А. Костецький «Імена», «Не хочу», читання
Хід заняття А. Костецький «Імена», «Не хочу», читання
II. Вправи з техніки мовлення та читання
1. Учні на картках читають вірш.
Як гарно тут красою милуватись,
Вітання кожній квітці посилать…
А квіти нам голівки нахиляють —
Не тільки чарують, але й навчають.
2. Читання анаграм.
Оволкаш ротндая акм афілак цисарн
III. Мотивація навчальної діяльності, створення емоційного настрою
Квіти, дерева — яка це краса!
Краса, яку потрібно леліти, берегти.
Дуби ростуть поволі, неквапливо,
Хто садить дуба, той, можливо,
І не побачить його вищим, аніж сам.
Це — дар майбутнім, скажемо, літам,
Привіт іще незнаним поколінням…
— Той, хто виростив хоча б одне своє дерево, хто почув, як зашелестіло його молоде листя, той пізнав справжню радість!
І дійсно, мабуть, немає у світі більшої радості, ніж любити природу, людей, приносити користь.
IV. Повідомлення теми і мети. Розповідь про письменника
— А ще більша радість — зачарувати людей своєю творчістю, мудрим, лагідним словом запалити іскру милосердя та поваги.
Я сьогодні хочу розповісти вам, діти, про людину, поета — Анатолія Костецького, який народився 6 грудня 1948 року в місті Києві. Перші казки почув від бабусі. Згодом мама, вчителька мови і літератури, почала заохочувати його до класичної спадщини.
Анатолій Костецький почав свою літературну творчість із ліричних віршів про природу. 1967 року доля звела поета-початківця з Михайлом Стельмахом, який щедро почав ділитися з ним таємницями творчості і ненав’язливо вчити майстерності. Порадив писати для дітей, а через кілька років уже був редактором першої книжечки Анатолія Костецького «Джміль про сонечко гуде». Від тоді дитячій літературі поет не зраджує. З-під його пера вийшло понад десять книжок для юних читачів.
Найвідоміші з них — «Лист до птахів», «Весняні дарунки».
V. Опрацювання статті «Анатолій Костецький»
Самостійне читання. Відповіді на питання.
— У якій сім’ї і де народився Анатолій Костецький?
— Хто є головними героями віршів?
— Які найтонші почуття викликають у нас вірші поета?
— Ми сьогодні маємо можливість перевірити це на уроці, працюючи над віршами А. Костецького.
VI. Підготовка до сприймання нового матеріалу
Любі діти, погляньте у віконечко:
Як лагідно і щиро світить… (сонечко)!
Берізки і тополі гойдаються… (поволі),
І квіти нахилили голівоньки свої
І лагідно всміхаються до рідної… (землі).
— Як приємно й радісно бачити таку картину природи! Око милують прекрасні поля й лани, сади й ліси, ставочки, озерця — усе це миле й любе серцю. Який чарівник створив таке диво і все назвав так красиво? Вдивляючись у цю красу, чи у вас не виникало бажання щось змінити або по-іншому назвати якісь предмети?
А от герой вірша А. Костецького змінив деякі назви. Ось послухайте.
VII. Робота над віршем «Імена»
1. Виразне читання вірша.
— Яке бажання було у хлопчика?
2. Словникова робота.
3. Самостійне читання.
— Чому хлопчик із жалем промовив останні свої слова?
— Що б ви могли йому порадити, у чому навіть і запевнити?
4. Вправи для розвитку швидкості читання.
1) Вибіркове читання.
— Що дарувала лопатуля для птахів?
— Як хлопчикові хотілося назвати бабусю?
2) Відновіть рядки з вірша.
І цвіли б любенят
… очі,
і…
гуляли б із ними
охоче.
5. Вирізне читання вірша.
— Любі дітки, а у вас не було бажання по-своєму назвати якийсь предмет. Адже кожен предмет ми бачимо по-різному, по-різному його сприймаємо. Давайте доберемо нові імена до слів: мама, котик, дідусь, берізка.
— Молодці! Скільки ніжності, ласки я почула у ваших словах! І я впевнена, що в діток, які говорять щиро, лагідно, з почуттям любові та ніжності, добре серце.
VIII. Опрацювання вірша А. Костецького «Не хочу»
1. Робота над заголовком.
— Уважно прочитайте заголовок.
— Як, на вашу думку, про що йтиметься у цьому вірші: про якісь примхи чи про приємне та повчальне?
— У цьому ми переконаємось, коли прочитаємо цей вірш.
2. Читання вірша (мовчки).
— Чи підтвердив цей вірш ваші думки?
3. Аналіз змісту прочитаного.
— Чому не хотіла дівчинка ловити метелика, не зірвала квітку?
— У чому дівчинка бачила страшенний гріх?
— Як ви розумієте вислів «живе тремка живинка»?
4. Виразне читання вірша.
— Що ви можете сказати про цю дівчинку?
IX. Підсумок
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
— Що найбільше вас зацікавило?
— Які почуття у вас викликали прочитані твори?
А. Костецький «Імена», «Не хочу», читання
Повернутися на сторінку Читання