Тверді та м’які приголосні звуки. Умовне позначення твердих і м’яких приголосних, навчання грамоти
Хід заняття Тверді та м’які приголосні звуки. Умовне позначення твердих і м’яких приголосних, навчання грамоти
II. Повідомлення теми і мети
— Сьогодні на уроці ми дізнаємось, на які дві групи поділяються приголосні звуки; будемо записувати слова за допомогою умовних знаків.
III. Вправляння у практичному застосуванні набутих знань
1. Робота з реченням
Учні складають речення до моделей, поданих на дошці або в Букварі.
Приклади речень
Ліс. Звірі відпочивають. Орел сидить на горі.
Літо. Гарний день. Сова спить на дереві.
Повторюють: «Речення складається зі слів. Речення слугує для вираження думки. У кінці речення ставиться крапка».
2. Робота зі словом
1) Учні називають у реченнях слова-назви предметів, дій, ознак.
2) Двоскладові слова ділять на склади, визначають наголошений склад.
3) Повторюють:
Голосні звуки — це звуки [а], [о], [у], [и], [і], [е]. Вони вимовляються вільно, без перешкод. У звуковій схемі позначаємо їх кружечком.
Приголосні звуки — це звуки, які протяжно вимовити чи проспівати не можна, утворюються завдяки різним перешкодам за допомогою голосу й шуму або тільки шуму. У звуковій схемі позначаємо їх рискою.
Скільки у слові голосних, стільки в ньому і складів.
4) Запис на дошці і в зошитах звукових схем слів сова, орел, гора. Роботу учні виконують у такій послідовності:
а) називають слово, поділяють на склади, визначають наголошений склад;
б) вимовляють кожен звук по черзі, дають йому характеристику, позначають умовним знаком.
IV. Звукові спостереження
— Діти, назвіть звуки, які на схемах позначені рисками. (Учні називають тверді приголосні.)
— Так, це все — приголосні звуки. Пригадаємо, чим же приголосні відрізняються від голосних. Тепер вимовте за мною такі звуки: [л’], [д’], [т’], [н’], [с’]. (Учні вимовляють.) Які це звуки — голосні чи приголосні? Доведіть. (Учні називають перешкоди, що трапляються на шляху струменя видихуваного повітря під час вимови названих звуків.) Знову вимовте, будь ласка, звук [н’] і скажіть, на який інший приголосний звук він схожий. (На звук [н]) Вимовте звуки [н], [н’] і порівняйте, чи однаково вони утворюються, як створюється перешкода на їх шляху. (Учні з’ясовують, що під час вимови звука [н] кінчик язика притискується до верхніх зубів, а під час вимови звука [н’] до твердого піднебіння притискується середня частина язика. Причому, губи під час вимови звука [н’] більш напружені і розтягнуті в сторони.) Звук [н] — твердий, а [н’] — м’який. Ще раз вимовте [н] і [н’] і скажіть, у вимові якого звука перешкода сильніша. (Учні чітко артикулюють [н] і [н’] і роблять висновок, що за силою і за площею зімкнення перешкода сильніша під час вимови м’якого звука.)
— Перешкода ніби подвоюється, коли вимовляємо м’який приголосний після твердого, губи розходяться в сторони. Ось тому і будемо позначати м’який приголосний не однією рискою, як твердий приголосний, а двома.
— Таким умовним знаком будемо позначати м’які приголосні звуки [л’], [д’], [т’], [н’], [с’] тощо.
V. Закріплення в учнів одержаних знань про голосні, тверді та м’які приголосні звуки, формування вмінь розрізняти їх
1. Вимова голосних, твердих і м’яких приголосних
— Назвіть звуки, що позначаємо кружечком, ([а], [о], [у], [и], [і], [е]) Як називають ці звуки? Скільки їх в українській мові?
— Тепер назвіть звуки, які позначаємо однією рискою. (Учні називають тверді приголосні звуки.)
— Назвіть звуки, які будемо позначати двома рисками. (Учні називають м’які приголосні звуки.)
— Тільки той швидко і добре навчиться читати, без помилок писати, хто навчиться розрізняти тверді і м’які приголосні звуки.
2. Виділення звуків зі слів (на початку і в кінці слова): оси; Оля, Іра, акація, торт, льон, кінь, ліс
3. Утворення складів (злиття) із різних звуків: [л], [о] — ло; [с], [и] — си; [й], [у] — йу, [ж],[а] — жа; [з], [е] — зе
4. Добирання злиття до виставлених на дошці моделей: твердий приголосний + голосний; м’який приголосний + голосний
5. Позначення на дошці і в зошитах злиття ля, на
Учні коментують: [л’] — м’який приголосний, позначаємо двома рисками; [а] — голосний звук, позначаємо кружечком тощо.
6. Творча вправа
Чого нема у воді, а є в морі, річці, озері? (Звука [р’])
7. Упізнавання на слух м’яких приголосних звуків у словах: ліс — [л’]; день — [д’], [н’]; сіно — [с’]; чай — [й]; ходить — [т’]
8. Виділення зі слів складів із м’якими приголосними: літо (лі-); діти (ді-); вулиця (-ця); селяни (-ля-)
9. Добирання схожих складів із м’яким приголосним звуком до тих, що називає вчитель: та (тя); ло (льо); лу (лю); до (дьо) тощо
VI. Робота з реченням
Учні складають за сюжетним малюнком речення із двох, трьох слів, які відповідають моделям, що накреслені на дошці. Двоскладові слова ділять на склади, визначають наголошений склад.
VII. Підсумок
— Які звуки є в українській мові?
— Які бувають приголосні звуки?
— Я називатиму тверді приголосні звуки, а ви у відповідь — парні м’які: [л’], [д’], [т’], [н’], [с’], [з’], [ц’].
Тверді та м’які приголосні звуки. Умовне позначення твердих і м’яких приголосних, навчання грамоти
Повернутися на сторінку Навчання грамоти