Т. Шевченко «За сонцем хмаронька пливе…». Краса навколишнього світу природи в поезіях Т. Шевченка, українська література

Т. Шевченко «За сонцем хмаронька пливе…». Краса навколишнього світу природи в поезіях Т. Шевченка, українська література

Шевченко — це той, хто живе в кожному з нас.
Він — як сама душа нашого народу, правдива і щира…
Поезія його розлита повсюдно, вона в наших краєвидах і в наших піснях, у глибинних, найзаповітніших помислах кожного, чий дух здатен розвиватись.
Олесь Гончар

Перебіг заняття Т. Шевченко «За сонцем хмаронька пливе…». Краса навколишнього світу природи в поезіях Т. Шевченка, українська література

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

  • Т. Г. Шевченко — видатна постать і гордість України, її велич і слава. Я впевнена, ви багато знаєте про Кобзаря. А чому його так називають? (Тарас Шевченко, як і кобзарі, розповідав людям правду, намагався пробудити в них почуття гідності. Перша збірка поета теж мала назву «Кобзар».)
  • Чи є у вас удома збірка Т. Шевченка «Кобзар»? (Так)
  • Чи читаєте ви вдома вірші поета? (Моя родина знає багато віршів напам’ять.)
  • Які факти біографії Шевченка ви можете навести?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Слово вчителя

Благословенна та година,
Як народила мати сина
І нарекла його Тарасом…
Благословен той день і час,
Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас
Малими босими ногами,
Земля, яку скропив Тарас
Дрібними росами-сльозами.

2. Робота з епіграфом

  • Чому Олесь Гончар говорить, що Шевченко живе в кожному з нас? (Усі українці знають Тараса Шевченка, у кожного вдома є «Кобзар». Ми багато знаємо про його життя. Читаючи Шевченкові вірші, ми розуміємо його думки, і нам здається, що й поет відчував душу народу.)
  • Що значить «поезія його розлита повсюдно»? (Поезія Шевченка настільки багата, що можна навести цитату до будь-якої сфери людського життя,.)

V. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя

Так давно, здається, жив Тарас Шевченко, але його поезії дуже близькі і зрозумілі нам насамперед через прекрасні описи природи. Бо природа вічна і незмінна. Природа ніколи не залишить байдужою чуйну людину. Хто з нас не захоплювався безкраїми полями чи запахом весняного ранкового лісу!
Коли читаєш вірші Тараса Шевченка або чуєш, як їх читають інші, тобі одразу уявляється все, що в них описується. Це великий талант письменника — зуміти так передати власні враження, що читач і через багато років бачить те, що побачив ти. Ніби бачить світ очима поета… Природа в усіх поезіях Кобзаря така справжня, така красива і жива.

2. Виразне читання поезії «За сонцем хмаронька пливе»

3. Бесіда

  • Які пейзажні картини подає нам Шевченко? (Заходу сонця й надвечір’я)
  • На скільки частин умовно можна поділити цей твір? (На дві. У першій — краса природи на короткий час заспокоює поета. У другій пейзаж змінюється, несе із собою темряву, яка гнітить душу поета.)
  • За допомогою яких слів автор передає настрій у першій частині вірша? (За допомогою пестливих, зменшувальних форм іменників, дієслів: «хмаронька», «спатоньки», «годиночку».)
  • Якими образними словами передано сумну картину надвечір’я? («Туман сивий», «тьма німа», «туман, наче ворог»)
  • Прочитайте уважно ще раз перші шість рядків вірша і скажіть, як поводиться хмарка. (Як істота)
  • А чи є вона живою? Які дії, характерні для істот, робить у вірші хмарка? (Пливе, поли розстилає, кличе спати сонце, покриває його рожевою пеленою.)

4. Опрацювання теоретичного матеріалу

Учитель. Письменники дуже часто надають предметам, явищам (неживій природі) ознаки й властивості неживої природи. Такий художній засіб називається метафорою.

