І. Калинець. «Писанки», українська література

І. Калинець. «Писанки», українська література

Хід заняття І. Калинець. «Писанки», українська література

III. Основний зміст роботи

1. Заслуховування повідомлень учнів про писанку.
(Див. Додаток до уроку 59.)

2. Огляд виготовлених удома писанок, визначення кращих робіт.

3. Обрання за допомогою лічилок журі.

4. Конкурс на кращого читця поезії І. Калинця «Писанки».

5. Підбиття підсумків конкурсу, нагородження переможців.

6. Слово вчителя.
У творі І. Калинця «Писанки» виведений теплий, неповторний образ найдорожчої на світі людини — мами. Тож давайте розкажемо й про своїх мам, зробимо їм комплімент, похвалимося про те, що мама вміє і знає.

7. Показ фотографій, розповідь учнів про своїх мам.
(Розпочати розповідь може сам учитель.)

IV. Домашнє завдання
Принести репродукції з пейзажних картин, фотопейзажі та інші матеріали про природу; підготувати сценарій проведення «Поетичної вітальні».

Додаток

Писанка — символ вшанування прародителя світу, могутнього бога Рода, який має здатність перетворюватися в сокола. У предковічні часи Сокіл-Род зніс золоте яйце, з якого народився Всесвіт. За легендою, писанки принесли людям птахи. Було це дуже суворої зими. Божі створіння не встигли вилетіти у вирій, як почали гинути. Люди позабирали птахів до своїх осель, відігріли, а навесні відпустили у вирій. Звідти птахи, не забарившись, повернулися, а на крилах своїх разом із чарівною весною принесли дивні яєчка. Відтоді з приходом великого весняного дня люди почали писати писанки. Вони вірили, що птахи знають більше від них таїну життя, бо в собі носять яєчко — символ народження, Сонця, воскресіння. У писанці зосереджена чарівна магічна сила, наділена особливою святістю, здатністю приносити добро, щастя, любов та достаток.
Крашанка червоного кольору присвячувалася богові Сонця й означала радість життя, а для молодих — любов та надію на одруження. Жовтий колір співвідносився з Місяцем і зірками, а в господарстві — з урожаєм; блакитний — з небом, повітрям, а отже, здоров’ям; зелений — з весною, воскресінням природи; бронзовий означав плодючість та багаті дари Матері-Землі; чорний з білим — пошану душ померлих, подяку їм за опікунство. Чорний колір зменшував пору досвітків та ночі до третіх півнів, а тому темна писанка зачаровувала злі сили. Писанка із зображенням Дерева Життя — то символ безсмертя людини. Трикутник завжди символізував три стихії — воду, повітря й вогонь, а ще матір, батька і дитину. Він є також заповітом батьків-предків, пересторогою для нащадків і пов’язаний не лише із чарівним числом три, а й з усім життям. Кожен клинець має свій зміст і присвячений Сонцю, Місяцю, зорям, воді, повітрю, оранці, посіву, проростанню, дозріванню хлібів, збиранню врожаю, молотьбі, саду, пасіці, приплоду худоби і т. ін., а далі ще — родині: народженню, добру, щастю, одруженню…

І. Калинець. «Писанки», українська література

Повернутися на сторінку Українська література, шкільна програма

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *