Звукосполучення [шч]. Позначення його буквами Щ, щ («ща»), навчання грамотис
Хід заняття Звукосполучення [шч]. Позначення його буквами Щ, щ («ща»), навчання грамоти
II. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи, в основі яких лежать виучувані звуки української мови
1. Виділення звуків [ш], [ч] та [шч] зі скоромовок
• На шафі — шапка, у шафі — шуба.
• На печі смачні та гарячі пшеничні калачі.
• У лузі журавлик щипав собі щавлик.
Купіть йому горщик — він зварить вам борщик.
2. Активне вимовляння виділених звуків, спостереження за артикулюванням (способом вимовляння кожного з них)
— Чуємо і вимовляємо твердий звук [ш] у словах шафа, шапка, шуба; твердий звук [ч] у словах смачні, пшеничні та тверді звуки [шч] у словах щипав, щавлик, горщик, борщик.
3. Умовне позначення твердих звуків [шч] (- -)
4. Вправи на впізнавання звуків [шч] у заданих учителем словах (на початку, в середині, у кінці слова). Виявлення слів, у яких відсутні ці звуки
Гра «Злови звуки»
Правила гри: І ряд плескає в долоні, якщо звуки [шч] вимовляємо на початку слова; II ряд — в середині; III ряд — у кінці слова. Стережіться пасток: слів без заданих звуків!
Слова для гри: дощечка, щавель, мишка, щастя, щелепа, січень, ящірка, щит, лящ, ящик, тихше, борщ, плющ.
5. Розглядання і колективне складання звукових схем слів
1) Робота в парах.
Потрібно з’єднати стрілочками звукові схеми і слова до них: щавель, борщ, ящик.
2) Звуковий аналіз цих слів.
3) Друкування цих слів у зошитах за зразком.
6. Самостійне добирання учнями слів зі звуками [шч] в різних позиціях — на початку, в середині, у кінці слова
7. Аналітичні і синтетичні вправи зі звуками [шч] та всіма голосними (утворення та аналіз складів типу злиття): [шча]; [шчо]; [шчу]; [шче]; [шчі]; [шчи] та [ашч]; [ошч]; [ушч]; [ішч]; [ешч]; [ишч]
III. Ознайомлення із буквою Щ, щ («ща»)
1. Слухання казки О. Катрича
— Учитель повідомляє, що дізнатися, як на письмі позначають звуки [шч], дітям допоможе казка Олексія Катрича.
— Послухайте її, будь ласка, і будьте готові відповісти на запитання: для чого в азбуці з’явилася нова літера?
Одного разу звуки вийшли на берег річки зустрічати ранок. Навколо було гарно й тихо. Тоненький серп місяця стомлено скотився за гору. Одна за одною згасали зірки на небі. Легенький вітерець пробіг по верхівках очерету. Очерет здригнувся і зашумів: ш-ш-ш. А всі маленькі мешканці, що жили в очереті,— черепашки, каченятка, рачки — йому відповіли: ч-ч-ч-ч-ч. Це означало: дай нам ще трошки поспати. І всі почули, як навколо лунало: ш-ч-ш-ч-ш-ч-ш-ч-ш-ч, почали переглядатися між собою, а дехто почав закривати вуха. Воно й справді неприємно слухати будь-які сварки. Невідомо, чим би все це скінчилося, якби не Сонечко. Воно, як завжди, піднялося над лісом своєчасно без ніяких нагадувань. Перші сонячні промінчики погладили все і всіх, хто зустрічав його з високо піднятою головою. Потім вони заглянули вниз на землю і приголубили кожну травинку, кожну билинку, кожну тваринку.
А звукам [шч], які ледве не посварилися між собою, Сонечко сказало:
— Вам не сваритися між собою треба, а об’єднатися. Заживете спокійно, а Азбука отримає нову букву.
Тут Сонечко своїми промінцями щільно обняло два звуки [шч], зв’язало стрічкою і бантик опустило. З’явилася широка, гарна, впевнена в собі буква Щ («ща»).
Така щирість і щедрість Сонечка викликали щасливі посмішки у всіх, кому пощастило це спостерігати. А що робилося навколо! Щавель у лузі зазеленів. Кущі загойдали пташині гніздечка. Щиглик щебетав без відпочинку. Щука залишила у спокої карасиків. Щогла міцно тримала на собі парус і щодуху несла маленький човен уперед, до щастя. Щенята намагалися залізти на щабель, щоб краще роздивитися, що сталося, хоч лазити зовсім не вміли. Усі щітки взялися до роботи, змели сміття, всі щепочки до купи. А щуплий щур злякався і поклявся нікого і нічого не чіпати. Щербатий місяць теж хотів піднятися, щоб глянути, що діється навколо, та не зміг: старенький був уже.
І навіть вітрище ущух у кущах. Не свище вітрище — зачах.
І з того часу гарна буква Щ («ща») завжди стоїть на місці, де звучать поряд, разом звуки [шч]. Отже, два звуки позначає буква Щ («ща»)— [шч].
Діти дають відповідь на поставлене перед прослуховуванням казки запитання.
2. Виховний момент
— А як дітям уникати сварок? (Потрібно бути щедрими, щирими, добрими, як Сонечко в казці Олексія Катрича.)
4. Демонстрування літери, великої і малої, учителем
5. Зіставлення малої і великої літер щ, Щ («ща») (за формою однакові, а за розміром різні)
6. Ознайомлення з місцем букви Щ, щ («ща») у касі розрізної азбуки
IV. Вправи з читання
1. Читання таблиці складів з буквою щ («ща») (променевидної або лінійної)
2. Читання слів, поданих в аналітико-синтетичній формі
3. Читання слів у стовпчиках з опорою на злиття (з дошки, з таблиці)
щоки вище
щойно дощ
4. Читання стовпчиків слів за Букварем
5. Висновок і заучування фрази: «Буква «ща» на письмі позначає два твердих приголосних звуки: [ш] і [ч]»
6. Ознайомлення з букварним тестом — віршем Василя Симоненка
1) Вступна бесіда на тему тексту з використанням ілюстрації в Букварі.
— Погляньте на ілюстрацію. Що ви бачите на передньому плані? На задньому? Що вгорі? Яке прочитане нами слово може бути підписом до малюнка? (Батьківщина)
2) Попередня словникова робота з опорою на життєвий досвід дітей.
— Яке значення має слово Батьківщина?
— Чому в Букварі слова батько, батьківський, Батьківщина розміщено поруч?
З відповідей дітей учитель робить узагальнення: Батьківщина — це країна, а також місцевість, де людина народилася, де живуть її батьки; рідний край; урочисто — Вітчизна; ще — місце зародження або виникнення чогось.
3) Підготовка до первинного сприймання тексту.
— До кого звертається автор вірша?
4) Читання тексту вчителем.
5) Колективне читання вірша вголос.
6) Самостійне читання вірша учнями.
7) Вибіркове читання за завданням учителя.
— Прочитайте рядок зі звертанням. Вимовляйте його лагідно, повчально, урочисто. Зверніть увагу, як виділено слово сину з обох боків комами. Так для тих, хто читає, виділяють звертання, якщо воно стоїть у середині речення.
• 1-й і 3-й рядок хором читають хлопчики; 2-й і 4-й — дівчатка.
• Потім 1-й і 3-й рядок хором читають учні першого варіанта, 2-й і 4-й — другого.
• Читання в парах: 1-й і 3-й рядок — перший учень; 2-й і 4-й — другий учень.
• Інтонування вірша: 1-й і 2-й рядок — повчально; 3-й і 4-й — урочисто.
• Читання вірша окремими учнями (за можливості — напам’ять).
• Фізкультхвилинка під декламування вірша з метою закріплення вивченого напам’ять.
7. Робота з моделями (схемами) речень за змістом прочитаного. Запис за вчителем схеми речення
Можна, сину, вибрати Батьківщину? (Знову звернути увагу на коми при звертанні.)
8. Повторення правила: «Буква «ща» на письмі позначає два твердих приголосних звуки: [ш] і [ч]»
V. Підсумок
— Чого ви навчились на уроці? (Ознайомилися з новою літерою ища», якою на письмі позначаються звуки [ш], [ч]; навчилися читати склади і слова з новою буквою; з’ясували значення слова Батьківщина; пообіцяли уникати сварок.)
Звукосполучення [шч]. Позначення його буквами Щ, щ («ща»), навчання грамоти
Повернутися на сторінку Навчання грамоти