В. Голобородько. «Наша мова». Вільний вірш, українська література

В. Голобородько. «Наша мова». Вільний вірш, українська література

Хід заняття В. Голобородько. «Наша мова». Вільний вірш, українська література

III. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Пояснення з елементами словарної роботи.
Письменники — люди незвичайні. Часто вони помічають те, на що ми за своїми повсякденними турботами зовсім не звертаємо уваги, бачать поезію в прозі (і творять її!) і, навпаки, в короткому поетичному творі вміють сказати більше, ніж у цілому романі. Справжні поети прагнуть до оригінальності, неповторності як у формі, так і в змісті, тому частіше звертаються до вільних віршів. Згадайте поезії Ігоря Ка-линця зі збірки «Дивосвіт», з якими ви познайомилися у 6-му класі.

Вільний вірш, або верлібр — це вірш, у рядках якого може бути довільна кількість наголошених і ненаголошених складів, частіше без рими. Необов’язковою є однакова кількість наголосів у рядках, відсутні одноманітні повторювані строфи, але вірш має свій власний ритм. Такі риси наближають його до прози. (Запис до літературознавчого словничка.)
Василь Голобородько (нар. 1945 р.) — самобутній поет в українській літературі. Він з’явився на світ на Луганщині. Після закінчення школи працював на шахті, потім навчався в Київському державному університеті та Донецькому університеті, звідки був відрахований за слова на захист української мови. Служив в армії, працював на різних роботах. З п’ятнадцяти років мав захоплення — збирав і вивчав фольклор. Друкуватися почав у 19 років і одразу привернув до себе увагу читачів. У його поезіях ожив світ народної казки, народної пісні, українських звичаїв та обрядів. І все це в досить незвичній формі вільного вірша.
Поет-філософ намагається осмислити наше непросте життя через призму вічних істин, через фольклорні образи й мотиви. Як це часто у нас буває, талановиті люди отримують визнання спочатку за кордоном, а потім уже й у себе на батьківщині. Збірка В. Голобородька «Летюче віконце» видана в США, тому що в одному з київських видавництв, де готувалася до друку, була знищена вже набраною, бо автор відмовився співробітничати з радянськими спецслужбами.
Потім з-під пера автора вийшли збірки «Зелен день», «Ікар на метеликових крилах», «Соловейків теремок», «Калина об Різдві», «Слова у вишиваних сорочках».
Поет продовжує плідно працювати і нині.
В одній зі статей «Посівальником через усе життя» (1988 р.) В. Голобородько пише: «Для мене ситуація, вихоплена з невпинного плину буття, набуває сенсу лише тоді, коли вона проектується на щось таке, що не підлягає часові, що існує поза часом і вище часу: це фольклор, це історичні події, які були, які є, але не такі, що характеризують лише певний відтінок історичної лінії».
Напевно, поезія Василя Івановича Голобородька не кожному може сподобатися, бо вона незвична, не «реалістична». Проте, як пише відомий літературознавець Іван Дзюба, всі неживі предмети в поета оживають і поводяться як добрі й милі істоти, як цікаві й пустотливі діти. І цими гомінливими, балакучими, всюдисущими і думаючими речами-істотами густо виповнений поетичний світ Василя Голобородька.
Ось послухайте:

Дві яблуньки
Любо яблуньці жити у нашій хаті,
тільки з того боку вікна:
я дивлюсь на її рожеві щічки у вікно,
і яблунька дивиться
на мої рожеві щічки у вікно.

Мати наша нас не розрізняють,
мені кажуть: «Ганнусю, ти аж цвітеш»,
ніби я яблунька,
а яблуньці вдягають білі панчішки,
ніби яблунька — то я.

Багато віршів поета у різний час перекладалися іноземними мовами: російською, польською, французькою, німецькою, румунською, хорватською, сербською, іспанською, естонською, литовською, шведською. Окремими виданнями поезії з’являлися португальською в Бразилії, англійською — в Канаді. У 2001 році поет переїхав із рідного Адріанополя до Луганська, де нарешті здобув вищу освіту в місцевому педінституті і займається науковою роботою — досліджує українські казки.
Василь Голобородько — лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка та премії ім. В. Симоненка.

2. Виразне читання вірша В. Голобородька «Наша мова».

3. Словникова робота

4. Обмін враженнями щодо прочитаного.

Які з епітетів ви б дібрали до поезії «Наша мова» (з’єднайте рисками).

84

5. Спостереження над текстом.

Завдання: заповнити таблицю, зробити висновки.

Образи З чим асоціюються, порівнюються Чому? (Коментар)
Мова словаз піснеюбо українська мова мелодійна, поетична, образна
з літописомвказує на давність, давнє коріння мови; не всі це визнають (вороги свої й чужі), забувають і самі українці, тому «мовчимо»
побратимитовариствомможливо, натякається на Запорозьку Січ — гордість українців
ворогислово у множині — багато недругівможливо, інколи ворог у самих нас

Висновок. Вірш викликає багато асоціацій, образний, місткий, з багатоплановим підтекстом. Не має багатьох художніх засобів, окрім епітета «пісенними», але завдяки підбору слів, алітерації (повтору приголосних «с», «н»), тавтологій звучить як пісня, Пісня з великої літери.

6. Визначення головної думки вірша.
(Використовується інтерактивний метод «Мозковий штурм».) Очікувана відповідь. Ми маємо пишатися своєю давньою, багатою мовою, освяченою славним запорозьким товариством.

IV. Закріплення знань, умінь та навичок

Марійка Допитлива склала кросворд, ключовим словом якого є віршовий розмір, котрим писав В. Голобородько (його іншомовна назва).
1) Хто повинен знати, «якими словами на самоті мовчимо»? (Вороги.)
2) Як називалася збірка В. Голобородька, опублікована в США? («Летюче віконце».)
3) Що досліджує поет і на чому ґрунтується його поезія? (Фольклор.)
4) Край (область), де народився В. Голобородько. (Луганщина.)
5) Те, у чому проспіване кожне слово нашої мови? (Пісня.)
6) Ті, з ким ми розмовляємо «пісенними словами»? (Побратими.)
7) Загал, у якому ми розмовляємо «пісенними словами»? (Товариство.)

85

Ключове слово — верлібр.

В. Голобородько. «Наша мова». Вільний вірш, українська література

Повернутися на сторінку Українська література, шкільна програма

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *