвати того, хто грається: діти граються. Дівчатка й хлопчики граються. Звірятка граються. Це вже не окремі слова, а речення. (Учні повторюють: речення.)
— Речення складаються зі слів. Вони можуть складатися з одного, двох, трьох і більше слів. Щоб вийшло речення, маємо назвати когось або щось (людину, тварину, якийсь предмет) і сказати, що ця істота / цей предмет робить. Вийде коротеньке речення з двох слів.
— Отже, зробимо висновок: з чого складається речення? Речення складається зі слів. (Учні повторюють хором, рядами, індивідуально.)
2) Робота з Букварем.
7. Графічне позначення речень
1) Ознайомлення зі способом умовного позначення речень.
— Поки ми ще не навчилися читати й писати, не знаємо всіх букв, будемо записувати речення так: початок його позначатимемо вертикальною рисочкою заввишки в одну клітинку, а решту слів — горизонтальними лініями. У кінці речення ставимо крапку. Після неї можна писати інше речення. Наприклад:
— Якщо речення складається з трьох слів, то креслимо три лінії. Відстань між лініями (словами) — одна клітинка. Подивіться, як зображені речення з двох і трьох слів у Букварі.
— Запишіть ці речення у свої зошити.
Заучування фраз: «Речення складається зі слів. Речення служать для вираження думки. У кінці речення ставиться крапка».
2) Складання речень.
— Починаємо виконання третього завдання. Незабаром наш Петрик П’яточкін зможе повернутися на рідну землю.
За завданням учителя учні кожного загону складають речення з трьох і чотирьох слів за фрагментами ілюстрацій Букваря (Хлопчик грається м’ячем. Галинка тримає резинку. Андрійко взяв ракетку.) Речення з трьох слів зображуються кожним загоном на дошці й у зошитах.
Повторення фраз: «Речення складається зі слів. Речення виражає закінчену думку. У кінці речення ставиться крапка».
3) Ознайомлення зі словами, що служать для зв’язку слів у реченні.
— Ми навчилися поєднувати слова між собою, щоб скласти речення. З’ясували, що слова щось означають: називають предмети, людей. Продовжуємо розглядати малюнки. (Учитель сам креслить на дошці моделі речень, позначаючи службові слова однією клітинкою.)
— Де сидить голуб? (Голуб сидить на дереві.)
— Куди залізла кішка? (Кішка залізла на дах.)
— Де сховалася мишка? (Мишка сховалася в рюкзаку.)
— Де літає м’яч? (М’яч літає над землею.)
— Де спить лялька? (Лялька спить у візочку.)
— Хто тримає резинку? (Юля й Оля тримають резинку.)
— Зверніть увагу, як умовно позначені в схемах слова на, в, над, у, й? Як ви вважаєте, для чого служать ці слова в реченні?
Висновок. Слова на, в, над, у, й нічого не називають, але допомагають іншим словам поєднуватися в речення. Отже, вони служать для зв’язку слів у реченні. І таких слів в українській мові багато.
4) Гра «Живі слова».
До дошки виходять по три дитини з кожного загону рятівників. Вони виступають у ролі слів.
Решта дітей отримує завдання скласти речення, в якому стільки слів, скільки дітей біля дошки. За запропонованим малюнком учні складають речення.
Наприклад. їжак несе яблуко. Мама спекла пиріжки. Тато наловив риби. Учні, що знаходяться біля дошки, вибирають для себе слова з отриманого речення. З цими словами необхідно придумати нове речення. Учні, які виконують роль слів, по черзі називають кожний своє речення. (Яблуко несе їжак. Пиріжки спекла мама. Наловив тато риби.)
Учитель підбиває підсумки виконання третього завдання.
8. Лексичні вправи (четверте, останнє завдання)
1) Завдання для кожного загону рятівників: уважно послухайте
тлумачення слова. Відгадайте його.
• Гра на дошці, поділеній на світлі і темні клітини (поля), між світлими (переважно білими) і темними (чорними) фігурами за встановленими для них правилами пересування. Набір фігур для такої гри. (Шахи)
• Затягнутий сіточкою дерев’яний або металевий обруч овальної форми з держаком або лопаточка з ручкою для тенісу, бадмінтону, пінг-понгу. (Ракетка)
• Дво- і триколісна машина, що рухається силою м’язів людини, яка натискує ногами на педалі. (Велосипед)
2) Складіть із кожним словом речення.
За кожне виконане завдання загони одержують по балу.
III. Заключна частина
Підсумок
Повідомивши, що сьогодні у класі перемогла дружба (а вчитель завжди має змогу це зробити, додавши бали за вихованість, оригінальність тощо), педагог вертає ляльку на землю, до класу, проколовши останню п’яту кульку.
Пропонує учням розповісти хлопчикові про те, що нового вони дізналися на уроці.
— За допомогою чого ми називаємо предмети?
— Чому до одних предметів ми ставимо питання хто?, а до інших — що?
— Як ми умовно позначаємо слова — назви предметів?
— З чого складаються речення?
— Чи можна записувати речення, якщо не вмієш читати і писати?
— Як позначаємо перше слово в реченні?
— Що ми ставимо в кінці речення?
— Для чого служить речення?
— Яку роль у реченні виконують слова, що нічого не означають?
— Як вони позначаються в моделі речення?
Практичне ознайомлення з поняттями «слово», «речення». Бесіда на тему «Літні розваги». Спосіб умовного позначення речень, навчання грамоти
Повернутися на сторінку Навчання грамоти