С. В. Руданський. Співомовки «Запорожці у короля», «Свиня свинею», «Гуменний», українська література

С. В. Руданський. Співомовки «Запорожці у короля», «Свиня свинею», «Гуменний», українська література

Степан Руданський належить, без сумніву, до найбільш талановитих українських поетів, що появилися після смерті Шевченка.
І. Франко

Хід уроку С. В. Руданський. Співомовки «Запорожці у короля», «Свиня свинею», «Гуменний», українська література

II. Актуалізація опорних знань «Мозковий штурм»

— Що вас найбільше приваблює в Руданському як людині?
— Який новий жанр започаткував С. Руданський в літературі?
— Дайте визначення співомовці.
— За допомогою чого і як С. Руданський критикує панівний клас у своїх творах?

Розгадування кросворду «Степан Руданський»

По горизонталі
2. Хто за професією Степан Руданський?
6. Що в перекладі з грецької мови означає ім’я Степан?
8. Вони відображають український народний гумор, вміння дотепно висловлюватися, висміювати певні людські вади та недоліки. Заснував їх С. Руданський.
11. Хто за фахом був батько Руданського?
12. Місто, де жив і працював С. Руданський?

По вертикалі
1. Прізвище художника-мариніста, з яким познайомився Руданський.
3. Жанр твору «Повій, вітре, на Вкраїну».
4. Стародавня міра довжини.
5. Те саме, що штука (з твору Руданського).
7. За допомогою чого дядько хотів навчитися читати (з твору С. Руданського)?
9. З якого твору рядки: «А що ж то ходило? Таке сиве та мале, а хвостик, як шило»?
10. Хто виручив багатого пана з біди і сам відгадав королеві загадки?

ІІІ. Цілевизначення та планування. Повідомлення теми і мети уроку

Вступне слово
— Сьогодні ми перегорнемо ще одну сторінку творчості Степана Руданського, сповнену народного жарту, гумору, дотепу, щирого сміху, прочитаємо «незрівняні в своїм роді співомовки» (І. Франко) та поділимося враженнями від прочитаного.
(Учні читають і пояснюють епіграф, записаний на класній дошці).

IV. Опрацювання нового матеріалу

1.Слово вчителя
Де і в яких обставинах не перебував би С. Руданський, він завжди захищав рідну українську культуру, оспівував славні сторінки історії, між іншим, запорозьке козацтво.
Про сміливість, кмітливість, дотепність козаків, їхнє почуття гумору ходили легенди. Чого варті хоча б ті прізвища-прізвиська, які вони давали новоприбулим: Засядьвовк, Нетудиха та, Шило, Борщ, Несвятипаска, Задуйвітер та ін.
Згадаймо картину І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Народні перекази говорять про те, як запорожці вміли давати відсіч тим, хто ставився до них із пихою, хотів принизити, посміятися з них, хай це був навіть сам король чи його вельможі. Мабуть, саме на таких переказах і будував співомовки С. Руданський.

2. Повідомлення учнів про кмітливість, дотепність запорозьких козаків

3. Виразне читання співомовки С. Руданського «Запорожці у короля»

4. Обмін враженнями щодо прочитаного, словникова робота

Жупани — верхній одяг;
кармазиновий — з дорогої тканини;
храбренні — хоробрі;
ляхи — поляки;

5. Бесіда за питаннями, виконання завдань

— Спираючись на знання з історії, скажіть, у яких справах могли запорожці приїхати до польського короля?
— Чому «ляхи препогані» щедро пригощали козаків?
— Покажіть за допомогою «усного малювання» колективний портрет козаків та їхню гостину у короля.
— Яку думку мали королівські прислужники, подаючи козаками спочатку сметану?
— Що у співомовці смішне, а що серйозне?
— Яка головна думка твору?

6. Характеристика образів у співомовці «Гронування»

Підібрати риси характеру до образів.
Козаки
король

7. «Творчо мислимо»
Якби вам довелося покласти на музику співомовку «Запорожці у короля», то яким би настроєм вона була б перейнята?

8. Слово вчителя
Про твори С. Руданського сказав Михайло Драгоманов: «Руданський був одним з вельми небагатьох поетів недавнього часу зі справжнім талантом та зі спробами торкнутися нових тем, а не тільки тих, які заїздили попередники й наслідувачі Шевченка». Поясніть ці слова.

9. Робота в групах над співомовками «Гуменний», «Свиня свинею»

Завдання для груп
Підготуватися до виразного читання творів або їх інсценізації.
Визначити тему та основну думку твору.
Кого висміює автор у своїх творах?
Які гумористичні прийоми застосував письменник для розкриття ідеї?
Охарактеризувати героїв співомовок С. Руданського.
Як описане в співомовках С. Руданського перекликається із сучасним життям?

10. Виступи груп

11. Слово вчителя
— Гостре слово Степана Руданського щедро проросло у творчості наших сучасних сміхотворців: Павла Глазового, Степана Олійника, Олега Чорногуза та інших. Народна мудрість багата висловами про гумор та сміх.

Гумор у народній творчості
1.Гумор — велика сила.
2. Веселий сміх — здоров’я.
3. Смішного боятися — правди не любити.
4. Сміятися не гріх над тим, що видається смішним.
5. Усміхатися — це завжди трішки показувати зуби.
6. Жарт місце має.
7. Та нехай люди сміються — аби не плакали.

V. Підсумки

1. Складання сенкану до слова Руданський

2. Перевіряємо себе

Я знаю, що таке співомовка як жанр літератури.
Я знаю, що таке інверсія.
Я усвідомлюю викривальний пафос співомовок С. Руданського.
Я вмію виразно й усвідомлено читати співомовки С. Руданського.
Я знаю основну думку кожної з вивчених співомовок.
Я вмію характеризувати і порівнювати героїв співомовок С. Руданського.
Я можу простежити, як описане в співомовках С. Руданського перекликається із сучасним життям.

— Чи потрібна поезія Степана Руданського сьогоднішньому читачеві? (Співомовки С. Руданського, попри свою зовнішню простоту, веселість, дошкульно б’ють по вадах тогочасного суспільства, оздоровлюють народ, бо висміюють такі негативні риси, як жадібність, нечесність, тупість, неповороткість, що є і сьогодні у вдачі деяких людей, тому співомовки Руданського потрібні, вони завжди сучасні, особливо нині.)
— У цих блискучих поетичних мініатюрах розкрито величезний морально-поетичний потенціал українців, народну мудрість, найголовніші ознаки українського менталітету. Сміх Руданського передовсім делікатний, хоч і ущипливий. Автор ніколи не дозволяє собі насміхатися з людини, принижувати її, виявляти зневагу чи зверхність до осіб неукраїнської національності. Це дуже важливо, адже в його гумористичних творах зустрічаємо й цигана, й шинкаря-єврея, і росіянина, і поляка, і турка.
Автор висміює моральні вади людей, негідні вчинки, а не національні ознаки. У сатиричному об’єктиві заздрість, корисливість, ненажерливість, скнарість, самовпевненість, хвалькуватість, хитрість, підступність, брехливість, хабарництво і т. ін. Українців поет не ідеалізує. Вони, як і інші, потрапляють у комічні ситуації, обдурюють і обдурюються, грішать. Ліричний герой Руданського у більшості випадків залишається гідною людиною, в генах якої живе історична пам’ять, скільки б її не вбивали.
Поет і сьогодні вчить українців бути українцями, ненавидіти будь-яке ярмо, прагнути волі і мати почуття національної гідності.