П. Чубинський, М. Вербицький. «Ще не вмерла України і слава, і воля…», українська література
Хід заняття П. Чубинський, М. Вербицький. «Ще не вмерла України і слава, і воля…», українська література
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання.
Учні розповідають про традиції та звичаї родини, демонструють фотографії, малюнки.
IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
1. Слово вчителя.
На попередніх уроках ми познайомилися з українськими народними піснями. Їхні автори невідомі, це — колективне творіння народу. Однак є пісні, які мають своїх конкретних авторів. Це пісні літературного походження, але вони так полюбилися в народі, що теж стали народними. От, наприклад, «Пісня про рушник», «Вчителько моя», «Стежина» А. Малишка, «Два кольори» Д. Павличка, «Чорнобривці» М. Сингаївського, «Пісня про матір» Б. Олійника, «На долині туман» В. Діденка та інші.
(Лунають деякі пісні в аудіозаписі.)
До пісень літературного походження належіть і пісня-гімн.
Гімн — урочиста пісня на честь держави, героя, яка виконується великими колективами на святах, офіційних прийомах та військових парадах.
(Учні роблять запис до літературознавчого словничка.)
У процесі формування націй і національних держав виникли державні національні гімни як символ державної єдності.
Гімни вперше почали виконуватися в Давній Греції як хвала на честь богів та героїв. Традиція швидко поширилася світом. Гімни почали виконувати під час спортивних змагань, різноманітних свят, офіційних прийомів.
Державним Гімном України є пісня на слова Павла Чубинського «Ще не вмерла України…», написана 1862 року. П. Чубинський, відомий на той час фольклорист, етнограф, поет, був членом київської організації «Стара громада», до якої входила національно свідома патріотична інтелігенція. На зібранні цієї організації вперше і прозвучала ця пісня. 1918 року вона виконувалася як гімн Української Народної Республіки, що проіснувала лише рік. За радянських часів пісня «Ще не вмерла України…» була забороненою. Однак українці її не забули й часто виконували таємно, сподіваючись на відродження самостійності своєї держави. Коли Україна стала незалежною країною, то як національний гімн було взято пісню на слова П. Чубинського. Музику до неї написав композитор М. Вербицький. Первісний текст пісні перероблювався автором кілька разів, тому сучасний варіант відрізняється від нього.
2. Виразне читання гімну П. Чубинського «Ще не вмерла України…», прослуховування аудіозапису.
3. Аналіз твору за питаннями.
1) Про яке становище України говориться прямо або натя-кається в пісні? (Тяжке, підневільне; постійно доводиться змагатися з ворогами.)
2) Яке основне питання хвилює українців? (Здобуття волі, свободи.)
3) Що дає українцям надію на те, що і їм усміхнеться доля? (Патріотизм, відданість, мужність у боротьбі — «душу й тіло ми положим за нашу свободу»; традиції доброго козацького роду.)
4) Яке значення художніх засобів «чорне море ще всміхнеться», «Дніпро зрадіє», «доленька доспіє»? (Це метафори, які яскраво показують радість з приводу довгоочікуваної свободи.)
5) Чому негативне за значенням слово вороги вживається у зменшувально-пестливій формі? (Таке вживання є характерною особливістю української мови, у якій навіть дієслова вживаються у подібній формі — їстоньки, питоньки, спатусі.)
6) Чому, на вашу думку, гімн має таку назву?
4. Проблемне запитання.
— Чому, коли грають гімн держави, громадяни стоять струнко, дуже радіють або навіть плачуть? У яких випадках це можна спостерігати?
5. Виразне читання народно-церковного гімну «Молитва» (слова О. Кониського, музика М. Лисенка).
6. Порівняльна робота.
Завдання I: порівняти гімни, знайти спільні та відмінні риси, заповнивши табличку.
| Спільні риси | |
| Патріотизм, урочистий, піднесений тон | |
| Відмінні риси | |
| «Ще не вмерла України…» | «Молитва» |
| Сподівання на власні сили і перемогу в боротьбі; козацькі традиції | Уповання на Бога, гуманістичне, просвітительське спрямування |
Завдання II: порівняти гімн «Ще не вмерла України.» з іншими видами пісень, наприклад календарно-обрядовими, знайти спільне та відмінне (спільне з’ясувати за визначенням жанру народної пісні; для цього звернутися до літературознавчого словничка).
V. Закріплення знань, умінь та навичок
Гра «Цікавинка».
1. Знайдіть «четверте зайве» слово:
а) Дон, Дніпро, Ніл, Сян;
б) ніженьки, воріженьки, доля, сторонка;
в) всміхнеться, доспіє, зрадіє, засміється;
г) своїй, нашій, рідній, вашій.
2. Прочитайте прислів’я та вислів античного філософа Сенеки.
Відповіді: Батьківщина — всім матерям мати. Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона своя.
3. Прочитайте слово, закресливши сім літер
Треба закреслити букви, що позначають слова «сім літер».
Відповідь: гімн.
VI. Домашнє завдання
Вивчити напам’ять гімн України «Ще не вмерла України.», вміти його аналізувати.
Додаток
Пісні літературного походження
Гуцулка Ксеня
Темна нічка гори вкрила,
Полонину всю залила,
А в ній постать сніжно-біла,
Гуцул Ксеню в ній впізнав.
Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лише одній у цілім світі
Розкажу про любов.
Пролетіло жарке літо,
Гуцул іншу любить скрито,
А гуцулку синьооку
В ніч останню він проща.
Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лише одній у цілім світі
Розкажу про свій жаль.
Черемошу грали хвилі,
Сумували очі сині,
Тільки вітер на соснині
Сумну пісню завивав.
Душа страждає,
Звук трембіти лунає.
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.
(Роман Савицький.)
Марічка
В’ється, наче змійка, неспокійна річка,
Тулиться близенько до підніжжя гір.
А на тому боці — там живе Марічка.
В хаті, що сховалась у зелений бір.
А на тому боці — там живе Марічка.
В хаті, що сховалась у зелений бір.
Як з кімнати вийде, на порозі стане,
Аж блищить красою широчинь ріки.
А як усміхнеться ще й спідлоба гляне—
«Хоч скачи у воду!» — кажуть парубки.
А як усміхнеться ще й спідлоба гляне—
«Хоч скачи у воду!» — кажуть парубки.
І Не питайте, хлопці, чом я одинокий
Берегом так пізно мовчазний ходжу!
Там, на тому боці, загубив я спокій,
Берегом так пізно мовчазний ходжу!
Там, на тому боці, загубив я спокій,
А туди дороги я не находжу.
Та нехай сміється неспокійна річка,
Все одно на той бік я путі знайду.
Чуєш чи не чуєш, чарівна Марічко?
Я до твого серця кладку прокладу.
Чуєш чи не чуєш, чарівна Марічко?
Я до твого серця кладку прокладу.
(Михайло Ткач.)
Червоні маки
Мак червоний між житами,
Срібний місяць над полями.
В ніч таку, коли все спить,
Щось у житі шелестить.
В ніч таку, коли все спить,
Щось у житі шелестить.
То нещасная дівчина,—
А любов в усім причина,—
Що збирає маків цвіт,
Плаче, тужить на весь світ.
Червоні маки, цвіти кохання,
Болючий спомин, тихе ридання.
Червоні маки, чудові квіти,
І згадка в тім минулих літ.
Мак червоний між житами,
Срібний місяць над полями.
В ніч таку, коли все спить,
Щось у житі шелестить.
В ніч таку, коли все спить,
Щось у житі шелестить.
(Роман Савицький.)
Молитва
Слова Олександра Кониського
Музика Миколи Лисенка
Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світла промінням
Ти її осіни.
Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю
Ти нас, Боже, зрости.
Молимось, Боже єдиний:
Нам Україну храни,
Всі свої ласки й щедроти
Ти на люд наш зверни!
Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світа!
Щастя дай, Боже, народу
І многая, многая літа!
П. Чубинський, М. Вербицький. «Ще не вмерла України і слава, і воля…», українська література
Повернутися на сторінку Українська література