Леся Українка. Неоромантизм як основа естетичної позиції поетеси. Вірші «Contra spem spero!», «І все-таки до тебе думка лине…», «І ти колись боролась, мов Ізраїль…», українська література

Леся Українка. Неоромантизм як основа естетичної позиції поетеси. Вірші «Contra spem spero!», «І все-таки до тебе думка лине…», «І ти колись боролась, мов Ізраїль…», українська література

Хід заняття Леся Українка. Неоромантизм як основа естетичної позиції поетеси. Вірші «Contra spem spero!», «І все-таки до тебе думка лине…», «І ти колись боролась, мов Ізраїль…», українська література

I. Мотивація навчальної діяльності

Вся ти — трепет, вогонь, ідея,
Вся ти — вірна єдина струна,
І хто знає співця Антея,
Той тебе у ньому пізна.
Ти себе Українкою звала,—
І чи краще знайду ім’я
Тій, що радістю в муках сіяла,
Як отчизна — твоя і моя,—

писав М. Рильський про видатну поетесу. Ще пристрастніше відгукувався про неї відомий літературознавець Євген Ненадкевич, який сам, до речі, постраждав «за ідею», був репресований: «Життя Лесі Українки і творчий поетичний її спадок — то її заповіт, її імперативний наказ потомній українській жінці; то є велике моральне зобов’язання, яке владно поклала на неї письменниця за те пізнання людської, і найперше жіночої, душі, розкритої її творами, за ту естетичну віху, що її збуджують і збуджуватимуть вони, «доки сонце сяє». Не тільки пізнати, не тільки естетично споглядати, а перетворити її сильне, сміле, гаряче слово в меч, щоб не краще, ніж він діяв у хворих руках Лесі Українки, він послужив її тим дочкам, що вкупі зі своїми братами і батьками відвоюють батьківщину, відбудують «зруйновану околицю Єрусалима» і при світлі волі зростять гаї, подібні до Едему, де серед розквітлої знову національної культури творитимуть нове життя українські люди, такі, якою була Леся Українка».
Про громадянську й світоглядну поезію поетеси ви дізнаєтесь на сьогоднішньому уроці.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Робота в парах.
(Розповідь про Лесю Українку, доповнення та уточнення.)

2. Складання «психологічного портрету» Лесі українки.

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя.
Для поезії Лесі Українки визначальним є неоромантичний світогляд, у центрі якого — людина, її творчі здібності, вольова основа, активність не лише у творчій, а й у суспільній сфері, утвердження свободи суверенної особистості. Не менш важливим для неоромантизму є принцип гармонії ідеалу й дійсності, наголос на «пориванні особистості до вищих ідеалів життя». Краса природи (образи гірських вершин, зоряного неба) символізує поривання до ідеалу. Любов (насамперед до рідного краю та породжене духовною спільністю інтимне почуття) — духовна цінність особистості, її пам’ять і духовний досвід.
Вольову основу Леся Українка розуміє як прагнення до творчості, активну життєву позицію, громадську діяльність людини. Тому в центрі її поезії — образ сильної вольової людини, борця в широкому розумінні цього слова. Через прагнення до творчості, дії, боротьби розкривається неоромантична життєствердна ідея гармонії духовних поривань людини і її реального життя. Їм протиставляються пасивність, розпач, зневіра, осуджується рабська психологія примирення з підневільним становищем. На переконання Лесі Українки, основоположними для неоромантизму є принцип «гармонії ідеалу з життєвою правдою», а також емоційна виразність.
Отже, подивимось, як принципи неоромантизму втілилися в поезіях Лесі Українки.

2. Виразне читання.

3. Колективна робота.

4. Коментар
Вірш «Contra spem spero!» написаний дев’ятнадцатилітньою дівчиною (2 травня 1890 року), але його сміливо можна взяти за епіграф до всієї творчості поетеси. У цей час Леся Українка тяжко хворіла, страждала від болю й палко хотіла вирватися з лещат недуги.
За жанровими ознаками вірш належить до медитативної лірики, в ньому глибокі роздуми поєднуються з мистецьки довершеною формою.
У перших двох строфах поетично формулюється тема, окреслюється індивідуальність та настрій ліричної героїні — дівчини, що страждає від недуги й шукає шляхів опору їй.
Сумні думки героїні асоціюються з осінніми хмарами й протиставляються «весні золотій», яка буяє в цей час.
Друга строфа протистоїть першій, бо героїня виражає активний протест («крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись») — жити всупереч тяжким, болючим обставинам. Строфи вірша об’єднані прийомом градації (кожна наступна посилює зміст попередньої). Єдина відповідь на поставлені питання у Лесі Українки така: не піддаватися розпачу, сльозам, не потурати настрою пасивності, туги, а проявляти рішучість, наполегливість, волю, максимум зібраності всіх сил та резервів життя. Але вона була поетом і цю думку висловила не публіцистично, а у формі яскравих поетичних образів, що вражають читача асоціативністю, потужним естетичним втіленням. Особисте життя поетеси викликало асоціацію із «вбогим сумним перелогом» (полем), «корою льодовою, міцною». Ці художні образи — символи перешкод на її життєвому шляху.
Остання строфа завершує розгортання теми і підсумовує драматичні роздуми: так чи ні, бути чи не бути. Вона з певною варіацією повторює другу строфу, внаслідок чого створюється кільцеве обрамлення, яке увиразнює головну думку твору. І якщо спочатку висловлюється бажання «Хочу крізь сльози сміятись», «Жити хочу!», «Геть думи сумні!», то в кінці звучить оптимістично-ствердне: «Так! Я буду крізь сльози сміятись, … Буду жити! — Геть думи сумні!»
Цей вірш захоплював тогочасну молодь, яка вважала його виявом громадянської позиції автора; своєю силою та поетичністю він захоплює й наших сучасників.

5. Завдання
— Визначте віршовий розмір поезії «Contra spem spero!». (Трьохстопний анапест.)

6. Виразне читання.
(Учні виразно читають вірш Лесі Українки «І все-таки до тебе думка лине…».)

7. Словникова робота, обмін першими враженнями.

8. Робота над ідейно-художнім аналізом вірша.

Коментар. Поезія «І все-таки до тебе думка лине.» виявляє характерну рису громадянської лірики Лесі Українки — контраст сліз і дії, активності. Ідейною основою твору є заперечення сліз, вдаючись до яких неможливо подолати суспільне зло й допомогти рідному краєві, і ствердження необхідності рішучих дій, а також глибоке патріотичне почуття ліричної героїні, котра вболіває за поневолену батьківщину. Віршеві властива афористичність. Інтонацію роздуму відтворює ритм п’ятистопного ямбу (спробуйте це підтвердити).

9. Виразне читання.

10. Словникова робота, обмін першими враженнями.

Коментар. Цей вірш довгий час не був відомий широкому колу читачів, не друкувався. Він є одним із найяскравіших зразків громадянської лірики Лесі Українки початку ХХ ст. У творі присутні біблійні мотиви й образи як засіб алегоричного відображення історії України: визвольної війни під керівництвом Б. Хмельницького, національного гноблення з боку царизму. Дослідники відзначають, що в поезії об’єднані мотиви єгипетського і вавилонського полонів, які є символом страждання гнобленої нації. Кінцева частина твору побудована як роздум, як осмислення причин підневільного становища України і пошук шляхів національного визволення.
Композиційно вірш відзначається широким використанням риторичних прийомів (риторичних питальних та окличних речень, звертань). Інтонацію роздуму відтворює неримований п’ятистопний ямб, який є органічною віршовою формою для інтелектуалізованої творчості поетеси.

Леся Українка. Неоромантизм як основа естетичної позиції поетеси. Вірші «Contra spem spero!», «І все-таки до тебе думка лине…», «І ти колись боролась, мов Ізраїль…», українська література

Повернутися на сторінку Українська література, шкільна програма

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *