Т. Г. Шевченко. Сатиричний пафос поеми «Сон», його спрямування, українська література

Т. Г. Шевченко. Сатиричний пафос поеми «Сон», його спрямування, українська література

Хід заняття Т. Г. Шевченко. Сатиричний пафос поеми «Сон», його спрямування, українська література

I. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово
Наш народ давно живе за новими правилами й мірками, в новому суспільстві. То що ж, поема Шевченка «Сон» виконала своє завдання й безнадійно застаріла, цікавить лише літературознавців? Деякою мірою, так. Але в тому-то й геніальність поета, що його картина «генерального мордобитія», коли догани сипляться з «верху» до «низу», залишається незмінною. Та й «землячки», котрі, як у народній думі говориться, «потурчилися», «побусурменилися» «для розкоші, для лакомства нещасного» ще, на жаль, не перевелися. Вражають і описи української природи, зігріті великою любов’ю і талантом митця. Отже, ще раз поглянемо на твір Шевченка пильним оком вдячних нащадків.

III. Формування вмінь та навичок

1. Переказ «ланцюжком» змісту поеми «Сон».

2. Розповідь напам’ять уривка з поеми.

3. Аналізування твору.
(Учні визначають фрагменти поеми, що справили на них найбільше враження, пояснюють свій вибір.)

4. Робота зі схемою.

• Заповніть «прогалини» схеми «Побудова поеми».

5. Слово вчителя.
Щоб розібратися в секретах поетичної майстерності Шевченка, слід згадати деякі літературознавчі поняття. (Учні роблять записи до літературознавчих словничків.)

Алегорія — інакомовне відображення абстрактного поняття, передане за допомогою конкретного образу.

Алегорія складається з двох елементів:
1) смислового — це яке-небудь поняття або явище (мудрість, хитрість, доброта тощо), що його прагне зобразити автор, не називаючи його;
2) образно-предметного — це конкретний предмет, істота, зображена в художньому творі.

Символ — близьке до алегорії поняття, але більш широке. Це предмет або слово, яке умовно виражає суть певного явища (хліб-сіль — гостинність; калина — Україна тощо).

Гротеск — максимально можливе перебільшення сатиричного плану, засноване на нарочитому перетворенні дійсності за допомогою фантазії.

Контраст — протиставлення або зіставлення явищ, понять (ще антитеза, антоніми).

Умовність художня — свідоме порушення правдоподібності з метою висвітлити, зробити зримим те, що з якої-небудь причини не може бути назване прямо або не має в реальному житті свого предметного втілення; відновлення форм, які зустрічаються в житті та природі. Образи, які одержуються в підсумку, не цілком схожі на життя, з фактами життя їх не можна порівняти «прямим накладанням». Однак вони можуть виражати смисл цих фактів, правдиво відображати дійсність.

6. Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру.
— Знайдіть у поемі «Сон» приклади зазначених вище художніх засобів та прийомів. (Алегорія — картина «мордобитія» — система управління державою; символ — сова — птах туги, страху, безнадії; гротеск — портрети вельмож, царя й цариці; контраст — розкішна природа й жахливе життя покріпаченого народу; умовність — зображення побаченого як сну тощо.)

7. Завдання
1) Прокоментуйте спогади Маркіза де Кюстіна про царську свиту часів Шевченка.
«Первое, что бросилось мне в глаза при взгляде на русских царедворцев во время исполнения ими своих обязанностей, было какое-то исключительное подобострастие и покорность. Но едва лишь наследник удалялся, как они принимали независимый вид или делались надменными, Впечатление было таково, что в свите царского наследника господствует дух лакейства, от которого знатные вельможи столь же мало свободны, как и их собственные слуги, Здесь было худшее: рабское мышление, не лишенное в то же время барской заносливости». «С людьми обращаются как со скотами».
(Шевченко у своєму творі достовірно показав звичаї царедворців, засудив їх.)

2) Користуючись знаннями з історії, відомостями підручника, знайдіть і поясніть алюзії в рядках з поеми:

…А он розпинають
Вдову за подушне, а сина кують,
Єдиного сина, єдину дитину,
Єдину надію! в військо оддають!
Бо його, бач, трохи!

(Подушне бралося з осіб чоловічої статі, які були занесені до списків, що складалися під час перепису кріпаків. Навіть тоді, коли чоловік помер, вдова змушена була платити за нього податок аж до наступного перепису. Останній такий перепис перед написанням поеми був у 1933 р. Отже, вдови платили податок за чоловіків, які померли навіть одинадцять років тому.
Служба в царській армії тривала 25 років. Війська у Миколи I, за іронічним висловом Шевченка, «трохи»: на той час російська армія була найбільшою в Європі і в цілому світі. Вона доходила до мільйона солдатів і офіцерів. Саме для фінансування війська ще Петро I запровадив подушний податок.)

9. Проблемні завдання та запитання.

— Запишіть, яким є основне протистояння в поемі.

— Чи є шанс в особистості, навіть геніальної, вплинути на долю, щось змінити в житті пригнобленого народу? (Можна провести як інтерактивні вправи «Мозковий штурм» або «Займи позицію».)