Уявлення про голосні та приголосні звуки. Позначення цих звуків умовними знаками (фішками), навчання грамоти

Уявлення про голосні та приголосні звуки. Позначення цих звуків умовними знаками (фішками), навчання грамоти

Хід заняття Уявлення про голосні та приголосні звуки. Позначення цих звуків умовними знаками (фішками), навчання грамоти

II. Повідомлення теми і мети
— Сьогодні на уроці ми дізнаємось, на які дві групи поділяються звуки мовлення; продовжимо вчитися правильно вимовляти мовні звуки; стежити за роботою наших органів мовлення; будемо записувати слова за допомогою умовних знаків.

III. Закріплення уявлень про звукоутворювальну роботу артикуляційних органів

1. Гра «Луна»
— Давайте пограємо: я буду називати звук, а ви всі разом його повторюйте. Будьте уважні (треба звернути особливу увагу на вимову м’яких приголосних звуків). Учитель називає звуки, діти повторюють: [о, і, ж, л’, л, к, п, а, м, д, д’, т, т’, у, ф].

2. Гра «Утвори слово»
— Вимовте окремо звуки [з], [у], [б]. Тепер спробуйте ці звуки вимовити так, щоб утворилося слово. Яке слово можна скласти з цих звуків? (Учитель ще раз повторює звуки.)
— Вимовте окремо звуки [с], [у], [п]. Тепер спробуйте ці звуки вимовити так, щоб утворилося слово. Яке слово можна скласти з цих звуків? (Учитель ще раз повторює звуки.)
— Вимовте окремо звуки [м], [а], [к]. Відгадайте загадку.

Запалали в чистім полі,
Наче полум’я червоні.
То палає в полі так
Польовий червоний… (мак).

— Із яких звуків утворили слово-відгадку?

3. Спостереження за роботою органів мовлення
1) З’ясування особливостей артикуляції слова мак.
— А тепер візьміть свої дзеркальця і простежте, які органи мовлення беруть участь в утворенні кожного звука слова мак. (Учні спостерігають і здійснюють елементарний опис артикуляції: [м] — верхня і нижня губи щільно зімкнені, струмінь повітря натрапляє на перешкоду (губи); [а] — кінчик язика наближається до нижніх зубів, губи розкриті широко, не напружені, струмінь повітря проходить вільно без перешкод; [к] — утворюється глибоко в роті біля задньої спинки язика, де створюється перешкода для струменя повітря.)
2) З’ясовування особливостей артикуляції слова суп.
— Під час творення звука [с] струмінь видихуваного повітря натрапляє на перешкоду у вигляді щілини, створеної верхніми і нижніми зубами, кінчик язика прямує до зубів; у процесі вимови звука [у] губи витягнуті вперед, дещо зморщені, кінчик язика відсунутий від нижніх зубів; повітря вільно проходить через рот; губи беруть активну участь у творенні звука [п]; це головна перешкода для повітря, яке виривається з рота.

3) Порівняльний аналіз звуковимови.
— Порівняйте, чи однаково я вимовляю звуки [о], [у], [а] та, наприклад, звуки [м], [з], [к].
— Звуки [о], [у], [а] вимовляємо вільно, без перешкод, їх можна проспівати, вимовити дуже голосно, прокричати.
— Звуки [м], [з], [к] протяжно вимовити чи проспівати не можна, під час їхньої вимови струмінь видихуваного повітря натрапляє на різні перешкоди (губи, зуби, язик); прокричати такі звуки також не можна.

IV. Висновки зі спостережень. Голосні та приголосні звуки. Спосіб умовного позначення звуків

Під керівництвом учителя діти роблять висновок, що звуки утворюються завдяки роботі органів мовлення. Є звуки [а, о, у, и, і, е], які ми вимовляємо протяжно, голосно, можемо проспівати, повітря вільно проходить через відкритий рот.
Учні повторюють за вчителем усі шість голосних звуків української мови. Спостерігають у дзеркальцях за положенням губ.
— Звуки,— узагальнює вчитель,— під час вимови яких струмінь видихуваного повітря проходить вільно, без перешкод через рот називають голосними. У їх вимові чути лише голос. Ці звуки ми можемо почути на значній відстані. Кожним із цих звуків можна проспівати будь-яку мелодію. Під час їхньої вимови рот завжди відкритий.
Учні пропонують учителеві улюблену пісню, разом проспівують її мелодію на той чи інший голосний звук.
Потім учні, які мають гарний голос і музичний слух (можливо, займаються вокалом) на будь-який голосний звук проспівують за бажанням свою улюблену мелодію.
— Таким чином, ми помітили, що, коли вимовляємо голосний звук, наш ротик завжди відкритий. А що вам нагадує відкритий ротик? (Кружечок) Сьогодні ми домовимось усі голосні звуки на дошці й у зошитах позначати кружечком посередині клітинки. У кожного з вас і на дошці є також фішки — картки із позначкою голосного звука. Ось я їх виставляю на набірному полотні. Кружечок — запам’ятайте — позначає голосний звук.
Голосні звуки — це звуки [а, о, у, и, і, е]. Вони вимовляються вільно, без перешкод. (Учні повторюють разом, рядами, індивідуально.)
Аналогічно вчитель формує уявлення про приголосні звуки, спираючись на їхню суттєву ознаку: у вимові таких звуків існують різні перешкоди на шляху видихуваного повітря: губи [б, п, в, м, ф], зуби [з, з’, с, с’, ц, ц’], язик [г, к, х].
— Цю перешкоду, що створюють у вимові приголосних звуків наші органи мовлення, ми будемо позначати короткою рисочкою (показує в клітинці і на набірному полотні).
— Коли ми вимовляємо приголосні звуки, то чуємо голос і шум [з, н, б, д, р], або тільки шум [ш, х, т, ч, ф].

V. Закріплення вмінь умовного позначення звуків

1) Учитель пропонує дітям вимовити будь-які звуки і підняти відповідні картки-фішки, обґрунтувавши свій вибір. Наприклад:
— Звук [о] вимовляємо вільно, без перешкод, його можна проспівати, вимовити дуже голосно, прокричати. Отже, це голосний звук. Позначаємо кружечком.
— Звук [к] протяжно вимовити чи проспівати не можна, під час його вимови струмінь видихуваного повітря натрапляє на перешкоду (задню частинку язика); прокричати такий звук також не можна. Отже, це приголосний звук. Позначаємо рискою.
2) Робота в зошитах і на дошці.
Учні за завданням учителя записують голосні і приголосні звуки. Біля дошки працюють учні з набірним полотном і малюють у клітинках умовні позначення.

VI. Аналітичні звукові вправи
— Як звуть дівчинку, що сидить у першому ряду на третій парті справа? (Іра) Повторіть хором, протяжно. Скільки складів у цьому слові? (2) Який звук чуємо на початку імені? ([і]) Він голосний чи приголосний? Чому? Який звук чуємо всередині? ([р]) (Учитель допомагає почути звук, вимовляючи його підкреслено протяжно: І-р-р-р-а.) Він голосний чи приголосний? Обґрунтуйте відповідь. А який звук чуємо у кінці? ([а]) Дайте йому характеристику.
Аналогічна робота проводиться з іменами дітей: Олесь, Іван, Олена, Ігор, Ірина.

VII. Ознайомлення зі складотворчою роллю голосних звуків
— Діти, як ви вважаєте, чому, при перевірці кількості складів у слові, нам допомагала наша долонька під підборіддям?
Що ми рахували? (Скільки разів підборіддя торкнеться долоньки, стільки в слові складів.)
А чому підборіддя торкалося долоньки? (Ротик широко відкривався.)
А у вимові яких звуків наш ротик завжди відкритий? (У вимові голосних)
Отже, який звук головний у творенні складу? (Голосний)
Чи існують склади лише із голосних звуків? (Так: І-ра; О-ля; І-гор; О-ле-на; І-ри-на. Усі ці слова мають перший склад, що містить лише один голосний звук.)

Учні називають голосні звуки в усіх складах названих імен. Роблять висновок: у слові стільки складів, скільки в ньому голосних звуків.
Повторюючи фразу хором, рядами, індивідуально, голосно, тихо, урочисто, пошепки, заучують напам’ять: «Скільки в слові голосних, стільки в ньому і складів».

VIII. Словниково-логічні вправи. Гра «Знайди зайве»

ТанкДзвінкийКатаєтьсяЛетитьЛітній
ГарматаБадьорийКружляєПливеОсінній
ЛітакГолоснийКовзаєїдеЗимовий
КороваВагонВчитьсяДружитьВеселий

IX. Підсумок
— Які бувають звуки мови?
— Назвіть голосні звуки.
— Назвіть приголосні звуки.
— Які звуки називаємо голосними?
— Які звуки називаємо приголосними?
— Як позначаємо голосні звуки? Чому?
— Як позначаємо приголосні звуки? Чому?
— Які звуки є складотворчими, тобто утворюють склад?

Уявлення про голосні та приголосні звуки. Позначення цих звуків умовними знаками (фішками), навчання грамоти

Повернутися на сторінку Навчання грамоти

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *