Календарно-обрядові пісні зимового циклу. «Ой хто, хто Миколая любить», «Засівна», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка», українська література
Хід уроку Календарно-обрядові пісні зимового циклу. «Ой хто, хто Миколая любить», «Засівна», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка», українська література
Українська пісня — це бездонна душа українського народу, це його слава.
О. Довженко
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання.
Огляд учнівських ілюстрацій до пісень літнього циклу.
Заслуховування усних творів-роздумів про те, які з народних обрядів варто було б відроджувати.
Вивчення програмового матеріалу розпочинається зі з’ясування емоційної готовності учнів: передаючи з рук у руки вітальну листівку, діти обмінюються компліментами. Учитель побажає, щоб щирі, добрі слова учні класу говорили один одному повсякчас.
Учитель. Зібрали селяни восени весь вирощений урожай, склали, в комори. Опало листя з дерев, птахи відлетіли у вирій. Ось і перший сніжок, ось і зима на порозі. Саме час перепочити, розважитися, посвяткувати. Грудень — перший місяць зими багатий на народно-релігійні свята й обряди; деякі з них сягають своїм корінням у сиву давнину.
Запитання для бесіди
Коли ви отримуєте найбільше подарунків? (Крім дня народження, Нового року, учні, безперечно, назвуть і свято Миколая)
Хто ж цей добрий чарівник?
Учитель доповнює учнівські відповіді
Батьківщина Святого Миколая — Мала Азія. Вихований батьками в любові до Бога, Миколай допомагав усім, хто потребував захисту. Своїми молитвами утихомирював бурю на морі, рятував хворих, постійно творив добрі справи. Усіх його чеснот і благородних учинків не перелічити, тому Миколая ще називають Чудотворцем. Православна церква вшановує Святого Миколая 19 грудня. Це веселе народне свято, яке особливо любить дітвора. Слухняні, побожні діти отримують у цей день подарунки.
3. Випереджувальне завдання (учень розповідає легенду про святого Миколая)
Записана така легенда про святого Миколая: «Святий Микола-чудотворець на небі не сидить, а тут, на землі, людям помагає. Не те, що Касян — за панича убрався і до Бога пішов жалітися на людей: «Вони, — каже, — Миколу шанують, почитають, на його честь церкви будують, а мене й не згадують!» Бог вислухав Касяна та й каже до янголів: «Покличте Святого Миколу, скажіть, щоб зараз прийшов.»
— Нема його на небі, — кажуть янголи.
— А де ж він?
— Пішов на Чорне море людей рятувати.
— Почекай, — каже Бог до Касяна, — Микола прийде, тоді поговоримо.
За якийсь час Бог знову посилає янголів за святим Миколою.
— Нема його, — кажуть янголи, — на землі людей від пожежі рятує.
Втретє посилає Бог янголів за святим Миколою.
— Нема його, — кажуть янголи, — він кайдани розбиває, козаків із турецької неволі визволяє.
Аж за четвертим разом з’явився святий Микола перед Богом у старій свиті, мотузком підперезаний чоботи в болоті, руки в землі.
— Де ти був — спитав Бог, а святий Микола йому відповідає:
— Помагав мужикові воза з багна витягнути
— Ось бач, — каже Бог до Касяна, — за що його люди шанують? Він на небі не сидить, на землі діло робить, а ти паном одягнувся і тут на небі кутки обтираєш. Іди геть від мене. Будуть тебе люди боятись, але не будуть шанувати.
Робота над текстом пісні «Ой хто, хто Миколая любить»
— Прослуховування аудіозапису пісні.
— Виразне читання твору.
— Аналіз тексту.
Визначення теми (звернення людей до Святого Миколая, щоб він допоміг рідній Вкраїні «встати із руїни», бідності).
Бесіда за питаннями:
1.У який час, на вашу думку, складено пісню? Підтвердіть цитатами.
2.Чи можна вважати цей твір патріотичним? Яка його основна думка?
3. Як співвідносяться слова і мелодія?
4. Назвіть ужиті в пісні анафори, визначте їхню роль.
IV. Формування і вдосконалення вмінь та навичок
Учні складають за розповіддю вчителя або за повідомленням учня календар найзначніших народно-релігійних свят зими.
7 грудня — святої Катерини — свято дівочої долі, коли парубки постилися, щоб Бог послав їм добру жінку, а дівчата ворожили і закликали долю.
13 грудня — св. Андрія Первозванного. Дівчата ворожили, хлопці з дівчатами збиралися на вечорниці, «кусали» калету — великий корж із білого борошна, який підвішували до стелі, грали, розважалися. Вночі хлопці могли бешкетувати, і це їм пробачалося.
14 грудня — пророка Наума. У цей день починали вчити дітей: наука добре йшла на ум.
17 грудня — день Варвари Великомучениці, покровительки вишивання.
18 грудня — преподобного Сави. Селяни варили кутю та узвар — «щоб хліб родив та садовина рясніла!»
19 грудня — св. Миколая, який чемним дітям приносив подарунки.
6 січня — Свят-вечір. Готували дванадцять пісних страв, проводили святу вечерю, не забували і про худобу, пасіку, сад. Від цього дня починали колядувати.
7 січня — Різдво Христове.
13 січня — Щедрий вечір, свято Меланки. Водили «козу», Меланку.
14 січня — Новий рік, свято Василя. Першими до хати приходили «посівальники».
18 січня — «Голодна кутя», або другий Свят-вечір. Їли пісну вечерю.
19 січня — Водохреща. Святили воду, купались.
20 січня — Івана Хрестителя, «посвятки».
Як бачимо, зима багата на свята. Тож і пісень цього циклу складено в народі багато.
Учитель. Основними святами зимового циклу є Новий рік, Святвечір, Різдво Христове, Щедрий вечір, день Святого Василя та Водохреща. А центральними піснями цього періоду стали колядки та щедрівки.
Про святкування Різдва, обряд колядування учні розповідають самі.
Учень. До найкращих християнських свят в Україні належить Різдво (день народження Христа), його ще називають Колядою. За народним повір’ям, це час, коли рік повертає на нове сонце.
Переддень Різдва — це Святвечір, кутя. За давнім звичаєм вона була ячмінною, бо вирощування ячменю передувало пшениці. Пізніше з’явилася й пшенична кутя.
Ялинку ми запозичили пізніше зі скандинавських країн. А для українців традиційним є дідух. Це останній снопик або пучечок колосків із поля, зібраних наприкінці жнив, так званий «обжинок».
Учениця. Стіл застеляли білою скатертиною, під яку батько підкладав сіно (бо ж сіно було в яселках при народженні Христа). У центрі ставили дідуха, а коло нього — кутю. Вона стояла на покуті до вечора. А як засвічувалася в небі перша зірка, родина збиралася в хаті на святу вечерю. Крім куті на столі обов’язково було 12 страв — по числу апостолів: грибні, ягідні, пиріжки з квасолею чи капустою, смажена риба, борщ із рибою та грибами…
Найцікавіший різдвяний обряд — колядування, до якого готувалися заздалегідь. Першими колядували діти з дозволу господарів. Якщо його одержують, то заходять до хати, іноді залишаються під вікнами і починають співати колядки. Насамкінець віншують господарів — бажають здоров’я і заможного життя, просять винагороди
Учитель. Колядки — це переважно величальні пісні.
Відомі класичні колядки «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!»
Робота за варіантами (І варіант опрацьовує колядку «Нова радість стала», ІІ варіант — «Добрий вечір тобі, пане господарю!»).
Завдання: працювати за алгоритмом:
1. Прочитати текст.
2. Визначити тему твору.
3. Основна думка.
4. Художні засоби, їх роль.
Щедрівки «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Засівна»
Учитель. На відміну від колядок, які первісно супроводжували магічне язичницьке дійство, пов’язане із народженням Всесвіту та божества сонця Коляди, щедрівки є словесно-пісенною частиною іншого свята — Нового року, пов’язаного із величанням місяця. Місяць посідав важливе місце в культовій системі праслов’ян. Свято, метою якого було вблагати духів неба та землі сприяти у господарстві, отримало назву Щедрого вечора. Звідси й походить назва творів, які виконувались у цей час — щедрівки.
Щедрий вечір для наших предків теж був обрядовою поезією, що часто називалась Маланкою. Маланка — дочка богині Лади і втілення родючої вологи, необхідної для добірного врожаю. У цьому виявлявся її зв’язок із місяцем. Містичні процесії, які здійснювались у цей день, значно відрізнялись від різдвяних. Вони називались «водіння Маланки». Тут головну роль виконувала, як правило, найкрасивіша дівчина, яку водили від хати до хати, бажаючи добробуту й удачі в господарстві та на полі. Серед перевдягнених персонажів обов’язковими були Маланка, прикрашена квітами, із зорею на чолі, яка йшла у супроводі дівчат із деревцем; Місяць (Василь), одягнений як селянин-орач із серпом у руці; король, одягнений як мисливець; дід Змій з довгою зеленою чи білою бородою, оперезаний гадюками. Ця містерія відображала міфологічні вірування та уявлення давніх слов’ян про зиму, настання весни, а відтак — нової праці на полі, весняно-літніх ігрищ у гаях.
Дуже поширеним серед українців був обряд «Водіння кози» Колядки і щедрівки становлять важливу частину новорічно-різдвяного дійства, яке включає також і вертеп (лялькова вистава на різдвяні теми).
Робота з текстами пісень
«Засівна»
Цей обряд розпочинався із самого ранку магічно-символічним ритуалом посівання дворів чи осель, який здійснювався виключно чоловіками або хлопцями. Зерно традиційно сіяли чоловіки.
Виразне читання твору хлопчиками
Визначення теми (вітання з Новим роком і побажання всілякого достатку в житті).
— «Засівна» пісня народилася в місті чи в селі?
— Які рядки звучать серйозно, а які жартівливо?
— Пригадайте, що таке гіпербола. З якою метою використані гіперболи в щедрівці?
— Чи може цю пісню виконувати дівчинка?
— А які засівні пісні знаєте ви?
«Щедрик, щедрик, щедрівочка»
Виразне декламування щедрівки
Визначення теми (зображення справжнього господаря, який завдяки своїй праці має достаток та ще й жінку чорноброву).
Основна думка (схвалення господаря за його вміння доглядати худобу та отримувати належну платню за свою роботу).
У якій формі побудована щедрівка? (Діалог)
Знайти у пісні обрамлення (твір починається і закінчується одними й тими словами: «Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка»).
V. Закріплення знань, умінь та навичок
Літературний диктант
1. Що бажається для України в колядці «Ой хто, хто Миколая любить»? (Слава й воля)
2. Про які рослини згадується в «Засівній»? (Про капусту, петрушку, часник, цибулю, пшеницю)
3. Чим бажають міряти гроші в «Засівній»? (Мисками)
4. Хто приходить у гості в пісні «Добрий вечір»? (Три празники)
5. Про яких тварин і птахів згадується в щедрівці «Щедрик, щедрик, щедрівочка»? (Про овечок, ластівку)
6. Який музичний інструмент прославляє Христа в пісні «Нова радість стала»? (Гуслі)
7. Що таке вертеп? (Лял ькова вистава на різдвяні теми)
8. Яка з пісень зимового циклу найрадісніша за настроєм? («Добрий вечір»)
9. У якій із пісень найвиразнішим художнім засобом, що використовується, є гіпербола? («Засівна»)
10. Яка з пісень бажає господарям стати багатодітними довгожителями? («Засівна»)
11. Що таке гаразди? Поясніть це слово за допомогою синонімів. (Добробут, щастя)
12. У колядках трапляються звертання «пане господарю». Тобто виходить, що ці пісні тільки для панів? (Ні. Так звеличували простих господарів, увесь люд)
Календарно-обрядові пісні зимового циклу. «Ой хто, хто Миколая любить», «Засівна», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка», українська література
Повернутися на сторінку Українська література