А. Дімаров. «Блакитна дитина». Гуманістичний пафос твору, майстерність оповіді, використання гумору, українська література

Хід заняття А. Дімаров. «Блакитна дитина». Гуманістичний пафос твору, майстерність оповіді, використання гумору, українська література

III. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання.
1) Зачитування або переказування найцікавішого уривка з третьої (умовної) частини повісті з обґрунтуванням.
2) Зачитування складених планів з коментуванням.

2. Огляд ілюстрацій.

3. Інсценізація веселих діалогів за зразком.

Зразок діалогів
Мати (тикаючи пальцем у щоденник з «двійкою»). Це що?.. Що це таке, я питаю? Розказуй, що ти там накоїв?
Син (похиливши голову). Ми, той… Ну, бігали… А тоді, той… каталися…
Мати. На чому каталися?
Син. На чому, на чому… Сів на Олеся, а він навіз мене… На вчительку…
Мати. О Боже!
Син (швиденько). Вона, мамо, не впала! Тільки побігла…
Мати. Ще б не побігти! Два отакі бельбаси врізались у спину! Чи у тебе є що в голові?
Син. Є, є! Тільки глибоко… І через шапку не пробилося… Вибач…

***
Оля (лукаво). Як би я хотіла скуштувати отого яблука!
Перший хлопець. То сама й лізь, диви, яка цариця знайшлася!
Другий хлопець (до першого). На, потримай! (Дає книжки.)
Перший хлопець. Ти що, здурів?!
Другий хлопець. Нічого не здурів. Я туди й назад, швиденько.
Перший хлопець. А Полкан, дядько Матвій, забув?
(Другий хлопець біжить, чути гавкіт і крики.)
Оля. Ну я пішла, у мене вдома яблука ще кращі!

***
Ванько. Слухай, а ти взяв би жабу до рота?
Толик. Пхі, ще б не взяти! Мені це як раз плюнути!
Ванько (зітхає). А я нізащо не взяв би!
Толик. Чому?
Ванько. Бо від жаби — бородавки. От усипле язик бородавками — що будеш робити?
Толик. Дам полизати собаці. Собака як полиже — всі до одної бородавки пощезають!
Ванько. Добре, як буде лизати… А то візьме та й одкусить! Хамкне разок — тільки його й бачили, твого язика!
Толик. Нічого, нічого, побачимо.
Ванько (до хлопців). Хлопці, чуєте, а Только теж може в роті жаби тримати!
Хлопці. Бреше твій Толька!
Ванько. От і не бреше!
Хлопці. А не бреше, тоді хай покаже!
Толик. Сьогодні в мене жаби немає… Хай завтра упіймаю та й покажу…
Хлопці. Хлопці, гей, хлопці! Только завтра у роті жаби носитиме!

***
Дівчина (до хлопців). А ми щось знаємо, а ми щось знаємо! А вам не скажемо!
Хлопець (до дівчат). Що? Що? Ну скажіть!
Дівчина. Не скажемо! От хіба що ви пообіцяєте не битися, не смикати нас за волосся, не…
Хлопець. Ну добре вже, добре, не будемо! Кажіть скоріше!
Дівчина. Наш Віктор Михайлович закохався у Галину Іванівну!!!
Хлопець. Бре… Точно?
Дівчина. Точно, точно! Ми давно помітили! Усі ознаки: і червоніє, як де в коридорі стикнуться, і зі школи не йде, поки вона зошити перевіряє, а потім проводжає, говорячи, що їм по дорозі — у нього нібито там справи. А сам же зовсім в іншому кінці села живе, й з учнів нашого класу ніхто там не живе. А вранці на її стіл таємно ставить квіточки — ми як чергували, бачили!
Хлопець. Ти ба! а я чув, що за нею наш красень, машиніст Федір Бурлака упадає!
Дівчина. Оце тобі! Що ж робити?! Треба якось допомогти нашому Віктору Михайловичу! Тільки як?
Хлопець. Ну, це вже наша справа, щось придумаємо!
і под.

IV. Формування і вдосконалення умінь та навичок

1. Визначення елементів сюжету.

Експозиція	Мати незадоволена поведінкою сина, картає його і ставить за приклад батька; її підтримує бабуся
Зав’язка	Батько згадує своє дитинство, свій розбишакуватий 5-Б клас
Розвиток дії	Толик заради Олі лізе по яблука в чужий сад; Оля хоче зберегти свого прихильника; Толик захоплюється книжкою «Тарас Бульба» М. Гоголя; історія з жабами; в кабінеті Павла Степановича; як діти допомагали Віктору Михайловичу влаштувати особисте життя; як Толик з братом ловив раків
Кульмінаційні моменти	— Дядько Матвій карає кропивою; — з’їдене жабеня; — хлопці обкидають суперника Федора яйцями
Розв’язка	Хлопчик усвідомлює свою відповідальність

2. Характеризування сюжету повісті.
Відберіть означення, які б підійшли до характеристики сюжету повісті в цілому: повільний, динамічний, інтригуючий, розтягнутий, фантастичний, гострий, складний, заплутаний, веселий.

3. Спостереження над композицією.

— Цікавий прийом спогадів батька про своє дитинство.

— Багато описів (портрет, пейзаж, опис тварини). (Зачитати, навести приклади, вказати на особливості.)

— Є ліричні відступи.

Ліричний відступ — це частина художнього твору, в якій письменник відступає від розгортання сюжету і не через образи, картини, а прямо від себе дає оцінку зображуваному, вступає у пряму розмову з читачем, висловлює свої роздуми й почуття. (Запис до літературознавчого словничка.)
Ліричні відступи бувають філософського, поетичного, жартівливого спрямування залежно від задуму автора.

4. Робота над характеристикою головного героя твору.

5. Визначення засобів комічного.
Завдання: визначити, які засоби комічного використовує автор, навести приклади. (Комічні ситуації, діалоги, порівняння, фразеологізми, прислів’я, просторічні слова.)

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Запитання.
1) Старші дійсно в дитинстві були кращими за сьогоднішніх дітей, чи вони лише з виховною метою таке вдають?
2) Як ставитися до примх таких дівчат, як Оля Чровжова?
3) Випадок із жабенятами, з вужем — смішний, трагічний, безвідповідальний чи ще який?
4) Хіба математика або наука взагалі може бути цікавою?
5) Чи потрібно допомагати дорослим вирішувати їхні особисті справи, та ще й такими методами, як у випадку з Віктором Михайловичем та Федором Бурлакою?
6) Які методи виховання батьків та вчителів вам здаються найбільш ефективними? Що ви думаєте про «нелаяних» і «небитих» дітей?