Юрій Винничук. «Місце для дракона». Парадокс: дракон Грицько — поет і християнин, українська література

Юрій Винничук. «Місце для дракона». Парадокс: дракон Грицько — поет і християнин, українська література

Перебіг заняття Юрій Винничук. «Місце для дракона». Парадокс: дракон Грицько — поет і християнин, українська література

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Складання анкети-характеристики письменника.

Ім’я, по батькові, прізвище — Юрій Павлович Винничук

Рік народження — 1952

Місце народження — Станіславів (тепер Івано-Франківськ)

Батьки — батько Павло Павлович — лікар обласної лікарні, мати Софія Лук’янівна — інженер-економіст

Навчання — Івано-Франківський педагогічний інститут (тепер Прикарпатський університет імені В. Стефаника), філологічний факультет

Рід занять, захоплення — був учителем, вантажником, художником-оформлювачем; журналіст, письменник, редактор, мовознавець, перекладач

Сімейний стан — одружений із Балицькою Мирославою Зіновіївною, філологом; син Роман проживає в Нью-Йорку

Основні твори — збірка поезій «Відображення», збірки прози «Спалах», «Вікна застиглого часу», «Місце для дракона», низка повістей, краєзнавчих книг: «Легенди Львова», «Кнайпи Львова», «Таємниці львівської кави»; міфологічна енциклопедія «Книга бестій»

Нагороди, відзнаки — титул «Галицький лицар», лауреат премії «Книга року Бі-Бі-Сі», відзнака «Золотий письменник України»

2. Переказ І умовної частини повісті-казки Ю. Винничука «Місце для дракона».

3. Повідомлення про дракона.

Дракон — збірна назва, що об’єднує ряд міфологічних і фантастичних істот. Слово «дракон» використовується в найменуваннях деяких реальних видів хребетних, переважно рептилій і риб. Образ дракона знайшов широке поширення у фентезі, а також використовується у феншуй та астрології.

Це змієподібна істота великих розмірів, котра, у деяких розповідях, харчується людьми, має кілька голів, може літати та видихати полум’я зі своєї пащі, володіє чарівними здібностями.

Розповіді й легенди про драконів відомі практично всім народам світу. Характеристики драконів і ставлення до них у різних культурах різні. У традиції країн Далекого Сходу дракони здебільшого зображаються добрими, покровителями людей. Західній традиції властиве зображення драконів злими істотами, з якими вступають у бій шляхетні лицарі.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Сучасні митці намагаються знайти все нові й нові засоби художнього впливу на читачів. Вони звертаються й до традиційних жанрів, як повість-казка, і поєднують жанри, звертаючись до притчі, використовують алегорію. Створюється нове неповторне враження напівфантастичної, напівреальної дійсності, у якій прочитується дуже прозорий підтекст і висвітлюються всі вади нашого суспільства, нашого часу. Таким є твір Ю. Винничука, і ми продовжуємо з ним знайомство.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Виразне читання II умовної частини повісті-казки Ю. Винничука «Місце для дракона» (Розділи II—VI).

2. Словникова робота, обмін враженнями про прочитане.

3. Евристична бесіда.

  • З якою метою пан Лаврін їхав до Люботина? Яким було його уявлення про дракона?
  • Чому пан Лаврін відмовився від меча Чорного лицаря й від допомоги баби? Як його за це покарали?
  • Що розповів про дракона пустельник?
  • Як пустельник узявся рятувати дракона?
  • Який хитрий план придумав князь? Що його найбільше здивувало при зустрічі зі змієм?
  • Про що писав свої вірші дракон Грицько?
  • Як Грицько урятував свого наставника пустельника? Що той йому порадив?
  • Чому дракон вирішив погодитися на пропозицію князя й дати себе вбити?
  • Розкажіть про розмову князя зі своїм таємним радником. Що найбільше турбувало батька Анастасы? Як він характеризував лицарів, що приїхали здобувати руку й серце князівни?

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Виконання завдань.

1. Прочитайте один із віршів дракона Грицька й схарактеризуйте його ліричного героя, що, напевно, дуже схожий на їхнього автора.

Розквітають дивні квіти,
розкривають пелюстини,
а метелики стікають
по вустах, як сік ожини.
Сни дзвіночків голубіють,
зазирають у кишені,
а ти сиплеш їм дукати
у роззявлені їх жмені.
І ковтаєш сон глибокий,
подарований навічно,
І вмираєш разом з ними,
не питаючись, навіщо.
День минув, і склали крила
всі метелики на зиму.
Заховайся й ти в шкарлупку
і ридай собі за ними.

* * *

Ти сни колись бачив рожеві і білі —
у течії їхній гойдалося тіло.
Де зникло усе? Поринаєш в пергамент,
виловлюєш тихі слова на свій лемент
і світ викладаєш отими словами,
в якому ніколи не мав навіть мами.
А світ цей жорстокий такий і шалений —
суть черви во чревію і гризь щоденна.
Мовчи і надійся, що смерть коли-небудь,
твій слід загубивши, пройде попри тебе.
Даремні надії — умийся сльозою! —
меча вже занесено над головою.
Набридло усім тої днини чекати,
коли ти посічений будеш конати.
Ніхто над тобою тоді не заплаче…
Умреш, проклинаючи долю собачу.
Коли дим густий моїх слів спопелілих,
ілюзій розтрачених, марень зотлілих
у душу сумну почина проникати,
чи можу я квітами, доле, співати?

2. Знайдіть риси сучасності в розмовах і діях таємного радника князя пана Антося.

(Організація виборів, агітація, фальшування фактів і т. ін.)

Юрій Винничук. «Місце для дракона». Парадокс: дракон Грицько — поет і християнин, українська література

Повернутися на сторінку Українська література

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *