Г. Бойко «Як невдаха виступав»; «Хвастунець Сашко», читання
Хід заняття Г. Бойко «Як невдаха виступав»; «Хвастунець Сашко», читання
І ЧАСТИНА
І. Організація класу
1. Розминка перед читанням.
От Кіндрат так Кіндрат —
Зуб зламав об мармелад!
Кричав Архип, Архип охрип.
Не треба Архипу кричати до хрипу!
— Чому ці скоромовки викликають у вас усмішку?
2. Прочитайте рядки вірша.
Добрий сміх не б’є, не мучить,
Він на світі жити учить.
II. Повідомлення теми і мети
— На сьогоднішньому уроці у нас будуть присутні сміх і жарти та веселий настрій. Сьогодні ми поринемо у веселий світ Грицька Бойка.
III. Розповідь про письменника
— Народився Грицько Бойко 1923 р. в шахтарськім краю, на Донбасі. По закінченні сільської семирічки навчався в Оленівській рудниковій школі, а вона була неблизько. Щодня кілька кілометрів тупав пішки, а потім ще й під’їжджав поїздом, але жодного разу не пропускав уроків. Одразу після випускного вечора пішов на фронт, пройшов всю війну від рядового до офіцера. А після війни взявся за перо й упевнено і стрімко увійшов у літературу, назавжди підкоривши чисті дитячі душі. Найголовнішою особливістю творчості Грицька Бойка є глибока життєвість його поезій. Дитячий садок і школа, завод і шахта, луки і ниви рідного краю, Батьківщина, що у всіх проявах входить у свідомість дитини з перших років життя,— це й є основними темами творів Грицька Бойка.
IV. Опрацювання статті «Грицько Бойко»
Самостійне читання. Відповіді на питання.
— Що об’єднує його твори?
— Які за змістом твори Г. Бойка?
V. Робота над віршем «Як невдаха виступав»
— Кого, на вашу думку називають невдахою?
Читання вірша вчителем. Відповіді на запитання.
— Які артистичні дані мав невдаха?
— Як він оцінив свій виступ?
— Як слухачі відреагували на його виступ?
— Яку рису характеру висміює автор у цьому вірші?
VI. Вправи для розвитку швидкості читання
1. Веселі фігури.
2. Гра «Відновіть слова».
Авпстуви, линесроз, ливхопи, ливазір.
VII. Робота над віршем «Хвастунець»
— Складіть прислів’я:
3 той 1 хто 2 хвалиться 4 кається
— Зараз ми прочитаємо про одного хвастунця.
1. Читання вірша.
— Кого у вірші назвали хвастунцем?
2. Самостійне читання. Відповіді на запитання.
— Якої думки був про себе Толя?
— Де поділась його сміливість?
— Хто його так налякав?
— Які дії були у нашого хвалька?
— Чому він собі прикусив язика?
— Коли ще вживають такий вислів «прикусив язика»?
— Що б ви порадили Толі?
3. Вправи для вдосконалення техніки читання.
1) Прочитати слова на одному диханні.
Молодець, хвастунець, дороги, ноги, у тривозі, на дорозі. Зачитати тільки дієслова.
2) Відновити рядки з вірша.
азрВ ан лосів ілщ зродонч ліТо щіякор діп инго.
4. Виразне читання вірша.
VIII. Підсумок
— Сьогодні ми розглянули поезію Г. Бойка, де поет поєднує ніжний ліризм із тонким гумором. Грицько Бойко не просто розважає людей, а й дотепно описує на сміх різні вади дитячого характеру.
— Про які вади характеру ми сьогодні прочитали?
— Чи симпатизуєте ви таким друзям?
II ЧАСТИНА
Г. Бойко «Веселинки», «Скоромовки, «Загадки».
I. Організаційний момент
— Гумор надає людині сили.
Дотепний гумор і дошкульна сатира належать до тих духовних начал, які ніколи й ніде не старіють. Наш народ здавна й недаремно славиться своїм гумором.
Гумор породив прекрасних чародіїв сміху: Остапа Вишню, Павла Глазового та багатьох інших. А сьогодні ми продовжуємо знайомитись із творчістю Г. Бойка.
Поети так любили сміх,
Переливали в слово радість,
І щасливі вони були,
Що все писали від душі
Хорошим людям на потіху,
Нас закликали до веселого сміху.
II. Розминка перед читанням
— Що ж таке сміхота? —
Кіт пита у кота.
— Що ж таке сміхота?
Кіт коту відповіла:
— Штука це непроста.
Це коли у кота мишки украдуть хвоста.
III. Повідомлення теми і мети
— Сміх людський — чудесна штука. Він — мистецтво і наука. Сьогодні ми маємо таку нагоду переконатись, що гумор — це мистецтво і наука.
IV. Опрацювання вірша Г. Бойка «Сашко»
1. Самостійне читання. Відповіді на питання.
— Де відбувалися події?
— Як поводився Сашко?
2. Вибіркове читання.
— З якими словами пасажири звернулися до Сашка?
— Яку дав відповідь Сашко?
3. Читання за особами.
Сміх у нас шанують й розуміють,
І сміятися уміють.
Світ веселого й смішного —
Незмирима глибина.
І ми з вами знову поринаємо у цю глибину, глибину творчості Г. Бойка.
V. Опрацювання веселинок
1. Самостійне читання.
2. Читання веселинок за особами.
3. Вправи для вдосконалення техніки читання. Читання слів у колонках повільно, нормально, швидко.
Змагатись | знали |
роздягались | пірнали |
купались | запитав |
розкричались | поламав |
VI. Опрацювання скоромовок
— У Грицька Бойка дуже цікаві скоромовки-спотиканки. їх цікаво читати й весело скоромовити. А щоб ротик був слухняний, скоромовки треба вимовляти вголос.
Учитель читає скоромовку, а учні повторюють її.
Скоро мовлю скоромовку.
Скоро, скоро мовить Ганка
Скоромовки-спотиканки,
Слово в слово, слово ловко,
Скоро мовить скоромовку.
Діти читають скоромовки Г. Бойка самостійно (мовчки). Потім проводиться голосне колективне читання (спочатку — повільно, потім — нормально й швидко.)
VII. Опрацювання загадок
— Цікавий світ загадок пропонує нам автор.
Отож, часу не гаймо, загадки відгадаймо.
За якими характерними ознаками тварин та явищ природи ти шукатимеш відгадки?
Самостійне читання загадок.
Обмін думками в парах.
VIII. Підсумок
— Ось і закінчився наш урок. Що цікавого й нового ви дізналися? Чим збагатили свої знання?
— Звичайно, ми багато почули, ви дуже гарно всі працювали, але ще чимало залишилося прочитати, бо творчість Грицька Бойка ще до кінця не досліджена й, мабуть, чекає на таких дослідників, як ви.
Отож, у добру путь!
Г. Бойко «Як невдаха виступав»; «Хвастунець Сашко», читання
Повернутися на сторінку Читання