А. Малишко «Дощик». Ю. Ярмиш «Дрібний дощ». Акровірші В. Довжика і М. Романченка. В. Сухомлинський «Камінь», читання

Хід заняття А. Малишко «Дощик». Ю. Ярмиш «Дрібний дощ». Акровірші В. Довжика і М. Романченка. В. Сухомлинський «Камінь», читання

І. Вправи для вдосконалення навичок читання

1. Робота зі скоромовкою

Дощ хлющить на зелен плющ,
Під плющем сховався хрущ.
Каже щиро хрущ плющу:
— Не боюся я дощу!

— Хто знає, що таке плющ? (Плющ — це витка рослина.) (Вчитель показує малюнок із зображенням плющу.)

Гра «Дощик, дощик, злива, сонце»

Читання скоромовки напівголосно пошепки, голосно швидко, голосно скоромовкою, мовчки.

2. Робота над таблицями.

1 група (найслабша)
Ща-ща-ща-тща.
Що-що-що-тщо.
Щу-щу-щу-тщу.
Щи-щи-щи-тщи.

— Який звук зустрічається найчастіше?

2 група (середня)
Ща-ща-ща — у щуки… (паща).
Щу-щу-щу — хоче щука… (борщу).
Ащ-ащ-ащ — величезний… (лящ).
Ощ-ощ-ощ — розпочався… (дощ).

3 група (сильна)
Щу-щу-щу — … (зварю собі борщу).
Щу-щу-щу — … (якхочеш, пригощу).
Щі-щі-щі — … (врічці плавають лящі).
Щі-щі-щі — … (осінь золоті несе дощі).

II. Актуалізація опорних знань

1. Читання самостійно складених віршів про квіти.

2. Виразне читання вірша «Заворожений сад».
— Як ви розумієте вислів заворожений сад?
— Назвіть рими, які використала авторка у цьому вірші.

3. Загадування загадок про дощ (із додаткової літератури).

III. Вивчення нового матеріалу

1. Мотивація навчальної діяльності.
— Сьогодні на уроці ми будемо читати твори українських письменників про дощ, і думаю, що дізнаємося багато цікавого про це природне явище.

2. Вступна бесіда.
— Чому йде дощ? А яким буває дощ?
— Прочитайте в підручнику, як люди говорять про дощ. Як ви розумієте ці назви дощу?

3. Робота над віршем А. Малишка «Дощик».
1) Словникова робота.
Заграва, закресав, обрій, гущі, пущі.
2) Читання вірша вчителем.
— Який колір переважає в описі дощу?
3) Читання вірша учнями мовчки.
— Яким змальований дощик у вірші?
4) Читання вірша «ланцюжком».
5) Робота над змістом.
а) Самостійна постановка запитань дітьми.
б) Відповіді на запитання вчителя.
— Яким змальовано дощик у вірші?
— Який колір переважає у його описі?
— Як дощик вплинув на природу?
— Як автор ставиться до дощику?
— Які почуття викликав у вас цей вірш?
в) Вибіркове читання.
— Які слова свідчать про, що дощ з’явився раптово і що він дуже сильний?
— Прочитайте вирази, вжиті автором у переносному значенні.
— Які дієслова вжив автор для опису дощу?
— Які слова передають ставлення автора до дощу?
6) Робота з ілюстрацією.
— Розгляньте малюнок. Яким зображено дощ? Порівняйте малюнок з віршем. Що ви помітили?
7) Відшукування рим у вірші.
— Що таке рими?
8) Робота над виразністю читання.
9) Читання вірша за методикою «Я — диктор».

5. Робота над оповіданням Ю. Ярмиша «Дрібний дощик».
1) Словникова робота.
— До поданих слів дібрати синоніми. Веселка, барвиста, набридливий.
2) Читання оповідання вчителем.
— Подумайте, хто звертається до дощику.
3) Читання оповідання учнями мовчки.
— Підготуйте запитання за змістом оповідання.
4) Робота над змістом.
а) Постановка запитань дітьми.
б) Відповіді на запитання вчителя.
— Як називає дощик автор?
— З якими словами звертається автор до Сонечка, Дощика, Веселки, Матусі?
в) Вибіркове читання.
— Чому автор називає Дощик дурненьким, прохолодним і набридливим? Прочитайте.
— Прочитайте, з якими словами оповідач звертається до Сонечка, Дощика, Веселки, Матусі.
— Знайдіть і прочитайте питальні та окличні речення.
— Прочитайте слова, які написані з великої букви. Чому?
5) Читання парами.
6) Гра «Дочитайте речення до кінця».

Ось я візьму…
Три дні й…
І коли побачу,…
А потім стрибну…

7) Висновок-узагальнення.
— Що вам нагадує оповідання?
— Що тут здається вам незвичайним?

6. Робота над акровіршами.
— На що схожі акровірші? Чим вони подібні до загадок?
1) Слабші діти читають перший акровірш, решта — другий (читання мовчки).
2) Читання вірша за методикою «Я — диктор».
3) Бесіда за змістом.
— Які три народи єднає Дніпро?
— Куди впадає річка?

7. Робота над оповіданням В. Сухомлинського «Камінь».
1) Читання оповідання кращими учнями.
— Про що подумав дідусь?
2) Читання оповідання «ланцюжком».
3) Відповіді на запитання.
— Де була криниця?
— Якою була користь від криниці?
— Що зробив хлопчик?
— Що можна сказати про його поведінку?
— До чого призвели пустощі хлопчика?
— Про що подумав дідусь?
— Як би ви відповіли на запитання дідуся?
4) Складання плану до оповідання.
5) Гра «Закінчіть речення».

У лузі, під…
Минуло багато…
Камінь упав…
Не стало…

6) Словесне малювання.
7) Визначення головної думки оповідання.
— Яка головна думка оповідання?
— Як інакше можна назвати оповідання?
— Чого навчає оповідання?
— Як потрібно ставитись до природи?
— Де про це говориться?

IV. Підсумок
— Які твори ми сьогодні читали?
— Хто їх автори?
— Який твір найбільше вам сподобався? Чому?

V. Домашнє завдання

1 група (найслабша)
Навчитись виразно читати твір, який найбільше сподобався, і відповідати на запитання у підручнику.

2 група (середня)
Підготувати переказ оповідання «Камінь».

3 група (сильна)
Придумати продовження оповідання «Камінь».