Лічилки. Ігри. Урок-гра, зарубіжна література
Хід заняття Лічилки. Ігри. Урок-гра, зарубіжна література
I. Організаційний момент
Хто хоче бути красивим — грайся,
Хто хоче бути щасливим — грайся,
Хто хоче бути здоровим — грайся!
II. Повідомлення теми і мети уроку
— Поміркуйте, яку перлину народної мудрості ми сьогодні з вами відкриємо.
— Отже, починається урок-гра!
III. Актуалізація опорних знань
1. Розповідь учителя
— Ще одним скарбом народної мудрості є дитяча народна гра. «Як дитина бігає і грається, так їй здоров’я усміхається», — мовить народна мудрість. Ох і хитра штука гра! Ви вважаєте, що гра — це пустощі? Ба, ні, це своєрідне мистецтво. В іграх відтворено характер народу. Народна гра виховує дружні стосунки, бо кожному в житті потрібен друг. Народна гра — це коли усі гуртом. У грі змагаються, пізнають одне одного. Гра дарує людям радість і бадьорість. Гра допомагає стати добрим, чуйним, чесним і сміливим.
2. Пригадування українських народних ігор
— Які українські народні ігри ви знаєте? («А ми просо сіяли», «Там на горі мак», «Подоляночка»)
3. Повторення лічилок
— Перш ніж гратися, потрібно обрати ведучого чи якогось героя. Як слід зробити вибір? Для цього існують лічилки.
Лічилки — мініатюрні вірші з чітким ритмом і повною римою; вони допомагають визначити роль учасників гри чи розміщення гравців за групами. Виконують лічилки, як правило, речитативом. Авторами і виконавцями лічилок є самі діти.
— Які ви лічилки знаєте?
В полі — маки, в небі — граки.
Завелися в річці раки.
Стали раки воду пити —
Виходи, тобі водити.
Попіл, попіл, попільниця, а де ж наша зозулиця?
Понад морем літала, синім оком кивала.
А ти, киве, не кивай, а ти з города втікай.
Джміль, оса та бджілка —
Ось і вся лічилка.
— Це ми пригадали українські ігри та лічилки. Кожен народ може похвалитися своїми скарбами, і зараз ми ознайомимося з ними.
IV. Робота над новим матеріалом
1. Робота над лічилками
— Розгляньте в підручнику, лічилки якого народу там подані.
— Прочитайте спершу пошепки. Про що вона? Яка вона — реальна чи фантастична?
— Потренуйтеся, прочитайте її по складах. Послухаємо її у виконанні кількох учнів.
Аналогічно проводимо роботу з іншими лічилками (другу читають напівголосно, а третю — у парах).
2. Ознайомлення з іграми
— Розгляньте, скільки ігор описано в підручнику. Яких народів це ігри?
З першою грою дітей ознайомлює вчитель.
— Хто може розповісти, як грати у цю гру?
►Робота по рядах
Кожен ряд має прочитати, підготуватися та пояснити зміст певної гри.
— А тепер настав час пограти у нові ігри (за вибором дітей).
V. Закріплення вивченого матеріалу
►Робота в зошитах
VI. Підсумок уроку
— Чи сподобалася вам нова перлина фольклору — ігри?
— Чи потрібно гратися? Чому?
— У які з нових ігор можна гратися на перерві?
— Чи корисним було сьогоднішнє заняття? Чому?
— Підготуйтеся до гри «Автоперегони».
Лічилки. Ігри. Урок-гра, зарубіжна література
Повернутися на сторінку Зарубіжна література