Емма Андієвська «Говорюща риба», українська література

Емма Андієвська «Говорюща риба», українська література

Хід уроку Емма Андієвська «Говорюща риба», українська література

Тексти Емми Андієвської ніби паралельні світи, у яких можливо все, що здатне відбутися в людському бутті. Добро і зло, радість і ненависть — усе, як у реальності, проте виміри інші. І саме в цих вимірах чесноти й вади стають більш конкретними, виразними, відвертими у всіх їхніх проявах. І в цьому сила її художнього слова.
Б.Романчик

II. Актуалізація опорних знань учнів

Гра «Літературний пінг-понг»
До дошки виходять двоє учнів і ставлять одне одному запитання про життєвий та творчий шлях Е.Андієвської, щодо змісту її «Казки про яян». У цій грі можна задіяти невеликий яскравий м’яч. Учень промовляє запитання і кидає м’яч суперникові. Учитель оцінює їхні відповіді.

III. Оголошення теми й мети

IV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу
Емма Андієвська, як уже відомо, є неперевершеним майстром казок, які є різними, жодна не повторює попередньої. Вони захоплюють і дивують своєю красою і внутрішньою напругою.
Про те, що навіть риба може стати приятелем для людини, розповідає нам казка «Говорюща риба». Чи вірите ви у це? Доведіть.

Робота за змістом казки «Говорюща риба» в парах

Учитель. Об’єднайтеся в пари, працюйте по черзі: спочатку один читає перший абзац казки й узагальнює його (стисло формулює основну думку прочитаного). Потім інший з пари ставить першому запитання. Наступний абзац опрацюйте, помінявшись ролями. Зауважте, що запитання до казки мають бути не репродуктивні — на відтворення змісту абзацу, — а відкриті, такі, що логічно з ним пов’язані.

Методична ремарка
Коли учні виконують таке завдання вперше, важливо відпрацювати потрібні навички, наприклад:
а) один з учнів читає перший абзац (або відзначений учителем уривок);
б) учитель узагальнює його і ставить запитання;
в) кілька учнів відповідають на них;
г) учитель за потреби коментує відповіді.

Коли учні зрозуміють, як виконувати завдання, тоді можуть уже працювати в парах самостійної: читати, узагальнювати і ставити запитання за казкою.

Гра «Так або ні»
Підтвердьте або спростуйте фрази. Помилкові судження виправте і озвучте правильний варіант.
— У великих водах у шанованих риб’ячою громадою батьків народилася мовчазна риба (балакуща) — ні.
— Балакуща риба була ще дуже молодою. (Так)
— Балакуща риба попрощалася з блакитними водоростями і попливла шукати іншого місця. (Ні — табуна)
— Рибна громада ухвалила присуд: балакущу рибу видалити з води. (Так)
— З цих пір риба стала жити на березі. (Так)
— Тільки крізь воду рибалки виглядали інакше, вони розмовляли й не рухалися. (Ні)
— Риба ходила по березі й розмовляла сама з собою. (Так)
— Почувши так близько від себе розмову, говоряща риба не втрималася і підійшла до човна. (Ні — рибалки)
— Я їду на два дні ловити рибу. (Ні — три)
— З цього часу вони подружили. (Так)
— Завтра я чекаю тебе на сніданок. (Ні — обід)
— Сьогодні мій найліпший приятель прийде до нас у гості. (Так)
— Помагай Біг, — привіталася риба. (Так)
— Саме в цю мить жінки обернулися, шукаючи рушника, щоб зняти з полум’я казанок. (Ні — ганчірки)
— Ще цього не вистачало, щоб на подвір’ї мертва риба валялася. (Ні — жива)
— Довго чекав рибалка на свого приятеля, та балакуща риба не з’явилася. (Так)
— Сумно, що вона не почула цього голосу в цьому житті. (Так)

Інсценізація уривка з казки
Помагай Біг, — привіталася риба ще раз, вже трохи голосніше, та жінка, яка з ранку до вечора не стуляла щелепів, так багато говорила сама, що не почула, як біля неї риба говорить.
Дивні звички мають люди, — подумала риба, — вони не вітаються й не помічають інших. Спробую ще раз, якщо мене й цього разу не почують, доведеться повертатися на берег і чекати на рибалку.
Помагай Біг, — мовила риба, заходячи наперед, щоб жінка її помітила. Але жінка нахилилася, щоб підкинути дров, де в неї варився на відкритому вогні обід, і риба побачила, що її намагання марні.
Нема ради, — зітхнула риба, — тут усі такі заклопотані.
Може, я колись іншим разом завітаю сюди. Певно, я прийшла не в пору, тож нічого не вдієш.
Бувайте, — вирішила риба й вигнула хвіст, щоб іти. Саме в цю мить жінка обернулася, шукаючи ганчірки, щоб зняти з полум’я казанок зі стравою, що бігла, і її погляд упав на рибу.
Ще цього не вистачало, щоб на подвір’ї жива риба валялася, — вигукнула жінка. — Нещастя моє, доброго я маю чоловіка, який навіть вилову не здатен донести до хати, не розтрусивши половину по дорозі!
Я — не вилов, — обізвалася риба, — я говорюща риба. Я приятель вашого чоловіка, і мене запрошено до вас у гості.
Та жінка від власної балаканини не почула риб’ячих слів.
От і буде доповнення до обіду, — зраділа вона, беручи рибу на ніж і кидаючи її на сковорідку.
Я риба, — тільки й встигла вигукнути риба, хапаючись за серце, як їй потемніло в очах, і вона зашкварчала на пательні.
Щось довго нема мого приятеля, — мовив рибалка, повернувшись додому з пляшками в веселих наличках і пакунками. — Я купив усе, що мої очі бачили, й гадаю, приятель утішиться.
Тобі тільки й думки, що приятель, — сказала жінка. — На щось іншого в тебе нема ні часу, ні очей. Ти вже хоч би пильнував вилову, а то розтрусив на подвір’ї найліпшу рибу. Добре, що я вгледіла та засмажила, інакше пропало б добро.
Я не розтрушував риби, — заперечив рибалка.
Як це так не розтрушував! — вигукнула жінка, — ти лишив на подвір’ї таку рибу, що я ледве з нею впоралася.
Риба! — вигукнув рибалка, пригадавши, що він забув сказати жінці, що його приятель — риба, й кинувся до сковорідки.
Чи ти здурів, — сказала жінка, — чого ти так кидаєшся. Можна подумати, що ти ніколи в житті не бачив смаженої риби.

Учитель:
— Що ілюструє цей епізод?
(Відповіді учнів)
— Як ви ставитесь до вчинку жінки?
— Кого найбільше вам шкода?
— Чи винен рибалка у смерті риби?
— Як ви розумієте вислів: «Не доцільно шукати скарбу там, де його не закопав».
— Як ви ставитесь до думки бляшанки: «Сум, як відомо, має довгі ноги…»
— Чого навчає нас ця казка?

Словесне малювання
Розкажіть, якими ви уявляєте говорющу рибу, рибалку, його жінку.
(Відповіді учнів)