І. Калинець. «Писанки», українська література

І. Калинець. «Писанки», українська література

Хід заняття І. Калинець. «Писанки», українська література

III. Основний зміст роботи

1. Слово вчителя.

Поезіє, сонце моє оранжеве!
Щомиті якийсь хлопчисько
Відкриває тебе для себе,
Щоб стати навіки соняшником.
(І. Драч.)

Відкриваємо й ми для себе дивосвіт поезії Ігоря Калинця, сучасного українського письменника зі Львова, лауреата Державної премії імені Т. Г. Шевченка та літературної премії імені Василя Стуса. Поетові довелося витримати шість років ув’язнення і три роки заслання лише за те, що він палко любив свою батьківщину, писав про це твори, не бажав плазувати перед «сильними світу цього». Така сама доля спіткала і його дружину, письменницю Ірину Калинець.
«Лицар країни Лицарії», «син країни колядок», І. Калинець узяв із дитинства у довгу й нелегку мандрівку життя світлу мамину й батькову науку, здоровий національний дух, відлуння нерозривного зв’язку зі своєю землею, її традиціями, виплеканою багатьма поколіннями предків високою духовною культурою.
Ось його поезія «Писанки» — світлий спогад дитинства.

2. Виразне читання вірша І. Калинця «Писанки».

3. Словникова робота.
Писанка — прикрашене узорами яйце, що має символічне обрядове значення;
писачок — паличка для нанесення узорів на писанку;
взори — узори;
узвар — тут: відвар;
зілля — рослини;
філігранний — тонкий, майстерний;
стилізовані — виконані на зразок якогось стилю, напряму в мистецтві, наприклад, фольклорного;
маєво — маяння, виблискування;
орнамент — узор;
оболоні — луки.

4. Обмін враженнями щодо прочитаного.

5. Слово вчителя.
Учені твердять, що писанка прийшла до нас із сивої давнини, з передхристиянських часів, вона була відома вже у Трипільській культурі. Яйце завжди, в усіх давніх культурах, символізувало початок. Наші пращури уявляли світ як велетенське яйце — небо вважалося його склепінням, а нижня частина шкаралупи обіймала підземний світ. Крашанка (зафарбоване в один колір яйце), писанка символізували пробудження природи, початок нового циклу життя. А після прийняття християнства стала ще й символом Воскресіння Ісуса Христа.
Урочистий, святковий, навіть казковий настрій поезії І. Калинця «Писанки» зумовлений тим, що передає один із найдорожчих, найяскравіших спогадів дитинства автора, пов’язаний з найріднішою людиною і з дивовижним світом мистецтва, який близький серцю кожного українця.
Мама як добра берегиня родини, роду і життя взагалі тримає у своїх долонях вже не просто писанки — «ясні сонця», а неповторний світ казки і краси.
Поезія І. Калинця «Писанки» навдивовижу багата зоровими образами, і основну роль у ній відіграє метафора — «цибулиний золотий узвар», «писанка оранжево горить», «дзвенить, як згусток сонця», «писанки — ясні сонця».
Майстерно виписана Калинцева поезія і сама нагадує «у філіграннім сплетінні ліній» писанку, яйце-райце, з якого постає душа народу.

6. Виготовлення учнями писанок.
1) Ознайомлення з технологією виготовлення.
2) Підготовка матеріалів (яйця, з яких крізь дві дірочки на кінцях видули рідкий вміст; фарби, свічка, писачок та ін.).
3) Вибір узорів, кольорів.
4) Виготовлення писанок.
5) Огляд робіт.
6) Порівняння кращих писанок, виготовлених учнями, з тими, що описані в поезії І. Калинця.

І. Калинець. «Писанки», українська література

Повернутися на сторінку Українська література, шкільна програма

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *