Виразне читання байок Леоніда Глібова, українська література

Виразне читання байок Леоніда Глібова, українська література

Гумор справжній, любі друзі,
Властивість має ось таку:
Усе тримається у ньому
На непримітнім волоску.
Постав не так одне словечко —
І пропадає, гасне сміх,
І вже сміятимуться з тебе,
А не від усмішок твоїх.
Павло Глазовий

Хід уроку Виразне читання байок Леоніда Глібова, українська література

III. Основний зміст
У навчальних закладах перед вступними іспитами організовують підготовчі курси, які дають змогу абітурієнтам краще підготуватися.
На початку учитель-консультант з’ясовує, що вступники знають.
Цього принципу будемо дотримуватися і ми.

1) Вікторина (Вступна консультація)
1. Що таке байка?
2.Назвіть, хто започаткував цей жанр.
3. Якою мовою — прозовою чи віршованою — пишуться літературні байки?
4. Назвіть основні властивості байки.
5. Що таке алегорія?
6. Що називається мораллю?
7. З яких частин складається байка?
8. З якої байки ці рядки? «Послухали Лисичку і Щуку кинули у річку».
9. Продовжте рядки: «На той раз суддями були…»
10. Назвіть псевдонім, яким підписувався байкар. Поясніть його походження.
11. Кому належать ці слова:

Здається, байка просто бреше,
А справді ясну правду чеше.
Нікого в світі не мине,
Читайте, згадуйте мене!

12. Чи можна назвати хороброю ту людину, яка не боїться посміятися над своїми вадами?

2) Підготовчі курси. Заняття по теорії літератури

1. Повторення відомостей про засоби виразності
Інтонація: розповідна, питальна, спонукальна, оклична, здивування, захоплення, задушевності, протиставлення, зіставлення, пояснення та інші.
Темп: повільний, середній, пришвидшений, швидкий.
Пауза: коротка (І), середня (ІІ), довга (ІІІ).
Логічний наголос: виділення голосом важливого для розуміння змісту висловлювання слова.
Рима: співзвучне закінчення.

2. Ознайомлення з правилами прийому (вимоги, які ставляться до виконання байки)
— Байка виконується в оповідній манері. Виконавець байки безпосередньо звертається до слухачів. Але вже не від імені автора, а від свого власного.
— Ритміка байки вимагає пильної уваги. Треба пам’ятати, що у тих випадках, де наголос у слові, визначений розміром вірша, не збігається з граматичним, граматика має поступитися перед ритмікою художнього твору.
— Рима в байці буває дуже виразною і її теж треба зберігати.
— Читаючи віршовану байку, дуже важливо виділити наголосом ключові слова, витримати паузи після цих слів та за допомогою відповідної інтонації створити враження комічного.
Під час читання пейзажів чарівна природа викликає піднесений настрій.
Пейзажні описи вимагають м’якого задушевного тону, сповненого почуттям зачарування. Читати їх треба повільно, плавно, так, неначе ви не читаєте, а залюбки розповідаєте про те, що побачили, що милувало ваш зір і що тепер немовби знаходиться у вас перед очима.

3. Рекомендації вчителя-консультанта

Під час читання байки слід:
— Дотримуватися оповідної манери виконання під час читання розповідної частини байки. Розмовна мова вимагає побутової розмовної інтонації.
— Намагатися не перевтілитися у певного персонажа, а інтонацією передавати настрій героїв.
— Витримувати тривалу паузу між розповідною частиною байки і мораллю.
— Ритмомелодику підпорядковувати сюжету.

4. Практичне заняття
1) Робота над виразністю читання байки Л. Глібова «Щука».
Визначення головної думки байки (несправедливі дії судочинства) і головної мети читання (засудити підступність, хабарництво, хитрість, легковажність і безглуздість суду, його залежність від панівних класів).
2) Робота над текстом байки: поділ на смислові частини (на партах знаходиться друкований матеріал, поданий нижче).

Сенсаційна новина
Виконавське завдання: читець дістає задоволення від того, що злочинець притягнутий до суду і одночасно обурюється діями Щуки.

На Щуку хтось бумагу в суд подав,
Що буцімто вона такеє виробляла,
Що у ставку ніхто життя не мав.
Того заїла в смерть, другого обідрала.

Головне в новині
Виконавське завдання: радість.

Піймали Щуку молодці та в каплиці
Гуртом до суду притаскали,
Хоча й чуби мокренькі стали.

Судове засідання
Виконавське завдання: тонка іронія над суддями, ситуацією.

На той раз суддями були
Якіїсь два Осли,
Одна нікчемна Шкапа
Та два стареньких Цапа, —
Усе народ, як бачите, такий
Добрячий та плохий.

Такі судді неспроможні були щось придумати. Вони спочатку навіть розгубилися від того, що їм треба вирішувати серйозну справу.

Автор вводить Лисицю
Виконавське завдання: інтонація обережності, пильної уваги — усі чекають розв’язки.

За стряпчого, як завсігди годиться,
Була приставлена Лисиця.

Нова чутка
Виконавське завдання: зацікавлення новиною, радість з усіма, що злодюзі не вдалося викрутитися.

А чутка у гаю була така:
Що ніби Щука та частенько,
Як тільки зробиться темненько,
Лисиці й шле — то щупачка,
То сотеньку карасиків живеньких
Або линів гарненьких.
Чи справді так було, чи, може, хто збрехав
(Хто ворогів не мав!) —
А все-таки катюзі,
Як кажуть, буде по заслузі.

Повернення до суду
Виконавське завдання: зла, відверта іронія над суддями (адже вони думали не про те, якби суворіше покарати Щуку, а як цю справу швидше розв’язати).

Зійшлися судді, стали розбирать:
Коли, і як воно, і що їм присудити?
Як не мудруй, а правди ніде діти,
Кінців не можна поховать.

Перемогла справедливість
Виконавське завдання: радість, торжество (рішення суворе, бо судді не могли нічого придумати, настільки явним було грабіжництво Щуки).

Не довго думали — рішили
І Щуку на вербі повісити звеліли.

Втручання Лисиці
Виконавське завдання: з деякою хитрістю.
(читець не грає Лисицю, а лише передає інтонацію персонажа)

Дозвольте і мені, панове, річ держать, —
Тут обізвалася Лисиця. —
Розбійницю таку не так судить годиться:
Щоб більше жаху їй завдать
І щоб усяк боявся так робити,
У річці вражу Щуку утопити!

Пауза (слухачі вдумуються в суть пропозиції хитрої Лисиці і чекають, що буде далі).

Рішення
Виконавське завдання: передати радість суддів.
«Розумна річ!» — всі зачали гукать.

Пауза (оповідач хоче зафіксувати увагу на тому, як же все скінчилося).

Враження або майже мораль
Виконавське завдання: злий докір, їдкий сміх.

Послухали Лисичку
І Щуку кинули — у річку.

Темп: повільний. З появою Лисиці — набирає динамічності.

5. Репетиція (протягом кількох хвилин учні впівголоса розповідають байку сусідові по парті або повторюють самостійно)

6. Представлення екзаменаційної комісії (запрошені учителі чи кращі учні старших класів)

7. Екзамен

1. Пояснення процедури проведення
Учень називає себе, автора, твір, мотивує вибір(виконуватися може будь-яка з 3-х вивчених байок Леоніда Івановича Глібова). Мотивація не повинна обмежуватися лише словами «Вона мені сподобалася, бо смішна».

2. Виразне читання байки «абітурієнтами».

8. Робота в зошитах
Учні записують виконавські завдання до частин байки.
(Журі в цей час готується до оголошення результатів.)

ІV. Рефлективно-оцінювальний етап

1. Інтерв’ю
(Учитель або вибраний учень запитує, як кожен оцінює свій виступ, кого вважає потенційним студентом, які враження залишилися від побаченого).

2. Оголошення результатів
(Оцінювати не лише об’єктивно, але і толерантно: серед абітурієнтів визначити першу п’ятірку в рейтингу. Далі мають прозвучати й поради, над чим працювати всім і кожному).
Кожен вступник отримує символічну залікову книжку з отриманим балом і підписами екзаменаційної комісії.

Ознайомлення з записами товариша по парті, отриманими на початку уроку.

Учитель. Дорогі учні!
Ви гарно працювали над темою «Байки Леоніда Глібова». Немає такої вади людського характеру, якій не «прописане лікування» в гумористичних творах. Байка має магічну силу. Вона скидає з п’єдесталів кумирів, є рятівною дозою оздоровчих ліків від зазнайства, гордощів, дурості, зажерливості, бундючності, ледарства. Ви щиро смієтеся над примітивністю і невіглаством персонажів. І, звісно, не хочете бути подібними до них. Отже, якщо ви помітите якісь вади свого характеру, не засмучуйтесь, а скажіть своїм поганим звичкам: «Годі!»
Гумор і сатира потрібні для того, щоб допомогти нам бути самокритичними, щоб виліковуватися від усього хибного, поганого. Сміх потрібний для того, щоб ми весело прощалися зі своїми недоліками, щоб веселіше було жити.
Павло Глазовий писав:

Сміх людський — чудесна штука!
Він — мистецтво і наука.
Від малого й до старого
Всі ми любим щирий сміх.
Бо з нікчемного й смішного
Посміятися не гріх.
Добрий сміх не б’є, не мучить,
А на світі жити учить.
Нехай посмішка з доброго лиця
Не сходить, друзі, все життя!