П. Тичина «Гаї шумлять», «Блакить мою душу обвіяла». Любов до рідної землі. Мелодійність віршів Павла Тичини, українська література

П. Тичина «Гаї шумлять», «Блакить мою душу обвіяла». Любов до рідної землі. Мелодійність віршів Павла Тичини, українська література

Природа як повірниця настроїв поета, співучасниця його життя…
Вона така близька й рідна П. Тичині у всіх своїх відмінах…
Л. Новиченко

Перебіг заняття П. Тичина «Гаї шумлять», «Блакить мою душу обвіяла». Любов до рідної землі. Мелодійність віршів Павла Тичини, українська література

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

Виразне читання поезії «Не бував ти у наших краях!»

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Слово вчителя

Душею й серцем П. Тичина довгі роки служив музиці — і вона щедро нагородила його за вірне й незрадливе служіння: влилася в поетичні рядки митця, зазвучала на повну силу, щоб полонити усіх, хто ввійде у Храм його Слова. Ступимо ж і ми на поріг цього Храму, щоб відчути цей божественний барвозвук — голублячий, ніжнотонний…

2. Робота з епіграфом

(Учитель читає вголос епіграф уроку, коментує його, залучає до бесіди учнів.)

  • Чому Л. Новиченко називає природу співучасницею життя поета? (Поет — людина вразливої душі, зміни в природі впливають на його поетичний настрій.)

V. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя

(Під час розповіді вчителя звучить музика Г. Майбороди «Гаї шумлять»)

Уявіть, що ви на лоні природи, де є тільки ви й розмаїття барв, звуків і рухів.
Забудьте про проблеми й турботи, вдихніть на повні груди п’янке свіже повітря. Прислухайтесь — і… почуєте, як шумить гай. Придивіться — і… побачите, як вітер над золото-блакитним плесом річки чаклує, торкаючи хвилі-звуки.

2. Виразне читання вірша «Гаї шумлять»

3. Бесіда

  • Яка основна думка поезії? (Кожна людина по-своєму бачить і відчуває світ.)
  • Яка ідея поезії? (Возвеличення чарівності природи, яка впливає на стан людини, її почуття).
  • Які почуття виникають у тебе на природі?
  • Чи вслухався ти в шум дерев? Коли? Які враження в тебе виникли?
  • Чи спостерігав ти, як біжать хмарки? Яка тоді була погода?
  • Чи слухав ти церковний дзвін? Поділись враженнями.
  • Чи почувався ти ластівкою в польоті?

4. Опрацювання теоретичного матеріалу

Метафора (з грецьк. «перенесення») — слово чи словосполучення, яке переносить ознаки одного предмета або явища на інші на основі подібності чи протиставлення.

Метафора: хмарки біжать, дзвін гуде, думки пряде, мріє гай.

Епітети: тихий шепіт голублячий.

Порівняння: неба край, як золото-поколото, ріка горить-тремтить, як музика, купаючи мене, мов ластівку.

5. Словесне малювання

Ген неба край —
Як золото.
Мов золото — поколото
Горить-тремтить ріка,
Як музика.

(Коли сідає сонце, над рікою утворюється сонячна доріжка, сонце відбивається у воді: золото — поколото)

6. Виразне читання вірша «Блакить мою душу обвіяла»

7. Слово вчителя

Уявіть людину, яка вийшла на простір і глянула в бездонну глибінь неба. Мирне блакитне небо навіяло їй мрії («сонця намріяла»); вона — молода, завзята, готова боротися з усіма труднощами життя, здатна обігріти своєю любов’ю весь світ.
Ліричний герой поезії говорить небу «Добридень»! Далі його погляд опускається на землю: він милується струмком серед гаю, схожим на стрічечку, метеликом на квітці, полями, на яких хвилюється від вітру збіжжя, і розуміє, що тут його земля, його рідний край, що любов до світу починається з любові до краю, де він народився. Ось чому він говорить: «Добридень тобі, Україно моя!».

8. Бесіда

  • Який настрій вірша? (Мажорний, життєствердний)
  • Як пояснити слова «душа моя сонця намріяла»? (У поета був гарний настрій, який осяяв усе навколо, навіть сонце раділо з ним.)
  • З чим порівнюється річечка? (З дівочою стрічечкою)
  • Зобразіть на дошці метелика, що схожий на свічечку.

П. Тичина «Гаї шумлять», «Блакить мою душу обвіяла». Любов до рідної землі. Мелодійність віршів Павла Тичини, українська література

Повернутися на сторінку Українська література

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *