УРОК № 48. Тема. Остап Вишня. «Перший диктант», українська література 6 клас

    УРОК № 48. Тема. Остап Вишня. «Перший диктант», українська література 6 клас

    Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю письменника, із жанром гуморески, змістом твору «Перший диктант»; розвивати навички виразного читання, переказу гумористичних творів, висловлення власних думок щодо прочитаного, майстерність автора; виховувати почуття гумору, оптимістичне світобачення.

    Обладнання: портрет письменника, ілюстративні матеріали до його біографії, збірки творів письменника, ілюстрації до них.

    Теорія літератури: засоби комічного, гумореска.

    Хід уроку № 48. Тема. Остап Вишня. «Перший диктант», українська література 6 клас

    I. Повідомлення теми й мети уроку

    II. Мотивація навчальної діяльності школярів

    III. Актуалізація опорних знань учнів
    Заслуховування усних творів-роздумів за оповіданням В. Кави «Пиріжок з калиною».

    IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

    1. Слово вчителя.
    «Я походжу із селян. Народився на Полтавщині. Батьки мої мали дуже багато дітей і дуже мало грошей. Було це ще за царського часу… Закінчив я сільську школу, а потім військово-фельдшерську. Працював фельдшером і далі вже вчився самотужки…
    Книжки читати я любив змалку: все думалося та гадалося, що то за люди такі є на світі, що вміють вірша скласти чи книжку написати, але про те, щоб самому щось таке скласти, про це не мріялося.
    Після революції пішов працювати в газету. Вдачі я змалку був не сказати, щоб дуже сумної, а зовсім навпаки: по молодості сміялося весело й розложисто. Одного разу заради жарту, я написав невеличкий твір про непорядки в нашій газетній роботі. Сміху було, хоч лопатами вигортай! Усі співробітники радили мені писати твори для газети.
    — Та не вийде в мене! — кажу.
    — А ви спробуйте!..
    Іноді виходило, іноді не виходило. Згодом почало частіше «виходити», ніж «не виходити». Почав частіше братися за Гоголя, Щедрина та Чехова. Читав, думав: «Чому смішно? Звідки сміх?»
    Дістав словник, збірники приказок. І прислухався. Прислухався і в трамваях, і на базарі, і на ярмарках, і по поїздах,— чому сміються, чого так весело?.. І записував.
    У більшості моїх творів нічого вигаданого немає: це все власні спостереження, все це було побачено, почуто, пережито.
    Розуміється, все оброблено з мого погляду.
    .Моя зброя — сміх! Я глузую, кепкую, а частенько просто усміхаюсь»,— так писав про себе видатний український гуморист Остап Вишня (справжнє його прізвище та ім’я по батькові — Губенко Павло Михайлович).
    Його творами захоплюється вже не одне покоління українців і не лише в Україні. Л. Кравчук писав: «… Його люблять і заокеанські українці — в Канаді, в Сполучених Штатах Америки. Його чудові гуморески і фейлетони читали і читають десятки тисяч українців, яких .доля закинула за океан.»
    Гумор — це те, що допомагає людині жити, долати труднощі. Сміхом можна більше вразити, ніж навіть лайкою. Недаремно ж про Остапа Вишню склали в народі прислів’я: «Де Остап Вишня, там міліція лишня», а газети, журнали з його творами розходилися мільйонними тиражами. Письменник придумав новий жанр гумористичних творів — усмішка.
    Дитинство Остапа Вишні в багатодітній родині було нелегким, але гуморист згадував його з теплою посмішкою, охоче писав автобіографічні твори, як от «Перший диктант».

    2. Виразне читання гуморески остапа Вишні «Перший диктант».

    3. Словникова робота.
    Гарбузці — гарбузове насіння;
    церковноприходське «вчилище» — початкова школа при церкві;
    дяк — помічник священика; виконував також функції вчителя у школі;
    «сидєлець» — власник «марнопольки» — перекручене «монополька» — корчма, шинок, заклад, де продавалася горілка;
    крашанки — курячі яйця;
    справили — придбали (купили, пошили);
    шкарбани — чоботи;
    перетягли — перешили;
    вишмарували — почистили;
    наймитував — був найманим працівником;
    економія — маєток, панське господарство;
    груба — пічка;
    рядно — домоткане покривало, рос. одеяло.
    онучі — тканина, якою обмотували ноги, коли взувалися в чоботи;
    диктовка — диктант;
    багацько — багато.

    4. Обмін враженнями щодо прочитаного. Запитання до учнів.
    1) Що вам видалося найсмішнішим у творі? Чому?
    2) Які моменти із життя сільських дітей у давнину здалися вам цікавими?
    3) Чи є щось повчальне у цьому творі Остапа Вишні? Що саме?

    V. Закріплення знань, умінь та навичок

    1. Слово вчителя.
    Один із комічних епізодів у гуморесці Остапа Вишні побудований на використанні омонімів (слів, що однаково звучать, але мають зовсім різне значення): испанской — из панской (рос.). Існує багато міжмовних омонімів, наприклад, луна (рос.) — місяць (укр.); луна (укр.) — эхо (рос.); качка (укр.) — утка (рос.), качка (рос.) — качання (укр.); булка (рос.) — білий хліб (укр.), булка (болгар.) — молода жінка.

    2. Гра «Підберіть омонім».
    Олесь Кмітливець пропонує згадати кілька омонімів, серед них і міжмовних, пояснити їхнє значення. (Час, баня уродливий і под.).

    V. Домашнє завдання
    Навчитися виразно читати, переказувати гумореску Остапа Вишні, зробити ілюстрації.

    VII. Підсумок

    УРОК № 48. Тема. Остап Вишня. «Перший диктант», українська література 6 клас

    Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури, 6 клас

    Комментарии закрыты.