Історичне минуле нашого народу у творах поетів Одещини. В'ячеслав Друзяка. «Українці», «Козаки, де ваша сила», українська література

Історичне минуле нашого народу у творах поетів Одещини. В’ячеслав Друзяка. «Українці», «Козаки, де ваша сила», українська література

Людське безсмертя з роду і до роду
Увись росте з коріння родоводу
І тільки той, у кого серце чуле,
Хто знає, береже минуле
І вміє шанувать сучасне, —
Лиш той майбутнє
Вивершить прекрасне.
Л. Гавриленко

Перебіг заняття Історичне минуле нашого народу у творах поетів Одещини. В’ячеслав Друзяка. «Українці», «Козаки, де ваша сила», українська література

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Слово вчителя

Ми продовжуємо знайомитись із видатними поетами Одещини. Сьогодні ми познайомимося з творчістю відомого поета, перекладача та музиканта В’ячеслава Друзяки.

2. Робота з епіграфом
(Учитель читає вголос епіграф уроку, коментує його, залучає до бесіди учнів.)

Як ви розумієте слова епіграфа? (Лише в того, хто вивчає та поважає минуле, може бути світле майбутнє.)

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ
(Учні записують у зошити тему уроку, епіграф.)

ІV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Бесіда

Що ви знаєте з історії України про козацтво, Запорозьку Січ, побут і звичаї запорожців?
Хто з українських письменників звертався до теми козацтва?

2. Слово вчителя

Друзяка В’ячеслав Михайлович — поет, перекладач, музикант, композитор і педагог. Народився 16 травня 1940 року в родині моряка і вчительки в селі Станіслав Білозерського району на Херсонщині. Закінчив Нікопольське педагогічне училище та Київську державну консерваторію, після закінчення якої працював викладачем музики у Липецьку, Миколаєві та Одесі. 1995 року в Одесі вийшли з друку його перші збірки віршів «Вікно лиману». Цю збірку він присвятив своїй неньці. Потім народилася друга книжка — «Степовий всесвіт», до якої увійшли вірші українською та російською мовами, переклади. У своїх творах пише про славних пращурів козаків, про нелегку працю хліборобів, дніпровських рибалок, про рідне село Станіслав. 2000 року записав свій перший альбом, що складається з 13 пісень — «Журавлині мрії». Музику до його віршів писали одеські і херсонські композитори П. Рябошапка, В. Сисоєв, О. Бевз, С. Перепєлова. Нині пісняр, композитор і лірик В. Друзяка мешкає в Чехії, перекладає твори чеських поетів українською. Бере участь у діяльності Чеської асоціації україністів та товариства «Українська ініціатива».
Своєрідність творчого шляху В. Друзяки полягає в тому, що до поезії він приходив через музику, через професійне самовизначення музиканта і композитора. Поетичний світ В. Друзяки світлий, життєствердний і, якщо можна так сказати, оркестрований, омузичений.
Чехія стала другою батьківщиною В’ячеслава Друзяки, але ж хіба може він забути щемливо-рідний «край правічний», де лежать його діди, свого «коріння вузлуваті вени», «степу просторінь», де «ліпше, навіть ніж в самім раю»?.. Хіба забудеш рідний Станіслав, до якого завжди хочеться поспішати «з усіх своїх шляхів»?..

3. Виразне читання поезії «Українці»

4. Бесіда

Яка головна думка твору? (Українець — козак у серці, вірний своїй Батьківщині, палко люблячий її та здатний боронити від ворогів.)
Яким настроєм сповнений вірш? (Вірш піднесений, звитяжний.)
Які особливості побудови вірша? (Автор використовує повтори для того, щоб зробити акцент на важливих рядках «Я козак від берегів Дніпра».)
Як В. Друзяка описує козаків? (Лицар волі, пісні і пера з серцем вірним, гордим, полум’яним.)
Ви неодноразово бачили козаків на ілюстраціях, ми говорили про них багато. Чи у вірші описані саме такі козаки? (У вірші йдеться про козака сучасного, який має всі якості козаків минувшини, знає їхню історію, але набув ще й духу сучасності.)

5. Слово вчителя

Вірш «Козаки, де ваша сила» В. Друзяка присвятив Богдану Сушинському. Пісня на ці слова звучала в програмах Одеського радіо, радіо «Свобода» тощо.

Козаки, де ваша сила, в дзвонах слава золотава?
Де хоробрість легендарна і міцний, мов криця дух?
Де любов до України, смерть, мов блискавка яскрава?
Де звитяги фантастичні невгамовних відчаюг?
Козаки, де ваша пісня, що гриміла в піднебессі?
Кпини, регіт, свист і гумор розкотились у безкрай.
Про могили серед степу, про кістки на перехрестях
тих, хто впав за щастя й волю, гомонять Дніпро й Дунай.
І я вірю, неодмінно ще розквітне Україна,
ще повернуться до неї слава, гордість і краса,
бо горить вогонь Свободи, в кожнім серці — Берегиня,
бо життями заплатили, щоб вогонь той не згасав…
Козаки, де ваша пісня, що гриміла над степами?
В дзвонах слава золотава покотилась у безкрай…
Лиш могили серед степу нам, нащадкам вільним,— пам’ять:
все нагадують про вчинки легендарних, грізних Байд.

6. Бесіда

Чим схожі вірші? (Автор звертається до сучасних українців, називаючи їх козаками.)
Що захоплює автора в козаках? («Хоробрість легендарна і міцний, мов криця, дух», любов до України, пісні тощо.)
У якій формі побудовано вірш? (У формі запитання. Автор докоряє сучасникам, що вони не відповідають званню «козак».)
В. Друзяка вірить, що сучасники зможуть бути козаками? (Так. Віра простежується в рядках: І я вірю, неодмінно, ще розквітне Україна, ще повернуться до неї слава, гордість і краса, бо горить вогонь Свободи, в кожнім серці — Берегиня, бо життями заплатили, щоб вогонь той не згасав…)
Чи актуальні вірші В. Друзяки? (Звичайно, наша країна потребує вірних синів-захисників.)

ДОДАТОК

УКРАЇНЦІ
Я низько голову схиляю нині
перед людьми, що гинуть в чужині
й на терені моєї Батьківщини.
Автор
Я козак від берегів Дніпра,
де могутня велич плине в море.
Всю красу і силу я ввібрав
тих морських та степових просторів.
Я козак від берегів Дніпра,
де гарцюють суховії степом.
Там зродилась осяйна зоря …
Ні, злетіла ніби жайвір в небо.
Я козак від берегів Дніпра,
де ріка народжує лимани.
Лицар волі, пісні і пера
з серцем вірним, гордим, полум’яним.
Я козак від берегів Дніпра
січових нащадок отаманів,
ще до Катерини і Петра —
козаки знеславили османів.
Я козак від берегів Дніпра
болісно люблю оту місцину.
Мій прапрадід, прізвищем Таран
здобував тут Кінбурську твердиню.
Я козак від берегів Дніпра
вірю в кращу долю України,
зичу їй безмежного добра,
з нею піднесусь, або загину!
Козаки, вкраїнськії сини,
все поневіряються світами…
І нема в тім їхньої вини,
що вони зродились козаками!