Михайло Коцюбинський. «Дорогою ціною». Кохання Остапа й Соломії як центральний мотив у творі. Його непереможна сила, що рухає вчинками, поведінкою, вибором героїв. Час і вічність у повісті, символічні образи. Романтичність, мужність і сила волі української жінки Соломії, українська література
Перебіг заняття Михайло Коцюбинський. «Дорогою ціною». Кохання Остапа й Соломії як центральний мотив у творі. Його непереможна сила, що рухає вчинками, поведінкою, вибором героїв. Час і вічність у повісті, символічні образи. Романтичність, мужність і сила волі української жінки Соломії, українська література
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Вступне слово
Ключовими словами твору М. Коцюбинського «Дорогою ціною» є воля, кохання, боротьба.
Головні герої повісті волелюбні, чисті серцем і помислами, для них воля — це життєво необхідна умова їхнього гармонійного розвитку, як і кохання — вірне до загину, самовіддане.
II. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Презентація творчо-дослідницького культурологічного міні-проекту.
1. Інсценівку представляє група «сценариста» й «акторів».
(З’являються головні герої повісті Остап та Соломія.)
— То ти, Остапе?
— Я, Соломіє…
— Що ж воно буде?
— А що ж буде? Хай воно загориться без вогню й диму… Втечу… Піду за Дунай, може ще там люди не пособачились. От бачиш — сакви… Бувай здорова, Соломіє.
— Тікаєш, покидаєш мене… І отже я лишуся сама з тим осоружним чоловіком… Ні, тікай, Остапе… Коли б ти знав, що робиться у горницях. Пан біга по хаті, мов скажений. «Бунтар, — кричить, — гайдамака. Він мені людей баламутити!..» Покликав осавулу: «Веди мені зараз Остапа Мандрику…»
— Так.
— «З живого шкуру здеру, чисто оббілую… Я ж йому пригадаю, гайдамаці, Кодню…»
— Так…
— «В некрути, — каже, — оддам». Тікай, Остапе, тікай, серце… Спіймають — катуватимуть, нелюди, живого не пустять…
— Враг його бери… Не так мені страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив він шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що… Ех, піду, де воля, де інші люди… Бувай здорова, Соломіє…
2. «Літературознавці-вчителі» пропонують для всіх складені ними завдання.
1) Відновити правильний порядок подій у творі М. Коцюбинського «Дорогою ціною».
- Соломіїн човен повернув боком і був усього на аршин від турецького, коли турки загалакали.
- Єдиним оружжям Остапа була вода, і він час од часу обливав нею вовка.
- Душа рветься до сонця, а тіло тягне до себе чорна безодня.
- Він йшов тепер прудко, сильно вимахуючи ціпком…
- Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі.
2) Визначити елементи сюжету та позасюжетні елементи.
Експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка.
Позасюжетні елементи: пролог, епілог, пейзажі, опис пожежі, портрети.
3) Скласти паспорт-характеристику твору.
| Назва твору | «Дорогою ціною» |
| Автор | М. Коцюбинський |
| Час написання | 1901 р. |
| Тематика | Боротьба проти кріпацтва, нездоланне прагнення здобути волю, вічна тема кохання |
| Проблематика | Людська свобода, воля, вірність, справжня дружба |
| Головні герої | Остап і Соломія |
| Другорядні герої | Іван Котигорошко, цигани, драгоман |
| Символічні, алегоричні образи | комиш, вітер, вода, тура |
| Головна думка, ідея | Уславлення самовідданої боротьби українського селянства за волю, звеличення кохання |
3. Коментар
Оцінка твору й героїв критикою: Шведський славіст А. Єнсен, називаючи «Дорогою ціною» перлиною української белетристики, підкреслив, що «оповідання глибоко проникає в душу українського народу, добре знає його спосіб життя і характер».
У листі до автора Н. Кобринська писала: «В теперішніх часах, коли література переповнена словами, часто неприродною декламацією, Ваша Соломія — то джерело під час спеки…» Головну героїню вона називає завдатком «типу жінок, що вміють боронити себе».
III. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
1. Проблемне запитання.
- Чи можна вважати Остапа й Соломію реальними героями? Наведіть переконливі аргументи.
2. Літературна гра «Пізнай героя за його висловлюванням».
- «Втечу… Піду за Дунай, може, ще там люди не пособачились…» (Остап)
- «Бунтар… гайдамака! Він мені людей баламутить!» (Пан)
- «…Тікаймо звідси, бо ті хлопи заб’ють нас, як мого дідуся в Умані». (Панночка)
- «Ну, хай тебе боронить і хова од лихого мати божа… Прощавай!» (Соломія)
- «Не так мені страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що…» (Остап)
- «З живого шкуру здеру, чисто оббілую… Я ж йому пригадаю, гайдамаці, Кодню…» (Пан)
- «За Дунай, у Січ із тобою… Приймаєш товариша чи не приймаєш?» (Соломія)
- «Пропадай воно все пропадом… Піду і я світ за очі… Вже ж за тобою, хоч серцеві легше буде…» (Соломія)
- «Шукай тепер, пане, парубка з молодицею… ніхто не бачив, лиш двох парубків стрічали». (Соломія)
- «Бодай ти, запалася, треклята країно, з твоїми порядками!..» (Остап)
- «Як живий буду, землю оратиму, рибальством житиму… все ж краще на волі, ніж під паном…» (Остап)
- «Хіба я боюся смерті? Сохрани боже!.. Пошли, Гсподи, й завтра… Раз вмирати — не двічі. Вмер — і край, більш не встанеш». (Іван)
- «Далі прокинулась і чую, що все мені противне, все гидке: і чоловік, і панщина, й життя моє безщасне… Пропадай воно все пропадом». (Соломія)
- «Коли тільки річ у грошах, заставить себе, а роздобуде їх. Вона від рота відриватиме кожен шматок, кожен день складатиме на викуп».(Соломія)
Михайло Коцюбинський. «Дорогою ціною». Кохання Остапа й Соломії як центральний мотив у творі. Його непереможна сила, що рухає вчинками, поведінкою, вибором героїв. Час і вічність у повісті, символічні образи. Романтичність, мужність і сила волі української жінки Соломії, українська література
Повернутися на сторінку Українська література