Григір Тютюник «Дивак». Паралельність і єдність двох світів — природи й людини. Точність і лаконізм описів природи, українська література

Світ який — мереживо казкове!
Світ який — ні краю, ні кінця!
В. Симоненко

Перебіг Григір Тютюник «Дивак». Паралельність і єдність двох світів — природи й людини. Точність і лаконізм описів природи, українська література

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Слово вчителя

Друзі! Сьогодні на уроці нас очікує цікава робота-дослідження тексту оповідання Григора Тютюнника «Дивак», спостереження за світом природи і світом людей. Розглянемо також особливості функціювання художнього слова у творі.

2. Робота з епіграфом

Скажіть, хто з героїв оповідання міг би сказати слова Василя Симоненка? (Олесь, адже він тонко відчував красу природи)

V. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя

Паралельність і єдність двох світів — природи і людини — це головний мотив оповідання. Людина повинна усвідомлювати себе невід’ємною органічною часточкою природи. Потрібно вчитися «читати і розуміти книгу природи». Уміймо розгледіти дивовижну красу і неповторність оточуючого світу, уміймо радіти і захоплюватися.

2. Бесіда

Назвати головних і другорядних героїв оповідання.

У яку пору року відбуваються описані у творі події? (Взимку)
За що Олесь любить зиму? («Йому подобається робити перші протопти в заметах, знімати снігові очіпки з кілків у тинах»)
Чому Федько вдарив Олеся? (Олесь сказав хлопцям, що вони псують лід, який ще молодий.)
Як Олесь відреагував на напад Федька? («Олесь згарячу ніяково посміхнувся, поторкав мокрою рукавичкою тверду гулю під оком і, ковзаючись, побрів до школи»)
Що побачив Олесь крізь лід на дні річки? (Щуку)
Як Олесь сприйняв примирення з Федьком? («Він зрадів примиренню і, щоб віддарувати товариша, хутенько занишпорив по кишенях, дістаючи звідти духмяні верчики хмелю, сухе листя різного карбування, плетене з прядива та волов’ячої шерсті ремезяче гніздо, схоже на башличок».)

3. Робота в групах

1-ша група — знайдіть в оповіданні описи природи.

2-га група — з’ясуйте, які засоби художнього мовлення найчастіше використовує автор і яка їх роль.

3-тя група — дослідіть емоційно забарвлену лексику, просторічні слова.

4-та група — знайдіть звукові образи в оповіданні.

Очікувані результати

1-ша група. Учні зачитують знайдені уривки: опис бору, опис річкового дна під кригою, окремі речення («Надвечір хмари опустилися нижче, а тополі над селом повищали і набрали войовничого вигляду». «Сонце пробило у хмарах над байраком вузеньку ополонку, яскравим променем стрельнуло на левади» — усне малювання на основі цих речень).

Висновок. Описи короткі, точні і разом з тим незвичайні, неповторні, оригінальні; вони збуджують уяву і залишаються в пам’яті. Ці описи допомагають краще зрозуміти хлопчика Олеся.

2-га група. Епітети («тоненький лід», «молодий лід», «войовничий вигляд», «гартований дзьоб», «солодке почуття братерства» тощо), порівняння («підскоче, як злякане пострілом звірятко», «лід гнеться…, мов ковдра на сіні», «очі чорні і глибокі, як вода в затінку» тощо), метафори («сонце пробило у хмарах вузеньку ополонку», «течія розчісувала зелений кушир» тощо).

Висновок. Художні засоби вживаються доречно, їх не так багато, але вони виразні, яскраві, активізують уяву читача.

3-тя група. Просторічні слова («ач’кий», «не хо’», «кухваєчкою», «пойняв», «почотом» тощо), емоційно забарвлені слова («розприн- дився», «мимрив», «патякає», «дурник», «одрепають» тощо).

Висновок. Оповідання написане живою народною мовою. Емоційно забарвлені та просторічні слова допомагають яскравіше уявити героїв та події, викликають зацікавлення.

4-та група. Багато звукових образів: цюкання дятла; жалібне скрипіння під корою хворої сосни; лагідне потріскування льоду; теленькання дзвоника; бухкання сокир об пеньки; шарудіння вітру; скрипіння саней; шум соснового бору; форкання коней тощо.

Висновок. Оповідання насичене різноманіттям звуків. Ми ніби чуємо все те, що й герої твору. Звукові образи допомагають повніше, об’ємніше уявити те, про що розповідає автор.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Діти, ви прийшли в цей світ, щоб жити гідно, робити добрі справи, залишити в пам’яті людей приємні спогади, а не страшну пустку. І обов’язково треба любити й берегти природу, бо ми — її частинка.

Григір Тютюник «Дивак». Паралельність і єдність двох світів — природи й людини. Точність і лаконізм описів природи, українська література

Повернутися на сторінку Українська література