Свято Букваря. Сценарій Свято Букваря (для вчителя), навчання грамоти
Сценарій Свято Букваря
Вступне слово
— Благословенна та ясна година, коли Буквар бере до рук дитина… Яка це відповідальна мить! З цього часу в житті дітей розпочинається новий період, бо Буквар — це перша сходинка до знань.
Учні (по черзі)
1. У нашій школі
Дуже гучне свято.
І прийшло до нас у гості
Друзів так багато.
2. Любі гості, мами й тата,
В нас Букварикове свято!
Добре, що прийшли до нас
У перший клас.
3. Раді ми усім вам дуже,
Веселіться з нами, друзі,
Дідусі й бабусі,
Наші тата й мами.
4. Є червоних днів багато
На листках календаря,
А між ними — й наше свято —
Вшанування Букваря!
5. День вітання і прощання,
Свято наших Букварів.
Перша сходинка зростання
Для найменших школярів.
6. І дзвінок веселий кличе
Першокласників на свято:
— Не запізнюйтесь! Пошвидше!
Час з Буквариком прощатись!
7. Буквар взяли ми перший раз,
Як прийшли у перший клас.
І як нам радісно сказати:
Усі (разом).
Тепер вже вміємо читати.
8. Літера перша і перше слово,
З книгою перша серйозна розмова.
Перша сторінка і друга сторінка,
Перша тривога і перша оцінка.
Навчився читати наш дружний клас,
Усіх привітати ви можете нас.
9. Є книг багато — радісних, печальних,
Товстих, тонких, барвистих, наче жар.
Але одна — усім книжкам начальник,
І звуть її по-простому —
Усі (разом).
Буквар.
Учитель. Свято це — Букваря, а його самого чомусь немає. Може, коли ми складемо з літер його ім’я і покличемо голосно: «Букварику!» — він з’явиться?
Букварик
Діти любі, добрий день!
Радий вам я дуже!
Як почув я дінь-ділень,
Поспішив до друзів!
Я — веселий Букварик,
Весело співаю,
Бо чудове свято в нас
Весело лунає.
Я — щасливий Букварик,
Я тому радію,
Що всі діти в першім класі
Вже читати вміють.
Танок «Чотири букви і Буквар». Виконують букви: У, Р, О, К.
Учень. Ти, Букварику, у нас сьогодні найголовніший. (До учнів) Кому ми повинні рапортувати про те, як навчились читати і писати?
Усі. Букварикові!
Виходять дев’ять учнів.
1. Тоді слухайте мене уважно. До здачі останнього урочистого рапорту Букварикові стояти струнко!
2. Товаришу Букварику! На свято прощання з тобою зібрались всі 30 учнів 1-го класу, вчитель, батьки, дідусі й бабусі.
3. За час навчання в 1-му класі вивчено 33 літери українського алфавіту, що допоможе нам у майбутньому вивчати й інші мови світу.
4. Учнями 1-го класу перечитано, недочитано, зачитано до дірок 100 художніх книжок.
5. Усі ми навчились писати. Нами списано, переписано, недописано в зошитах багато десятків сторінок.
6. Загублено 5 поганих звичок, 47 ручок, 21 олівець, з десяток гумок, 13 ґудзиків, 3 гривні 57 копійок.
7. Над «важкими» завданнями «поламано» 6 голів, зламано 4 стільці, 6 замків у портфелях, 7 замків у спортивних кофтах та курточках.
8. На території шкільного подвір’я розбито одну клумбу, 6 носів і шибка під час перерви.
9. 1-й клас живе цікаво і не збирається зупинятись на досягнутому.
Усі. Рапорт зданий!
Букварик (хапається за голову). Ой-ой-ой! Оце так навчив! Оце дожився! Та вас разом із вашою вчителькою завуч з директором за таке не візьмуть до другого класу.
Учень. Букварику, не журись! Це ми навмисно придумали і про носи, і про шибки, і про замки, щоб веселіше було. Букварик. Так це правда?!
Учень. Звичайно! А коли і правда, і то… тільки трішечки. Зовсім небагато. Головна правда в тому, що ти навчив нас читати і писати. Хіба цього мало? Усміхнись! Виконується «Пісня про Буквар».
10-й учень
Ми навчилися писати,
Гарно тексти читати
І задачі розв’язуємо всі.
А сьогодні на святі
Ми приносим подяку,
Перша книжечко наша, тобі.
Буквар
Ну, а зараз, любі діти,
Всі гуртом ми розберем,
Як ви вчились,
Чи зі мною — Букварем —
Весело дружили?
А для гарного початку
Загадаю вам загадки.
Загадки
• Біла нивка невеличка,
Там розсипана пшеничка.
Очками її зберем,
А думкою розімнем.
Каже мудра мишка: «Що це буде?» (Книжка)
• Є чарівник у школі в нас,
А ну пізнайте, хто він?
Озветься — тиша йде у клас.
Озветься ще раз — гомін.
Щоб не спізнитись на урок,
Нам голос подає… (дзвінок).
• Він долає першу в світі
Книгу мудрості — Буквар.
Ви впізнали його, діти?
Ну, звичайно, це… (школяр).
Буквар. Молодці, діти! А тепер я всіх запрошую в подорож до міста Буквограда. Як ви гадаєте, хто живе у цьому місті?
Діти. Букви та звуки.
Буквар. Так. Почнемо екскурсію з алеї Голосних. Де мої помічниці?
Звучить музика. Входять діти з табличками, на яких зображені букви А, О, У, Е, Й, І.
Буквар. А ось і вони! Літери відомі, кожному знайомі. Звучить музика.
Літери, що позначають голосні звуки
Ми — літери незвичні,
Ми дуже симпатичні,
Бо кожна жарт, чи віршика,
Чи казочку несе.
Буква А
Акули веселу абетку читали,
Читали, сміялися й добрими стали.
В цій книжці акули безпечні для нас,
Тому що смакують вони ананас.
Буква Е
— Е-е-е! — гукнула буква Е.
— Не забудьте і мене
Едельвейсом привітати
Або з Е слова назвати.
Буква И
И літера стоїть, страждає
На «и» ніяких слів немає.
Але без «и», мої малята,
Ми слів не зможем прочитати.
Фізкультхвилинка
И великої немає,
И слова не починає.
Виплив кит на середину
Хвилям кит підставив спину.
О. Кононенко
1. В. п.: основна стійка. 1 — руки через сторони вверх, голову назад, прогнутись, погляд на кисті (вдих). 2 — в. п. (видих). 3-4 — те саме.
2. В. п.: руки на поясі. 1-4 — повороти головою вправо, вліво.
3. В. п.: руки вверх. 1-4 — імітація рухів рук при плаванні способом «кроль» на грудях.
4. В. п.: руки на поясі. 1 — нахил уперед до горизонталі руки, голову назад. 2 — випрямитися, руки вверх, голову назад, погляд на кисті, прогнутись, 3-4 — те саме.
Буква І
Івасик іграшками грався,
А по подвір’ї йшов індик.
Івась побачив і злякався
І від індика в дім утік.
Індик в миску воду лив,
Індик шию довго мив.
Індичатко помагало
Індика за хвіст тримало.
Буква О
Оленя одне блукало,
Оленя когось шукало
Оля Олю запитала:
— От кого воно шукало?
Оля Олі каже прямо:
— Оленя шукало маму!
Буква У
Українка я маленька,
Українці батько й ненька.
Українкою я звуся —
І цим іменем горджуся.
Усі (разом)
Голосні можуть співати,
Плакати й кричати,
У темному лісі гукати,
І дитину колисати.
Заспіваймо, друзі!
ПІСНЯ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
А-а-а, а яблучка два.
Два яблучка червоненькі
Несе донечка для неньки.
А-а-а, а яблучка два.
Фізкультхвилинка
Е-е-е. Де то мама, де?
Мама квіти поливає
Тай до діток поглядає.
Е-е-е, — ось вже мама йде.
І-і-і — лошатка малі.
Є у них чотири ніжки,
Коло воза біжать пішки.
І-і-і — лошатка малі.
И-и-и, а хлопчики три.
У канаву троє впали
І голосно закричали.
И-и-и — плакали всі три.
О-о-о — яєчко одно.
Знесла курочка чорненька,
Знайшла дівчинка маленька.
О-о-о — яєчко одно.
У-у-у — песик на шнурку.
Цуценяток 5 кудлатих
Полягали коло хати.
У-у-у — песик на шнурку.
Буквар. Це, діти, 6 букв, що позначають тільки голосні звуки, а є ще й такі, що можуть позначати два звуки. Назвіть їх. (Показує букви на плакаті «Буквоград» — Я, Ю, Є, Ї.) Входять діти з цими табличками.
Буква Є
Буква Є. Яка вона?
Наче скибка кавуна!
Кавуна маля просило —
Двічі скибку надкусило.
Буква Ю
В школі я пишу, читаю,
І рахую, і співаю,
І малюю, й гарно граю,
Як не знаю — запитаю,
Бо старанно все вивчаю.
Буква Ї
Їжак яблуками чистить
Гострі голочки свої.
Наколов він двоє яблук —
Йде казкова буква Ї.
Буква Я
На сторінку Букваря
З моря вийшла буква «Я»,
І на якір гордо стала:
«Я» — слова свої зібрала.
Покажіть свої знання
І назвіть слова на букву «Я».
Проводиться гра «Слова на букву я».
Буквар. Запам’ятайте, діти: букв, що позначають голосні звуки, всього… 10. А тепер з алеї Голосних вирушимо до проспекту Приголосних. По цей бік вулиці живуть дзвінкі приголосні. Ось послухайте, що вони про себе розкажуть.
Буква Б
Букву Б («бе») у слові мають.
А тому її вітають —
Балерина із балету,
Близнюки несуть букети,
Білочка свого горішка,
Ну, а бджілка — меду трішки.
Буква В
На яблуні яблучок двоє,
Шепочуться з листям обоє.
А дівча любується і не рве,
А вони звисають літерою В («ве»)
Буква Г
Голуб, горобець, глухар
Завітали у Буквар.
Гноми ще й гітару взяли,
Голосисто заспівали: —
В гаразді нехай живе
Всім рідна буква Г («ге»).
Буква Ґ
Ґава й гуска коло хати
Почали пісень співати.
Каркали та ґелґотали,
Доки голос не зірвали.
Фізкультхвилинка
Гуска грає на гітарі,
Ґелґотить гусак ґаґарі,
Горобець гука грака,
Ґава гатить гопака.
Ю. Кругляк
1. В. п.: сидячи. 1-4 — руки імітують гру на гітарі.
2. В. п.: сидячи, руки на колінах. 1-4 — повороти тулуба вправо, вліво.
3. В. п.: руки на поясі. 1 — нахили тулуба вправо, вліво, руки в сторони. 2 — в. п. 3-4 — те саме.
4. В. п.: руки на поясі. 1-4 — піднімання й опускання плечей.
Буква Д
Дуже добра буква Д («де»).
Хто з доріг до неї йде,
Того поселяє в дім.
Усім добре в домі тім.
Буква Ж
Жуки дзижчать в садочку літом
По стежці жаба — плиг та плиг,
Жоржини квітнуть новим цвітом,
Кружляють бджоли коло них.
Буква Й
Йоржа впіймав на вудку Йосип,
Схопив і зойкнув — ой-ой-ой!
Не знав, напевно, Йосип досі,
Який колючий йоржик той!
Буква З
Загадкова буква З («зе»)
Десь слова свої везе.
Назбирала із книжок —
Зачинила на замок.
Збоку, знизу і згори
Схожа З («зе») на цифру три
Є три зуби в букви 3 («зе»),
Ними все вона гризе.
Буква Л
Лисеня та левеня
їли ласощі щодня.
Кожен мав велику ложку, —
Горщик спорожнів потрошку.
Буква М
Буква М («ем»), як мама мила —
Мелодійна і мрійлива.
Ще в колисці немовля
Слово мама вимовля.
Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові:
Мати, матінка, матуся,
Мама, мамочка, мамуся!
Називаю тебе я,
Рідна ненечко моя.
Звучить пісня «Подарунок мамі».
Буква Н
Дві палички-лічилочки
Гуляли у саду.
А тут зламалась гілочка:
— Рятуйте, бо впаду!
Летіла і кружляла,
Хапаючись за клен,
Між паличками впала
І вийшла буква Н («єн»).
Буква Р
Дуже рада буква Р («ер»),
Має братиків й сестер:
Рака, рись і рукавицю,
І русалоньку — сестрицю.
ВІРШ-ГРА «ЧОМУ?»
Не скажу — і не просіть! —
Чом усі
Тигри гарчать: «гаррр!»,
Ворони кричать: «каррр!»,
Коні харчать: «харрр!»,
Двері риплять: «раррр!».
Не скажу — і не просіть!
Чом усі
їжаки сопуть: «фррр!»,
Літаки ревуть: «дррр!»,
Трактори гудуть: «тррр!»,
Катери пливуть: «шррр!».
І не взнати вам, повірте,
нізащо, що тигри гарчать, ворони кричать,
коні харчать,
двері риплять,
щоб
навчити хлоп’ят, щоб
навчити дівчат
«РРР» нелегке вимовлять.
П. Висоцький
Буквар. А тепер продовжимо екскурсію вулицею Глухих звуків. Вони вміють шипіти «ш-ш-ш», свистіти «с-с-с», фиркати «ф-ф-ф». Та вони про себе й самі розкажуть.
Буква К
Вранці півник в курнику
Будить всіх: ку-ку-рі-ку!
Прокидайтеся, курчата,
Будем букву К («ка») вивчати.
Буква П
Пелікан — пожежник бравий,
Добре знає свою справу.
Всюди він води налив
І пожежу загасив.
Буква С
Буква С («ее»), буква С («ее»), —
Усміхається Олесь, —
Мов півбублика смачного.
І чому це він не весь?
Буква Т
І троянда, і тюльпан, і струнка тополя,
Телефон, і торт, і травинка в полі —
Всі вітають букву Т («те») теплими словами:
«Люба Т («те»), нехай тобі добре буде з нами».
Буква Ф
Буква Ф («еф») — то фантазерка,
Любить фрукти, феєрверки,
І фіалки, і фазана,
Фарби різнокольорові,
Фею й факели казкові.
Буква X
Хрестиком хустину
Мама вишивала.
Букву X («ха») Христинка
Вишиту впізнала.
Буква Ц
Гляньте лиш на букву Ц («це»),
На ціле її лице —
Це цукерки і цибуля,
І про цифри не забула.
Цикламент і циферблат.
Ц («це») цікава й любить лад.
Буква Ч
Аж чотири довгі ночі
Не зімкнула свої очі,
«Букварем» йшла черепаха
Й поспішала, бідолаха,
Бо чекали на сторінці
Чапля, чайка, чорнобривці,
І чебрець, і черевики.
Ой, який «Буквар» великий!
Звучить пісня «Ясно, чому…»
Буква Ш
Шепотіла буква Ш («ша):
— Ш-ш-ш, шановні, тихо — ша!
Лише вам скажу на вушко:
Маю шоколад і грушку.
Буква Щ
Буква Щ («ща») завжди щаслива,
Щедра на слова і щира,
Ще щедрівки полюбляє,
Зі щеням малим гуляє.
Ще смакує їй щавель,
Йде на щоглу в корабель.
Випадає із дощем,
Виростає під кущем.
Буква Ь
Не забудьте ви про мене —
В алфавіті я в потребі.
Хоч я — буква, а не звук,
Та я завжди тут як тут.
Ну, яка Волинь без мене,
Чи, скажімо, осінь, лебідь?
Львів і лось, альбом і вість,
Батько, сіль, дідусь і гість?
Є у слові м’який знак —
Красивіше воно так.
Що ви хочете кажіть, —
Мені в мові жить і жить!
Буквар. Ось ви і познайомились з усіма мешканцями Буквограда. Час завершувати нашу подорож. Але, здається, до нас гості…
Учитель. А ви хто такі? Хто вас запрошував на свято?
Ледащо. У тому й справа, що про нас забули.
Я — ледащо, не абищо.
Я роботу не шукаю
(Аби як чого не вийшло).
Я роботу не люблю,
Краще солодко посплю.
Двійка
А мене ви упізнали?
Я ваш найкращий друг — двійка!
Хто хоче зі мною дружити?
Не хочете? Ну й не треба!
Лінивиця. А чого це ви всі тут зібралися? Вам не ліньки? Краще б удома на ліжку лежали. Що? Букви вчити?! Навіщо? Яка з того користь? Спробуй всі вивчити (тикає пальцем); оце бублик якийсь (О), а це — наче хвіртка (И).
Звучить пісня «Засмутилось кошеня».
Учитель. Який сором, Лінивице! У твоєму віці літер не знати! Ти подивися, як читають діти. Я запрошую їх прочитати не прості слова, а слова, в яких розсипані букви:
Гра «Хто перший складе слово»
е, с, в, а, н (весна);
а, о, л, к, ш (школа);
о, ш, з, и, т (зошит).
— Цікава гра! Бачиш, Лінивице, як важливо знати літери. Раджу й тобі не лінуватися, а за розум братися, за Буквар.
Лінивиця. Не хочу я вчитися, це ж треба букви запам’ятовувати… Склади читати, писати. Ні, я краще буду з Двійкою пустувати.
Двійка
Не пущу вас далі я,
Тут територія моя,
Всіх зачаклую,
Цариця «двійок» — я.
Ледащо
А цю книжечку — Букварик —
Треба вкрасти. От і все.
Діти вчитися не будуть,
Букви швидко всі забудуть!
Двійка
От тоді настане час!
Просто клас!
Буду я тут панувати,
Нікого до школи не пускати.
Забирають Букварика.
Лінивиця. Ну що, засумували? Тепер не треба вам уроки вчити, можна поспати.
Двійка. Можна й потанцювати, пострибати.
Ледащо (повертається)
І чому такі сумні?
Дуже я люблю казки.
Як розкажете мені
Казочку цікаву,
Може, випущу тоді
Книгу капосну оту!
Вистава музичного театру — «Чарівник Смарагдового міста» (уривок). Двійка повертає Букварика.
Буквар. Я побачив, які ви талановиті, дружні, веселі, і привів вам гостю. Не хочеться з вами прощатися, але я мушу поспішати.
Учень
Беру Буквар останній раз,
Несу його у рідний клас.
І рідній книзі у журбі
Шепочу: «Дякую тобі!
Бо перша книга ти моя!
Тепер читати вмію я.
На світі книг багато є,
Я серце їм віддам своє».
Виконується пісня «АБВГДейка».
Кілька місяців дружили
З цим веселим Букварем,
Букви добре всі завчили,
Дружно з ними ми живем.
Приспів:
Абевегедейка, абевегедейка —
Це навчання, а не гра.
Абевегедейка, абевегедейка,
Азбуку знає дітвора.
Прощавай, Букварику-друже,
Ми вже вивчили тебе,
Нам було цікаво дуже,
Та вже Читанка нас жде.
Приспів.
Буквар. Дякую вам за добрі слова!
Всі літери прочитані,
Усіх їх — 33.
Тепер дітей учитимуть
Підручники нові.
Хочу познайомити вас з тими, хто вестиме вас далі країною Знань.
Читанка
Не сумуй ти, брате мій,
Я ось Читанкою звусь.
Що не встиг ти доробити,
Я за все оте візьмусь.
Вирощу я всіх діток,
Навчу читати і писати.
Батька й неньку шанувати,
Україну прославляти.
Я, Читанка нечитана,
Навчатиму ваш клас.
Я, з вами говоритиму
Про наш прекрасний час.
Математика
Щоб весело гулять,
Уроки треба виконать,
Наука дуже точна я —
Вам треба мене знать.
Рідна мова
Багатий світ незвіданий:
І сонечко на всіх.
Хто мову має рідную —
Багатший від усіх.
Учитель. Нові підручники ще принесли нам чудову гру, щоб перевірити вашу уважність. Гра має назву «Це все я, це все я, це компанія моя».
Учитель читає запитання. Якщо це про вас — відповідаєте словами «Це все я, це все я, це компанія моя», якщо ні — то «Це не я, це не я, не компанія моя».
— Хто співає, веселиться і роботи не боїться?
— Хто із вас такий хороший — засмагати йде в калошах?
— Хто із вас хоч раз хворів через те, що зошит з’їв?
— Хто із вас, скажіть лишень, зарядку робить кожен день?
— Чи багато серед вас невмивах приходить в клас?
— Хто пройти ладен півсвіту, щоб Букварика зустріти? Учитель. Молодці, діти! Добре старались, гарно вчились. Букварик теж задоволений вами. Але Букварикові потрібно прощатись, йому потрібно поспішати, щоб навчити читати і писати ще багатьох майбутніх першокласників.
Учні дякують Букварикові за все, чого він їх навчив.
Буквар
Діток цих всього навчайте,
Бо ж самі багато знаєте.
А ви, дітки, не лінуйтесь,
До уроків всі готуйтесь.
Бо в народі кажуть так:
Книжка — диво є велике,
Всіх вона навчає.
І дорогу в світ широкий
Для нас відкриває.
Вручає дипломи.
Буквар
Я вас прошу не лінуватись
І вчить уроки день при дні.
І берегти книжки!
Віднині — найперші друзі вам вони.
Буквар іде.
Звучить пісня «Прощай, Букварику!»
Учні виконують пісню (на мелодію пісні «Пусть бегут неуклюже…»).
Ми уже не малята,
Не маленькі дошкільнята —
Цілий рік в школі вчилися ми.
Нашу вчительку любили,
Всі слова її ловили
І в усьому наслідували.
Ми читаєм і рахуєм,
Додавати вмієм всі.
Ой, як жаль нам, що не підем
В перший клас ми всі. (Двічі)
Букварі прочитали,
Сто задач розв’язали,
Кожну букву виводили ми.
Наші тати й матусі,
Ви були для нас — як друзі,
Разом з нами училися ви.
Ми спасибі скажем щиро
І учительці, й батькам.
За турботу, за терпіння
Щиро дякуємо вам. {Двічі)
Учні (по черзі)
11. Перший раз в перший клас!
Рік тому зустрів він нас.
Потім підем в клас наступний —
Вітер хай нам дме попутний.
12. Одне одного ми любим,
Станем всі за одного.
Вчитись в другім класі будем,
Всі ми хочемо цього.
13. Ну, а вчителька як буде?
Що, покине усіх нас?
Ні, вона разом із нами
Переходить в другий клас!
Звучить пісня «Прощай, прощай, наш перший клас!»
Учитель
І вам, шановні батьки,
Спасибі хочу я сказати
Із щирим вчительским теплом
За ночі, ті, що недоспали,
Коли задачі ви рішали,
За вірність прикладів і вправ
І за малюнки з малювання —
Тут кожен батько участь брав.
Це перший крок.
Попереду — ще 10 років.
Отож, навчайтеся, батьки,
І кожен день робіть уроки.
Учитель. Дорога класна родино, шановні гості! Наше свято добігає кінця. Ми щиро вдячні всім, хто завітав до нас на наші перші жнива. Сподіваємося, що зібрані зернятка знань проростуть рясним урожаєм у майбутньому, а тепло сьогоднішнього свята залишиться в серцях нашого найдорожчого скарбу — дітей — назавжди.
Дні дитинства — наче плин води.
Проліта дитинство, та у спадок
Зостається пісня, повна згадок,
Пам’ять зостається назавжди.
У подарунок, на згадку про перше родинне свято, Буквар вручає дітям книжки.
Свято Букваря. Сценарій Свято Букваря (для вчителя), навчання грамоти
Повернутись на сторінку Українська мова