О. Пархоменко «Як краплин у Дніпрі»; Д. Павличко «Соняшник»; О. Вишня «Любіть книгу», читання
Хід заняття О. Пархоменко «Як краплин у Дніпрі»; Д. Павличко «Соняшник»; О. Вишня «Любіть книгу», читання
І. Вправи для удосконалення читацьких навичок
1. Робота за картками «Квіткове поле».
На квітах написані слова. Спочатку учні читають слова, написані на ромашках, потім — на волошках, барвінку й на маках.
Учитель спеціально добирає такі слова, з яких учні зможуть скласти народні вислови — приказки, прислів’я — про книгу, читання, розум й навчання.
2. Виразне читання вірша.
В книгах вірні друзі, герої живуть,
І пам’ятаю, як кожного звуть.
Он ключ чарівний від дверцят у стіні
Несе Буратіно мені.
Прочитаних книг виростає сім’я.
Все більше із книгами дружба моя.
(О. Пархоменко)
— Казковий герой — Буратіно дарує чарівний ключ-підказку.
Лише той, хто швидко
Слова позбирає,
Ключем чарівним,
Мудрість народну прочитає!
II. Повідомлення теми й мети
— Мудре сонце освітлює нам шлях до знань, веде до зустрічі із нашими вірними друзями — книгами.
Сьогодні на уроці ми дізнаємось, як пишуть про книги українські поети, з чим порівнюють їх у своїх творах.
III. Опрацювання вірша О. Пархоменка «Як краплин у Дніпрі»
1. Самостійне читання вірша.
— Подумайте, з чим порівнює автор кількість книг.
2. Виразне читання вірша.
— В якому рядочку передається основна думка вірша?
Продовжте прислів’я:
• Життя без книжок — небо без… (пташок).
• Життя без книжок — весна без… (квітів).
• Книги читати — усе… (знати).
• День без книги, що обід без… (хліба).
• Дім без книги день без… (сонця).
— Отже, любі дітки, нехай у кожну оселю радо заглядає сонечко, нехай у кожній оселі живе мудра, вірна порадниця — люба книга.
IV. Опрацювання вірша Д. Павличка «Соняшник»
1. — Про кого цей вірш?
— До кого з проханням зверталась дівчинка?
2. Словникова робота.
Читання анаграм.
Ткавкі (квітка)
атих (хати)
нцесо (сонце)
єчита (читає)
онкві (вікно)
лахапро (прохала)
тужарлава (жартувала)
ялося (сяяло)
3. Повторне читання вірша вголос.
— Що мовив соняшник на прохання дівчинки? Як діяло Сонечко?
— Чим подібний цей вірш до казки?
4. Робота з ілюстрацією до вірша з елементами вибіркового читання.
— Який уривок із тексту проілюстровано? Зачитайте цей уривок.
— Що ви помітили в очах дівчинки та сонечка?
— А чому соняшник опустив свою голівку?
— Як саме він потрапив до віконця?
5. Вправи для розвитку техніки читання.
У швидкому темпі прочитати записані на дошці дієслова, у рядках вказати, яке дієслово зайве у кожному рядку.
• Читала, прохала, жартувала, посвіти, вийшла, стала, прохати, плакала, зайди, перепочинь, читає;
• перевести, дивився, мовив, здалося, усміхався, здивувався, по-оглядався, підкрався, побачив;
• зайшло, сяяло, перегортає, вливає, погасило.
6. Вправи для усвідомлення змісту тексту «Так чи не так».
1) А соняшник мовив:
— Я швидко прийду до хати.
2) Вийшла дівчинка з хати і стала Сонце прохати:
— Зайди до нашої хати!
3) Сонце зайшло. І все навкруг ожило.
4) Дівчинка книжку читає, а Сонце перегортає сторінки.
V. Опрацювання тексту «Любіть книгу» Остапа Вишні
1. Підготовча робота до опрацювання тексту «Любіть книгу».
— Книжки ведуть нас у дивовижний світ, знайомлять нас з прекрасними людьми.
Читаючи книгу, ми самі стаємо розумнішими, добрішими, сильнішими.
Тож хіба можна залишити такого друга у біді?
— Чи можна псувати книжку, кидати її, рвати, малювати на ній?
— Давайте поговоримо про це і дослухаємось до мудрих порад.
2. Вправи для розвитку швидкості читання.
Люба дитино! До тебе це слово!
Перед тобою — скарбниця чудова,
Мудрих порад невичерпне джерельце.
Книгу люби і душею, і серцем.
Пам’ятка
Але, щоб книжечки читати,
Не можна їх нам ображати.
Сторінки загинать не слід,
На книжку ставити обід
І ручок в неї не кладіть,
Ви краще книгу обгорніть —
Послужить довше вам вона.
Як раптом книжка розірветься,
То вам підклеїть доведеться.
Цього так, діти, не лишайте,—
Книжкам в біді допомагайте!
Ці правила прості
Запам’ятайте, дітки, всі.
Із радістю книжки читайте,
Цікавий світ весь пізнавайте.
— Ми маємо сьогодні зустрітись ще з такими дітками, які не дуже люблять книги. А зустрінемося ми з ними, читаючи оповідання Остапа Вишні «Любіть книгу!».
3. Розповідь про письменника.
— Народився Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) 12 листопада 1889 року на хуторі Чечві біля села Грунь на Полтавщині в сім’ї селянина. Початкову освіту хлопець здобув у сільській школі. 1907 року Павло закінчив школу, почав працювати фельдшером і самостійно вчитися далі, щоб екстерном скласти іспит за гімназію.
Остап Вишня плідно працював на ниві української гумористики. Тепла й ніжна любов до малечі спонукала його активно працювати в дитячій літературі. Лише у повоєнний час видано для юного читача цілу низку гумористичних оповідань письменника, найвідоміші серед яких — «Молоді будьмо!», «Дітям», «Перший диктант», «Великі ростіть». Помер Остап Вишня 1956 року в місті Києві.
4. Читання твору. Перевірка первинного сприймання.
— Як звали хлопчика?
— Як Василько ставився до книжок?
5. Повторне читання оповідання, читання вголос «ланцюжком».
6. Робота над розумінням тексту.
— Що свідчить про те, що Василько не любив і не беріг книжку?
— Який сон наснився Василькові? Ким він був уві сні й як почувався?
— Яким виявився сон для Василька? (Повчальним)
— Яке гасло склав Василько?
7. Самостійне читання. Поділ тексту на частини. Складання плану.
Орієнтовний план
1) Не любив Василько книг.
2) Пригоди Василька-книжки уві сні.
3) Бережи книгу — це твій друг.
8. Докладний переказ оповідання за планом. Диференційовані завдання.
Слабшим учням запропонувати опорні речення на картці, інші переказують за планом.
О. Пархоменко «Як краплин у Дніпрі»; Д. Павличко «Соняшник»; О. Вишня «Любіть книгу», читання
Повернутися на сторінку Читання