О. Кобилянська. Повість «Земля». Модерністична проблема сакрально-містичного зв’язку людини із землею. Композиційно-характеротворчі принципи контрасту, українська література

О. Кобилянська. Повість «Земля». Модерністична проблема сакрально-містичного зв’язку людини із землею. Композиційно-характеротворчі принципи контрасту, українська література

Хід заняття О. Кобилянська. Повість «Земля». Модерністична проблема сакрально-містичного зв’язку людини із землею. Композиційно-характеротворчі принципи контрасту, українська література

I. Мотивація навчальної діяльності

«Факти, що спонукали мене написати «Землю», правдиві,— зізнавалася О. Кобилянська.— Особи майже всі до одної також із життя взяті. Я просто фізично терпіла під з’явиськом тих фактів, і коли писала — ох, як хвилями ридала!..» Ці почуття, це хвилювання письменниця зуміла передати й нам, своїм читачам. І не просто як незвичайний факт, наприклад, братовбивства, а як широке узагальнення життя селянина з його одвічною, побожною прив’язаністю до землі, хліборобської праці, з його уявленнями та мораллю і навіть із тими містичними явищами та причинно-наслідковими зв’язками, що не такі вже й рідкісні в людському житті.
Розбиратися у змістових, сюжетно-композиційних таємницях твору «Земля» ми й будемо на сьогоднішньому уроці.

III. Актуалізація опорних знань

1. Евристична бесіда.
— Чи очікуваним виявився для вас кінець твору?
— Хто з героїв вас здивував і чим саме?
— Які елементи детективного сюжету ви помітили? (Таємниці навколо виявлення вбивці, так і не встановленого слідством, і т. ін.)

2. Складання «сюжетного ланцюжка».
(Учні з допомогою вчителя складають «сюжетний ланцюжок» XVI-XXXII розділів повісті.)

135

3. Проблемні завдання.
1) Прокоментуйте уривки з роздумів героїв про землю, зробіть висновки.

«— Не для тебе, синку, була вона, а ти для неї! Ти ходив по ній, плекав її, а як виріс і став годний, вона отворила пащу і забрала тебе! Дурень був ти на ній, дурень. Ходив, говорив, робив та гадав, що для себе… наймитом був ти, наймитом!» (Івоніка про загиблого Михайла.)

«Лише землею не наділи його.
Тої чорної, пожаданої, дорогої землі, без якої йому годі було як слід проживати, в якій був би день і ніч грібав, життя своє добував,— її не дав він йому…» (Івоніка Саві.)

«За землю підняв Сава руку на брата свого, лиш за землю! Що іншого не могло тут бути, а чужий не сповнив сього страшного злочину…» (Роздуми Івоніки.)

«Я лишу вам усе поле, скажу я їм, тіштеся ним, а я беру собі Анну й верну назад до міста. Там я же найду собі роботу і не згину. Тепер я вже інакше думаю, як давніше. Я вже обглянувся трохи по світі і знаю, що чоловік, який має добру волю до праці і здорові руки, не згине з голоду. В місті живуть люди і без землі. Тяжко живуть вони, се правда, але все-таки живуть, а часом і не гірше од нас…» (Михайло до Анни.)

«Придумали його віддати до школи. Нема йому що до землі прив’язуватися. вона іноді лише самого горя наносить! Нема що до неї приростати! Вона не кожного щастям наділяє!» (Петро й Анна про свого сина.)

Орієнтовні висновки
Добра й розумна споконвічна любов людини до землі-годувальниці, землі — основи життя, землі — краси.
Але коли людина живе лише цим, не бачить нічого іншого у світі, її може чекати гірке розчарування, горе. Так трапилося і з героями твору О. Кобилянської. Івоніка боготворив землю й працю, але не догледів власних синів і втратив їх обох.
Михайло побачив й інший шлях — життя без землі, але з коханою людиною. Петро й Анна, пройшовши неймовірно важкий шлях випробувань, зовсім відмовилися пов’язувати долю і щастя своєї дитини із землею (хоча традиція лишається — записане Івонікою на хлопця поле Михайла). Через увесь твір проходить символічний персоніфікований (олюднений) образ землі. Він — основа конфлікту, ставленням до землі герої перевіряються на людяність та справедливість.

2) Одним із композиційно-характеротворчих принципів у повісті «Земля» є принцип контрасту. Визначте контрастні (протилежні) логічні пари й поясніть, за якою ознакою вони протиставляються (де це потрібно).

Орієнтовні відповіді
Михайло — Сава;
Івоніка — Марійка (розум — інтуїція);
Анна — Рахіра;
Докія — Домніка (безкорисливість — користолюбство) та ін.

О. Кобилянська. Повість «Земля». Модерністична проблема сакрально-містичного зв’язку людини із землею. Композиційно-характеротворчі принципи контрасту, українська література

Повернутися на сторінку Українська література, шкільна програма