А. Лотоцький про Т. Г. Шевченка «Малий Тарас чумакує», читання

А. Лотоцький про Т. Г. Шевченка «Малий Тарас чумакує», читання

Хід заняття А. Лотоцький про Т. Г. Шевченка «Малий Тарас чумакує», читання

II. Підготовка до сприймання нового матеріалу

1. Бесіда-розповідь.
— Ім’я Тараса Григоровича Шевченка невіддільно пов’язано з Україною. Україна — це Шевченко. Шевченко — це Україна. У ньому наша історія, наша мрія, наша надія. Шевченко був справжнім народним співцем, бо з дитинства знав і любив простий український народ, знав його страждання, бо сам їх пережив. Через усе життя проніс великий Кобзар палку любов до рідної землі, до неньки-України, у своїх творах нагадував людям про минулу славу України.
Ім’я великого Кобзаря ми часто згадуємо й будемо згадувати, бо він подарував нам безцінний скарб. Цей скарб — його чудові твори, в яких струменить любов до Батьківщини та турбота про її майбутнє.

2. Читання вірша.

І не тюрма, ні пострах кар
Не мали сил порвати струн!
Найкращу пісню дав нам в дар
Найкращий син, Вкраїни син.

— І саме мудрості будемо вчитися у нього, у людини, яку можна охарактеризувати такими словами:

Кріп…к	х…жн…к
н…в…льн…к	п…т
с…р…т…	к…з…ч…к
п…сш…х	к…бз…р

3. Доповнення знань про життя і творчість Т. Шевченка.
— У селі Моринці Київської губернії в хаті кріпака Григорія Шевченка серед морозної ночі блиснув один вогник — це народилась дитина.
Для попа — нова кріпацька дитина, а для України — великий поет, великий Кобзар, батько українського народу, цілої нації.
Геніальний син українського народу, Т. Г. Шевченко протягом усього життя мріяв про загальну грамотність серед простих людей.
Сам Тарас почав учитися грамоти в 7 років. Його першим учителем був батько, Григорій Іванович. Восьмилітнього Тараса батьки віддали до дяка в «науку».
Дивна це була наука! П’яниця дяк навчав дітей по церковних книгах. За найменшу провину дітей били різками. Та недовго тривала Тарасова наука.
Коли йому було 9 років, померла мама. І почалося страшне сирітське життя біля мачухи. А як Тарасові виповнилося 11 років, помер і батько.

Та він завжди й всюди був з народом,
Жив між кріпаками.
За те ж так він і карався
Лютими панами.
А його слова пророчі
Завжди поміж нами.

— Ми розпочинаємо вивчати розділ «Шевченкове слово».

III. Опрацювання статті про поета
1. Самостійне читання. Відповіді на питання.
— Коли перед Шевченком відкрився новий світ?

2. Читання прислів’я, пояснення його значення. Шевченкові слова сяють, мов ясні зорі.

3. Робота над оповіданням.
1) Читання оповідання вчителем.
— Що нового дізналися про Т. Г. Шевченка?
2) Словникова робота.
а) Читання колонок слів на одному диханні.

Возі	степ
хаті	очі
бані	річка
коні	пашу

б) Читання колонки слів «буксиром».

Пасинки	татари
вольниця	бранці
товариство	ясир
обабіч	уява
воли	запорожці
гайдамаки	могила

(Пояснення малозрозумілих слів.)

3. Читання оповідання учнями вголос «ланцюжком».

4. Вибіркове читання.
— Скільки років було Тарасику?
— Прочитайте опис Кирилівки.
— Чому в хаті Шевченків було невесело?
— Прочитайте виділені вислови. Як ви їх розумієте?
— По яких місцях проїжджали чумаки?

5. Вправи для розвитку навичок читання.
1) Читання за особами (діалог між татом і Тарасом).
2) Гра «Пастка».
Учитель читає текст, припускаючись неточностей. Школярі мають помітити кожну й швидко вимовити правильно.
3) Мовно-логічне завдання «Який склад загубився?».
На дошці записане речення з твору, але окремі склади пропущено. Учням потрібно відновити запис, доповнивши його потрібними складами.

IV. Підсумок
— Що нового ви дізнались про Т. Г. Шевченка?
— Якою дитиною він був?
— Які риси характеру малого Тарасика ви хотіли б виховати в себе?