І. Франко, «Грицева шкільна наука», українська література
Хід заняття І. Франко, «Грицева шкільна наука», українська література
ІІ. «Поетична хвилинка»
Строфи
Дурний, хто, помилок лякаючись,
Не сміє братися до діла,—
Так, якби я не їв, лякаючись,
Щоб кришка в голосницю не влетіла.
(І. Франко)
Можливий коментар
Народне прислів’я говорить: «Не помиляється лише той, хто нічого не робить». І зміст цієї мудрості розкривають поетичні рядки І. Франка. Письменник добирає влучне порівняння. Ці рядки приваблюють глибиною думки, спостережливістю, наступальним характером та тонкою іронією автора.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання.
а) Зачитування, переказ епізодів з оповідання, які найбільше запам’яталися, сподобалися із обґрунтуванням вибору;
б) переказ від імені Гриця, батька, вчителя, хлопців, гусака чи гуски (за вибором);
в) огляд ілюстрацій до твору.
2. Конкурс «Хто найуважніший?»
(Кожна правильна відповідь — 2 бали.)
1. Скільки гусей було в череді у Гриця? (25)
2. Скільки стало гусей через рік? (40)
3. Скільки вчився у школі Гриць? (Один рік.)
4. Що заставили хлопці їсти Гриця, який уперше прийшов до школи? Як це назвали? (Крейду — Єрусалим.)
5. Яке слово вивчив Гриць? (А-баба-галамага.)
6. Як називався учитель у старій школі? (Професор.)
IV. Формування і вдосконалення вмінь та навичок
1. Слово вчителя.
Щоб краще запам’ятати й усвідомити зміст твору, треба скласти його план: поділити на логічні частини (епізоди, картини) й придумати до них заголовки.
2. Колективне складання плану. Орієнтовний план.
1. Гриць-пастушок.
2. Батько веде хлопчика до школи.
3. Неласкавий прийом.
4. Важка наука.
5. Мрії батьків Гриця про подальше навчання сина.
6. Гуси під наглядом сусідського хлопчика.
7. Як гусак присоромив Гриця.
3. «Мозкова атака». Визначення теми твору.
Тема — те, про що йдеться у творі, сформульоване в узагальненому вигляді.
(Запис до літературознавчого словничка.)
Можлива відповідь.
Тема оповідання І. Франка «Грицева шкільна наука» — правдиве зображення старої школи в Україні, стосунків учнів між собою та учнів з учителями.
4. Характеристика образу хлопчика Гриця. Гра.
5. Проблемна ситуація.
Уявіть: вам потрібно на уроці історії України дати характеристику побуту селян у другій половині ХІХ ст. в Західній Україні, а ви все забули. Пам’ятаєте лише зміст оповідання І. Франка «Грицева шкільна наука». Які змальовані автором картини селянського побуту підкажуть вам відповідь?
(Діти змалку працювали — пасли гусей, домашню худобу; дорослі займалися сільським господарством; був одяг робочий, буденний і святковий; селяни поважали навчання, школу, вчителів, вважали це доброю перспективою для дітей; школа бідна, в поганому стані; навчання нудне й неефективне та ін.)
6. Дайте відповідь на питання «Чому?» проблемного характеру.
— Чому вчитель вважав Гриця й більшість його однокласників «туманами вісімнадцятими»?
— Чому хлопчик «вихуд і поблід і ходив увесь час, як сновида»?
— Чому про навчання Гриця, його вчинки та поведінку автор розповідає у жартівливому тоні? Глузує письменник зі свого малого героя чи співчуває йому?
— Чому хлопці так непривітно зустріли новачка?
— Чому школа мала такий непривабливий вигляд?
— Чому навіть простий гусак перевершив Гриця в науці?
7. Зв’язне мовлення.
Розкажіть про ситуації, події та картини з оповідання «Грице-ва шкільна наука», які відповідають таким прислів’ям:
Не наука, а мука.
Мокрим рядном накрили.
Хто в ліс, хто по дрова.
Сам собі пан.
До науки як до дрюка.
V. Закріплення знань, умінь і навичок
Вікторина.
Хто з персонажів:
— «наставив… свою невеличку голову з червоними очима і червоним широким дзьобом, засичав різко, а відтак, таракаючи про щось нецікаве… пішов передом»? (Старий білий гусак.)
— «не хотіла йти в ряді, але попленталася поза містком і зайшла в ровок, за що Гриць швякнув її прутом»? (Стара грива гуска.)
— «зовсім у зміненім вигляді, у нових чобітках, у новім повстянім капелюшку і червоним ременем підперезаний»? (Гриць.)
— «поза будинком по городі ходив пан у камизельці»? (Учитель.)
— «почувши стук, засіли були за дверима і зробили Грицеві таку несподіванку»? (Сміхованці-хлопці.)
— «як сполошені горобці, попирскали до лавок»? (Усі хлопці.)
— «працював довгий час дуже пильно, микаючи зі свого старого кафтана латки, нитки та остроки; вже їх перед ним на спідній дошці лавки лежала ціла купа, а він усе ще микав і скуб зо всієї сили»? (Один із учнів.)
— «просто сказав йому (батькові), що Гриць «туман вісімнадцятий», що ліпше зробить, коли відбере його додому і назад заставить гуси пасти»? (Професор.)
— «під час його шкільного року заєдно робили собі блискучі надії, як-то буде гарно, коли вони увільняться від щоденних різок, позаушників, штурканців, «пещ» та «попідволосників» і як покажуться знов у новім блиску своєї поваги на пасовищі»? (Усі школярі.)
— «вихуд та поблід і ходив увесь час, мов сновида»? (Гриць.)
— «звичайно тільки й робив на пасовиську, що копав ямки, ліпив паски з болота та пересипався порохом. Про гусей він не дбав зовсім, і вони ходили самопас»? (Сусідський хлопчик Лучка.)
— «був зламаний, засоромлений. Гусак в одній хвилі перейняв і повторив ту мудрість, що коштувала його рік науки!»? (Гриць.)
VІ. Домашнє завдання
Підготувати усну розповідь (характеристику) про Гриця, визначити своє ставлення до нього; підготувати «поетичну хвилинку».
І. Франко, «Грицева шкільна наука», українська література
Повернутися на сторінку Українська література