Закріплення знань про звук [г], букви Г, г («ге»), навчання грамоти
Хід заняття Закріплення знань про звук [г], букви Г, г («ге»), навчання грамоти
II. Повторення вивченого матеріалу
Закріплення знань про букви та звуки
— Яку букву ми вивчали на попередньому уроці? («ге»)
— Прочитаємо слова.
На дошці записана схема.
— У яких словах зустрічається звук [г]? (Гусеня, гусениця)
— Що спільного у цих словах? (У них однакові перші та другі склади.)
— Чи можна їх назвати «родичами»? (Ні. Означають назви різних істот.)
III. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи, в основі яких лежать виучувані звуки
1. Виділення звука [г] зі скоромовки. Гра «Впіймай звук»
Грім гуркоче за горою,
Грім гуркоче за рікою.
Гуси з лугу йдуть додому.
Не бояться того грому.
Діти плескають у долоні, коли чують звук [г].
— Що ми знаємо про звук, який ми «впіймали»? (Він приголосний твердий.)
2. Вправи на розвиток окозору. Розпізнавання літер (Гра «Сховалися слова»)
— Яке з цих слів зустрічалося на минулому уроці? (Гриб)
IV. Повідомлення теми та завдань
— На сьогоднішньому уроці ми будемо удосконалювати правильну вимову звука [г], вправ лятися у звуковому і звуко-буквеному аналізі слів, а також обачливо поводитись у лісі, щоб не завдавати шкоди природі.
V. Закріплення знань про звук [г]
1. Звуко-буквений аналіз слів
— Зробіть звуко-буквений аналіз слів гриб, гість. (Двоє учнів працюють біля дошки.)
— Який звук позначає буква «ге»? ([г])
— А коли з’являються гриби? (Восени)
— Чи можна зривати гриби у лісі? (Ні)
— Чому? (їх потрібно зрізати, щоб грибниці залишалися у ґрунті.)
— А отруйні гриби можна збивати ногами чи палицями? (Ні)
— Хто знає чому? (Ними харчуються та лікуються тварини, які проживають у лісі.)
2. Робота за картками над казкою «Братики-зайчики»
1) Читання казки вчителем.
БРАТИКИ-ЗАЙЧИКИ
Жила в лісі сім’я зайців. Відправила Зайчиха синів-зайченят до лісу по гриби.
Братики побігли на галявину та побачили багато опеньок, печериць, підберезників, лисичок. Але вони вибрали найяскравіші: з червоними шапочками та білими цяточками. Ці привабливі гриби їм дуже сподобались. Братики-зайчики швидко пострибали до Зайчихи.
Матуся глянула на гриби та мило посміхнулася.
2) Обговорення змісту казки.
— Про кого ведеться розповідь у тексті?
— Чи сподобались вам герої твору?
3) Словникова робота.
а) Робота над з’ясуванням значення слів, що супроводжується демонструванням грибів.
Лисички — їстівний пластинчастий гриб жовтого кольору.
Опеньок — їстівний гриб з жовтуватою шапкою на тонкій високій ніжці, що звичайно росте купками на пеньках або біля дерев.
Печериця (шампіньйон) — їстівний пластинчастий гриб. Шапка м’ясиста, гладенька, білуватого, жовтуватогочи світло-коричневого кольору.
Підберезник — їстівний трубчастий гриб з темно-бурою шапкою.
б) Підведення часткових понять під загальні.
— Доповніть речення.
Лисички, опеньки, печериці, мухомори — … (гриби).
в) Розчленування загального поняття на часткові.
— Доповніть речення, використовуючи інші назви їстівних грибів.
Їстівні гриби — це… (маслюки, білі гриби (боровики), моховики).
г) Вправи на вибір одного з поданих синонімів.
| Цяточки Привабливі Побачили | Помітили Плями, крапочки Красиві, гарні |
4) Читання тексту учнями. Сильні учні читають текст.
5) Бесіда за текстом.
— Куди побігли зайченята збирати гриби? (На галявину)
— Які гриби вони помітили? (Лисички, опеньки, печериці, підберезники)
— Чи назбирали вони ці гриби? (Ні)
— Чому? (їм сподобались яскраві.)
— Що це були за гриби? (Мухомори)
— Чому ви так вирішили? (У них червона шапочка з білими цяточками.)
Демонстрування малюнка мухомора.
— А що ви знаєте про ці гриби? (Це отруйний гриб, смертельно небезпечний.)
— Як відреагувала мама на їхню знахідку? (Мило посміхнулася.)
— Чому матуся мило посміхнулася? (Зайчики не знали, що гриби отруйні.)
6) Читання казки напівголосно.
— Що повчального ви помітили? (Не завжди красиві речі — корисні.)
— Розгадайте прислів’я, що підходить до нашої казки.
7) Робота з моделями слів.
— Відшукайте у тексті слова за поданими схемами.
— А тепер спробуйте скласти продовження цієї казочки за поданими малюнками.
3. Творча робота над казкою
1) Складання казки за серією малюнків.
— Що зображено на кожному малюнку?
— Які герої зустрічаються?
— Вони добрі чи злі? Що про це свідчить?
Діти складають продовження казки.
— Після якого явища в природі з’являються гриби? (Після дощу)
— Яке ім’я зустрічається у віршику? (Галя)
4. Складання звукової моделі слова Галя
— У якій позиції стоїть звук [г]? (На початку слова)
— Познайомимось з іншими іменами.
VI. Робота за Букварем
VII. Підсумок
— Спробуйте розгадати кросворд, відгадуючи загадки.
1. Бджілкам — взяток, діткам — каша.
Корівкам — поживна паша. (Гречка)
2. Біг кінь білобокий
Через Дунай глибокий.
Як упав — заіржав,
У весь світ задрижав. (Грім)
3. На хвилиночку у гості
Я б до друзів покотився,
Та прив’язаний за хвостик
З того дня як народився. (Гарбуз)
4. То товщає, то худне,
На весь дім голосить. (Гармошка)
5. Що дістає зубами потилиці? (Гребінець)
6. Крила в птаха не з пір’їн,
А з паперу і з новин.
Він щодня на диво-крилах
Їх розносить по квартирах. (Газета)
— Ми сьогодні гарно попрацювали, закріплюючи знання про звук [г].
— Який звук позначає буква Г («ге»)? (Приголосний)
— А що найбільше сподобалося виконувати сьогодні?
Закріплення знань про звук [г], букви Г, г («ге»), навчання грамоти
Повернутися на сторінку Навчання грамоти