Метафора (з грецьк. «перенесення») — слово чи словосполучення, яке переносить ознаки одного предмета або явища на інші на основі подібності чи протиставлення.

Персоніфікація — зображення предметів чи явищ природи як живих істот.

Ліричний твір — написаний віршованою мовою твір, у якому не розгортаються події, а виражаються думки, почуття, переживання людини в певних обставинах, під впливом певних подій.

5. Робота в групах

1-ша група виписує з вірша метафори (серце одпочине, заговорить, туман закриє море, розстилає тьму, оповиє душу).

2-га група виписує з вірша порівняння (покриває, мов мати дитину, туман неначе ворог, ждеш світу, мов матері діти).

6. Гра «Шукачі скарбів»

(на дошці записані рядки поезії з пропущеними епітетами, учні додають необхідні слова, звіряючи їх з віршем).

***

За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає
І сонце спатоньки зове
У синє море: покриває
Рожевою пеленою,
Мов мати дитину.
Очам любо. Годиночку,
Малую годину
Ніби серце одпочине,
З Богом заговорить…
А туман, неначе ворог,
Закриває море
І хмароньку рожевую,
І тьму за собою
Розстилає туман сивий,
І тьмою німою
Оповиє тобі душу,
Й не знаєш, де дітись,
І ждеш його, того світу,
Мов матері діти.

  • Які скарби ми відшукали? (Епітети)

7. Бесіда

  • Які образи створено в першій частині вірша? (Хмаронька запрошує сонце спатоньки в море.) Ми маємо пишатися тим, що лише в українській мові є пестливі форми дієслова!
  • Як ви вважаєте, хмаронька теж спатиме в морі? (Так, адже вона лагідна, як мати з дитиною.)
  • Які почуття викликає ця картина? (Спокій, гармонію)
  • А яку роль відіграє зміна кольору: червоний на рожевий? (Червоний колір був, коли хмаронька була ще на віддалі, а рожевий — коли вона поруч і виражає найніжніші материнські почуття.)
  • Настрій попередньої картини підсилюється чи змінюється? (Підсилюється: від спокою до блаженства.)
  • Який художній образ цьому сприяє? (Образ — почуття: ніби серце з Богом заговорить.)
  • А чиї це почуття? (Автора, тобто ліричного героя, який споглядає приємну картину хмаринки і сонця,.)
  • Який новий образ з’явився? (Туман)
  • Який художній засіб його характеризує? (Порівняння неначе ворог, епітет «сивий».)
  • Що він вніс у загальну картину? (Зникає сонце, хмаронька, а з’являється сива тьма.)
  • Якого кольору тьма? (Питання дискусійне: хтось уявляє сірого кольору (як туман), хтось — чорного (бо автор каже, «ждеш його, того світу», отже, надворі глибока ніч.)
  • Як це відгукується в душі ліричного героя? (У його душу проникає тьма німа, тобто страждання, туга, розпач.)

Висновок. Отже, у вірші передається ціла гама почуттів людини, які асоціюються з явищами природи: лагідний — тривожний — сумний, спокій — блаженство змінюються на тугу і розпач.

  • Як ви вважаєте, чим спричинено такий стан душі автора або ліричного героя з огляду на те, що Т. Шевченко в цей час перебував на засланні, далеко від улюбленої України? (Він згадував, мабуть, рідний, дорогий серцю вечірній пейзаж в Україні. Потім туман заступив сонце — поет повертається в реальність, і його охоплює сум, туга, розпач.)
  • Як називають почуття туги за батьківщиною? (Ностальгія)
  • Отже, робимо висновок: основна ідея поезії — це вираження ностальгійних почуттів.

VI. ПІДСУМОК

Тарас Шевченко — великий український поет, чия творчість є однією з найкращих сторінок світової культури. Прочитаймо ще раз слова Олеся Гончара про Шевченка і вдумаймося в їхній глибокий зміст!

Т. Шевченко «За сонцем хмаронька пливе…». Краса навколишнього світу природи в поезіях Т. Шевченка, українська література

Повернутися на сторінку Українська література

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *