Бесіда за народними піснями та коломийками, українська література
Хід заняття Бесіда за народними піснями та коломийками, українська література
III. Актуалізація опорних знань
1. Презентація альбомів (аудіозаписів) «Улюблені пісні моєї родини».
2. Міні-диспут.
Завдання: порівняти слова й музику давніх пісень і пісень сучасних. Висловитися про переваги та вади пісень нашого часу й народних.
3. Демонстрація власних разків намиста з коломийок.
4. Показ інсценівок.
Підготовані учні розігрують інсценівки за жартівливими піснями («Ой там, на товчку, на базарі», «Да куди їдеш, Явтуше?», «Од Києва до Лубен», «Ти до мене не ходи», «Ой під вишнею» та ін.)
Інструктаж
Щоб інсценізувати фольклорний твір, треба виділити в ньому дійових осіб, продумати оформлення сцени, форму одягу персонажів, намітити висловлювання дійових осіб із зауваженнями до них (ремарками) стосовно інтонації, жестів, якими вони супроводяться, тобто скласти сценарій.
Наприклад, в інсценівці пісні «Ой там, на товчку, на базарі» будуть такі дійові особи: жінка, чоловік, покупці. Сцена (клас) — імітація базару. Дія може виконуватися у супроводі аудіозапису, співу вокального ансамблю. Покупці можуть озвучувати додаткові жартівливі репліки, яких немає у пісні.
(Цей етап уроку можна провести і як імпровізовану роботу в групах за наявності костюмів, аудіозаписів або розмножених текстів.)
5. Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Завдання: продовжити фразу «Цей урок мені запам’ятався тим…»
V. Домашнє завдання
Завести читацький щоденник (або продовжити ведення), підготувати запис останньої прочитаної книги.
Додаток
Та орав мужик край дороги
Та орав мужик край дороги. (2)
Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
Край дороги!
Та воли в його круторогі. (2)
Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
Круторогі!
А погоничі чорноброві. (2)
Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
Чорноброві!
Та поклав торбу при дорозі. (2)
Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
При дорозі!
Та ішли дівки хустки прати. (2)
Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
Хустки прати!
Та вони в його торбу вкрали. (2)
Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
Торбу вкрали!
Не порожню ж бо — з пирогами. (2)
Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
Пирогами!
Та не з простими пирогами. (2)
Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
Пирогами!
Та начинені горобцями. (2)
Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
Горобцями!
Ой під вишнею
Ой під вишнею,
Під черешнею
Стояв старий
З молодою,
Як із ягодою.
З молодою,
Як із ягодою.
І просилася, І молилася:
— Пусти мене,
старий діду,
На вулицю погулять!
— Пусти мене,
старий діду,
На вулицю погулять!
— Ой і сам не піду,
І тебе не пущу,
Бо ти мене, старенького,
Та й покинеш на біду.
Бо ти мене, старенького,
Та й покинеш на біду.
Куплю тобі хатку,
Іще сіножатку,
І ставок, і млинок,
І вишневенький садок!
І ставок, і млинок,
І вишневенький садок!
— Ой не хочу хатки,
Ані сіножатки,
Ні ставка, ні млинка,
Ні вишневого садка!
Ні ставка, ні млинка,
Ні вишневого садка!
Ой ти, старий дідуга,
Ізогнувся, як дуга,
А я, молоденька,
Гуляти раденька!..
А я, молоденька,
Гуляти раденька!..
Заспіваймо пісню веселеньку
Заспіваймо пісню веселеньку
Про сусідку молоденьку,
Про сусідку заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
Ой сусідко, сусідко, сусідко,
Позич мені решітко, решітко:
Я си муки потрясу, потрясу,
Завтра вранці принесу, принесу!
Я си муки потрясу, потрясу,
Завтра вранці принесу, принесу!
Заспіваймо пісню веселеньку
Про венгерку молоденьку,
Про венгерку заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
Ой венгерко, венгерко, венгерко,
Позич мені люстерко, люстерко:
Я си вуса підкручу, підкручу,
Завтра вранці доручу, доручу.
Я си вуса підкручу, підкручу,
Завтра вранці доручу, доручу.
Заспіваймо пісню веселеньку
Про жіночку молоденьку,
Про жіночку заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
Маю жінку молоду, молоду,
Не пущу її по воду, по воду:
Могла би ся втопити, втопити,
Мусів би ся женити, женити.
Могла би ся втопити, втопити,
Мусів би ся женити, женити.
Заспіваймо пісню веселеньку
Про жіночку молоденьку,
Про жіночку заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
Ой, дівчино, не вір ми, не вір ми,
Бо я хлопець мандрівний, мандрівний:
Я мандрую тут і там, тут і там,
Подобаюсь дівчатам, дівчатам.
Я мандрую тут і там, тут і там,
Подобаюсь дівчатам, дівчатам.
Ой там, на товчку, на базарі
Ой там, на товчку, на базарі,
Жінки чоловіків продавали,
Як прийдеться до ладу,
То я свого поведу та й продам.
Як прийдеться до ладу,
То я свого поведу та й продам.
Із лик мотузок ізсукала,
Взяла свого милого залигала
Та й повела на базар,
До терниці прив’язала.
Та й повела на базар,
До терниці прив’язала.
Як наїхало торгувальниць,
Як наїхало купувальниць,
Стали думать і гадать,
Що за цього мужа дать.
Стали думать і гадать,
Що за цього мужа дать.
А за цього мужа треба дати,
А за цього мужа треба дати:
Сорок коней вороних
Ще й сто рублів золотих.
Сорок коней вороних
Ще й сто рублів золотих.
Ой стала я, подумала:
З кіньми треба возиться,
А з грошима треба носиться,
А мій милий, чорнобривий,
До роботи не лінивий,
Він для мене знадобиться.
А мій милий, чорнобривий,
До роботи не лінивий,
Він для мене знадобиться.
Він насіє, наоре
Ні для кого, для мене,
Ти мій милий, серденько,
Пожалію я тебе.
Ти мій милий, серденько,
Пожалію я тебе.
Да куди їдеш, Явтуше?
Дівчина:
— Да куди їдеш, Явтуше,
Да куди їдеш, мій друже?
Явтух:
— Не скажу!
Дівчина:
— Да коли ж твоя та добрая ласка, то й скажеш!
Явтух:
— На базар!
Дівчина:
— Підвези ж мене, Явтуше, Підвези ж мене, мій друже!
Явтух:
— Не хочу!
Дівчина:
— Да коли ж твоя та добрая ласка, то й схочеш!
Явтух:
— Сідай, та скраєчку!
Дівчина:
— Ой що везеш, Явтуше,
Ой що везеш, мій друже?
Явтух:
— Не скажу!
Дівчина:
— Да коли ж твоя та добрая ласка, то й скажеш!
Явтух:
— Груші!
Дівчина:
— Ой дай мені, Явтуше, Ой дай мені, мій друже!
Явтух:
— Не дам!
Дівчина:
— Да коли ж твоя та добрая ласка, то й даси!
Явтух:
— Візьми, та гниленьку!
Дівчина:
— Обніму ж тебе, Явтуше,
Обніму ж тебе, мій друже!
Явтух:
— Не хочу!
Дівчина:
— Да коли ж твоя та добрая ласка, то й схочеш!
Явтух:
— Обніми, та не задуши!
Дівчина:
Поцілую тебе, Явтуше,
Поцілую тебе, мій друже!
Явтух:
— Не хочу!
Дівчина:
— Да коли ж твоя та добрая ласка, то й схочеш!
Явтух:
— Поцілуй, та не вкуси!
Ти до мене не ходи
— Ти до мене, ти до мене не ходи,
куций, коротенький,
Бо до мене, бо до мене ходить
хлопець високий, тоненький.
— Понад сад-виноград,
а у саду — грушки,
Вийди, вийди, вийди, вийди ти
до мене, моя щебетушка.
Вийди, вийди, вийди, вийди ти
до мене, моя щебетушка.
— Ти до мене, ти до мене не ходи,
не міси болота,
Я за тебе, я за тебе не піду,
хоч би сь був зі злота.
— Чи ти, мила, така гарна,
чи мені здається?
Через тебе, через тебе, моя мила,
спання не береться.
Через тебе, через тебе, моя мила,
спання не береться.
— Ти до мене, ти до мене не ходи,
не псуй собі ночі,
Я за тебе, я за тебе не піду,
бо ми ся не хоче.
— Понад сад-виноград,
а у саду — сливка,
Вийди, вийди, вийди, вийди ти
до мене, моя чорнобривка!
Вийди, вийди, вийди, вийди ти
до мене, моя чорнобривка!
— Ти до мене, ти до мене не ходи,
не псуй собі ночі,
Я за тебе, я за тебе не піду,
бо мати не хоче.
— Перестань, перестань
до мене ходити:
Є у мене, є у мене гарний
хлопець, буде ня любити.
Є у мене, є у мене гарний
хлопець, буде ня любити.
Од Києва до Лубен
Од Києва до Лубен
Насіяла конопель.
Приспів:
Дам лиха закаблукам,
Закаблукам лиха дам,
Достанеться й передам.
Од Ніжина до Прилуки —
Та побила закаблуки.
Приспів.
Од Полтави до Хорола —
Черевички попорола.
Приспів.
А мій батько чоботар,
Черевички полатав.
Приспів.
Запряжу я козу в віз
Та поїду по рогіз.
Приспів.
Запряжу я півня в сани
Та поїду до Оксани.
Приспів.
Запряжу я барана —
Куди люди, туди й я.
Приспів.
Бесіда за народними піснями та коломийками, українська література
Повернутися на сторінку Українська література