Календарно-обрядові пісні рідного краю, українська література

Календарно-обрядові пісні рідного краю, українська література

Хід уроку Календарно-обрядові пісні рідного краю, українська література

I. Повідомлення теми та мети.
(Клас поділений на три групи, що готують календарно-обрядові пісні та колискові свого краю, села)
Звучить музика. З’являються ведучі — дівчинка та хлопчик у національних костюмах.

Ведучий: Добрий день!
В цей добрий час дуже раді бачить вас!

Ведуча:
Шановні друзі! Вся чесна громадо!
На свято у школу запрошуєм радо!

Ведучий:
Тут молодість й досвід, уміння й знання,
І пісня весела дзвіночком луна.

Шановні гості, дякуємо, що завітали на наше фольклорне свято. На попередніх уроках діти вивчали і збирали колядки, щедрівки, веснянки, гаївки, колискові, що звучали чи звучать у ваших родинах. Тож хай сьогодні панують музика і чари народних пісень, а у ваших серцях — гарний настрій від побаченого та почутого.
Це не конкурс, а свято. Сьогодні не буде переможців чи переможених, а подарунки, посмішки ми обіцяємо. Тож розпочинаємо. (Заходить хлопчик і «засіває» — роздає дрібні цукерки)

Я віншую вас віршами,
Ще й народними піснями.
Хай здоров’я з вами буде!
Все вдається всім і всюди!

Ведучий:
Слово має команда «Сніжинка»

Хоч за вікном ще не зима,
Та хочем, друзі, нагадати,
Що вмить настане та пора:
Колядувати й щедрувати.

Учні виконують колядку «Добрий вечір тобі, пане господарю» та щедрівку «Меланка», записану від жительки села.

Ой учора із вечора
Пасла Меланка два качора.
Пасла, пасла та й згубила,
Прийшла додому — мати била.
Заким качок відшукала,
Сім пар чобіт обірвала.
Заким качок напоїла.
Сім буханців ще й підпалок,
Ще й водички цілий збанок.
Наша Меланка не робоча,
На ній сорочка парубоча.
Наша Меланка не лінива,
Тоненький фартух намочила.
Повій, вітре, буйнесенький,
Висуши фартух тонесенький,
Повій, вітре, через ворота,
Висуши фартух краще золота.
Повій, вітре, туди — сюди,
Висуши фартух поміж люди.
Пустіть Меланку, пустіть до хати
Нехай Меланка загріє п’яти.
Пустіть Меланку, пустіть до груби,
Нехай Меланка загріє зуби.
Пустіть Меланку, пустіть до печі,
Нехай Меланка загріє плечі.
Добрий вечір!
— Давайте швидше пиріг, бо потягнемо школу за ріг.
Давайте швидко книш, бо пустим до класу миш.

Учитель:
— За колядку і чудову щедрівку отримайте свої призи: горіхи та яблука з давнього решета, щоб ваша родина багата була.

Ведучий:
— Слово має команда «Родзинки»

Ми, як та Весна — красна,
Черга наша теж прийшла.
Де ми ступим — сонце сяє,
Все навколо оживає.
Ми веснянки й гагілки
Подаруємо сердечно,
Хай у вашому житті
Буде завжди усе ґречно.

Учні співають веснянку — діалог «А вже весна…» Дівчатка виконують гаївку, записану від односельчанки:

Чи було тепло, чи не було,
Воно мені ще не скучило,
Бо мене мати не пускала,
В нову комору засувала.
А в тій коморі віконечко,
Я подивлюся, де сонечко.
Ой там хлопчина по саду ходить,
Іншу дівчину за руку водить.

Учитель:
Діти, а коли співають у нас гаївки? (Починають співати на другий день Великодня — у вливаний понеділок. Ведуть гаїки (гагілки) біля церкви або на пагорбі))
Хлопчики роздають присутнім печиво у вигляді птахів.

Учитель:
— А з якої муки ваші птахи?
(учні беруть у руки дідух)
Наш дідух не простий,
Він пшеничний, золотий.
Женці його жали,
У сніп зав’язали,
Інші снопи всі разом
До млина возили.
Тож сьогодні збіжжя те
Додає нам сили.

Учитель:
— До нас на свято прийшла бабуся, і не з пустими руками, а з духмяними пампухами та розповіддю про те, як святкували Великдень колись, які веснянки співали, які ігри грали. Тож сідаємо гарненько і слухаєм тихенько.
(Розповідь бабусі)

Ведучий:
Слово надаємо команді «Дрімочки» (У кожного учня намальовані носик та вуса. На дошку, поряд з дитячими фото, чіпляють велике червоне серце.)

— Хто до школи будить нас?
— Мама!
— Хто із нами повсякчас?
— Мама!
— Віддає хто серце нам?
— Мама!
— Кому завдячуємо життям?
— Мамі!

Учитель:
— На нашому святі весь час за вами спостерігають і хвилюються за вас мамині очі. У кожного на парті лежать білі сердечка. Подумайте і напишіть, яке серце у вашої мами.
(Учні чіпляють свої сердечка на загальне червоне) (Одна мама співає колискову)

Гойда, гойда, гойдоньки,
Прилетіли голубки,
Стали воркувати:
Треба, синку, спати.
Спи, маленький козачок,
Повертайся на бочок.
Нічка вже темненька,
Спи, моє серденько.
Гойда, гойда, гойдоньки,
Прилетіли голубки,
Стали воркувати:
Треба, доню, спати.
Спи, маленька донечко,
Любе моє сонечко.
Нічка вже темненька,
Спи, моє серденько.