В. Симоненко. «Лебеді материнства», українська література

В. Симоненко. «Лебеді материнства», українська література

Хід заняття В. Симоненко. «Лебеді материнства», українська література

III. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя (з елементами бесіди).
Уявіть собі учня, який читає більше за вчителів, який щодня йде до школи за 9 кілометрів (такий же і зворотний шлях), при цьому навчається на «відмінно» і закінчує десятирічку із золотою медаллю. Це — про майбутнього видатного українського поета Василя Андрійовича Симоненка.
Народився він на Полтавщині. Із самого дитинства доля не була прихильною до нього — батько залишив сім’ю, жили бідно, на мізерну материну зарплатню. Але хлопець ніколи не був обділений материнською любов’ю та ласкою, мудрими порадами й цікавими розповідями діда Федора.
Мати Василя згадує: «Повоєнні зими були люті й сніжні. А пальто у Васі — пошарпане, чоботи — діряві. Тільки ніколи, ні разу він не запізнився на урок. Було, питаю його: «Важко тобі, Васю?..» А він весело відказує: «Та чого там важко? Доки дійду до школи, то всі уроки повторю, а як назад вертаюся, то всі пісні переспіваю»».
Далі юнак вступив на факультет журналістики Київського університету імені Т. Шевченка, закінчив його й почав працювати кореспондентом у газетах Черкащини. Його замітки, нариси, репортажі, статті відзначалися глибоким змістом та гостротою, безкомпромісністю, а це не завжди подобалося начальству.
Перша збірка поезій В. Симоненка «Тиша і грім» дійсно була громом серед застійного болота брехні, підлабузництва, кар’єризму та чинопочитання. Інших своїх збірок поет так і не дочекався, слава та визнання прийшли набагато пізніше, серед них і Державна премія ім. Т. Шевченка.
Незважаючи на таке офіційне ставлення до нього, В. Симонен-ко усім серцем любив рідний край, виступав на захист української державності, мови, культури, людської гідності та честі. Тож не випадковим є у нього вірш «Лебеді материнства». Провідна думка цього твору — найдорожчим для кожної людини є Батьківщина, котру не обирають, як і рідну матір, а люблять такою, як є.
— А що ще ви знаєте про В. Симоненка, з якими його творами знайомі з п’ятого класу? (Казки «Цар Плаксій і Лоскотон», «Подорож у країну Навпаки».)

2. Виразне читання вірша В. Симоненка «Лебеді материнства», прослуховування аудіозапису.

3. Словникова робота

4. Обмін враженнями.

5. Евристична бесіда.

— Які картини постають на початку вірша? (Чарівний світ казки.)

— У якій формі побудований вірш? (Монологу матері, звернення матері до сина, напутнього слова матері до сина.)

— Про який вибір ідеться в поезії? (Життєвого шляху; моральних засад, якими слід керуватися.)

— З’ясуйте, які образи, на вашу думку, є символами. (Лебеді, білява хата, верби, тополі, мати-Вітчизна.)

— Які художні засоби нагадують народну пісню? (Тихі зорі, лебеді, як мрії, сади зелені, білява хата, диво-наречені.)

— Які приклади художніх засобів є несподіваними, оригінальними? (Зорі сургучеві, казка з сивими очима; за тобою завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата.)

— Які приголосні повторюються (алітерація), яке враження це створює:
Темряву тривожили криками півні, Танцювали лебеді в хаті на стіні, Лопотіли крилами і рожевим пір’ям, Лоскотали марево золотим сузір’ям.
(Повторюються р, л, вони допомагають створити враження зачудування, таємничості.)

— Якими є провідні мотиви лірики В. Симоненка, її пафос? (Громадянські, патріотичні мотиви; романтичний пафос.)

IV. Закріплення знань, умінь та навичок
Прочитавши те, що зашифрувала Марійка Допитлива, ви дізнаєтеся, як називали В. Симоненка в українській літературі (треба скористатися при відгадуванні ходом шахового офіцера).

Відповідь: «Лицар на білому коні» (починати з Л за полем по діагоналі зліва направо знизу вгору).