Поезія Ліни Костенко, українська література
Хід заняття Поезія Ліни Костенко, українська література
I. Мотивація навчальної діяльності
«Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»,— пише Л. Костенко. І це дійсно так. Сьогодні ми спробуємо насолодитися справжньою поезією та поділитися своїми враженнями від неї й думками та асоціаціями, що виникли у нас під час читання.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Творча робота.
Складіть усний твір на тему «Ліна Костенко — наша сучасниця, Митець і Людина з великої літери».
ІІІ. Основний зміст роботи
Виразне читання віршів та творча робота.
1. Виразне читання поезії Ліни Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать…» вголос.
2. Повторне читання учнями поезії мовчки; робота з чернеткою, складання есе (відгуку, аналізу, твору-роздуму, обміну враженнями — на вибір).
3. Заслуховування відповідей учнів із взаєморецензуванням.
Велика відповідальність митця перед людьми за свої слова, творіння, адже до нього прислухаються, йому вірять. Як важливо казати щось своє, неповторне, вагоме, яке б зачепило душу людини, підтримало її, розрадило. Ліна Костенко переконана: якщо ти справжній поет, то твоя поезія має бути «завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі». Хай буде велика праця душі, муки творчості, аби знайти оте єдине, неповторне слово, яке залишиться в пам’яті й у серцях людей.
4. Виразне читання поезії «Українське альфреско» вголос, потім мовчки.
5. Словникова робота.
Альфреско — настінний живопис водяними фарбами по сирій штукатурці.
6. Складання есе й заслуховування його.
(Слід звернути увагу на античні мотиви, творчо домислити кінцівку.)
Старі нагадують Філемона і Бавкіду — старе гостинне подружжя з давньогрецької міфології, які жили довго та дружно й захотіли померти в один день. Боги перетворили їх на дуба й липу.
Поетеса в цій поезії виводить «вічні» українські фольклорні типи, по-новому переосмислює традиційну ситуацію. Її образи — архетипи (праобрази) самотніх діда з бабою, що сумують без дітей, мисляться як атрибути української свідомості (без дітей і світ немилий).
Елегійну і разом із тим зворушливу картину малює Ліна Костенко у своїй поезії «Українське альфреско», навіяну, очевидно, казкою, а також роздумами про людську долю. Одних вона щедро обдарувала дітьми та онуками, іншим — не дала їх. Тільки сусідським дітям можуть дід та баба подарувати свою ласку, дати гостинця. А потім — бути один для одного як «остання в світі казка», що на неї, ставши навшпиньки, задивляються жоржини.
7. Виразне читання поезії «Хай буде легко. Дотиком пера…».
8. Осмислення твору, складання есе, зачитування.
Вірш Ліни Костенко «Хай буде легко.» — філософський етюд про пам’ять, почуття, відчуття існування, в якому перемішалися чорне й біле, добро й зло. Людині потрібне інколи не лише солодке, а й гірке, не лише світле, а й темне, щоб більше поцінувати те добре, світле, що є.
9. Виразне читання поезії «Я вранці голос горлиці люблю…» вголос, повторно мовчки.
10. Складання есе.
Лірична героїня — жителька міста, яка звикла до бахкання й дзвеніння трамваїв за вікном, шуму нескінченного потоку машин. Але її корені, мабуть, десь далеко, в селі, серед тихої природи. І тільки голос горлиці, що теж уже стала жителькою міста, обравши собі для житла парк, нагадує про «несказанний камертон природи». Ніжне туркотіння горлиці заколисує. А хочеться чогось такого.
Асоціація веде ліричну героїню далі: горлиця — пташка, пташка — сойка, сойка — пронизливий зойк, зойк — слово, незвичайний вигук, слово — мова, мова — «гілочка тернова» багатостраждального українського народу. І все ж, хочеться думати про краще, про щасливішу долю для свого слова й народу, тому «я вранці голос горлиці люблю…»
11. Виразне читання поезії «Недумано, негадано…», прослуховування аудіозапису пісні.
12. Складання есе або твору-мініатюри з називних речень — синонімів до визначення кохання в інтимній ліриці Ліни Костенко. Кохання — всепоглинаюче, всеохоплююче почуття. Вірш Ліни Костенко «Недумано, негадано…» — освідчення в коханні. Почуття ліричної героїні такі глибокі — «до стогону, до сліз», і хочеться ввібрати кожен промінець, що випромінює коханий: «Ловлю твоє проміння крізь музику беріз». Задушевність змальованої картини підтримується романтичним пейзажем на початку твору, який покладений на музику і став прекрасним романсом.
Висновки й підсумки вчителя.
Поезія Ліни Костенко, українська література
Повернутися на сторінку Українська література, шкільна програма