Т. Г. Шевченко. Національна проблематика у творчості поета періоду «трьох літ». Поема «Кавказ», українська література

Хід заняття Т. Г. Шевченко. Національна проблематика у творчості поета періоду «трьох літ». Поема «Кавказ», українська література

I. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово

Нарешті збулася мрія поета. Він на волі і в Україні. Займається улюбленою справою — пише, малює. Ось яким його зобразив видатний російський письменник Іван Тургенєв: «Широкоплечий, кремезний Шевченко являв суцільну постать козака… Почуття гідності у Шевченка дуже сильне… без нього, без віри в своє покликання він неминуче загинув би. Взагалі була то натура пристрасна, широка, здушена, але не зламана долею… поет і патріот». Але чим більше приглядався Шевченко до існуючого ладу в його рідному краї, тим більше він втрачав надію на добрих, освічених панів. Став прозрівати і, замість плачу обрав своєю зброєю гострий сатиричний сміх.

І засохли мої сльози,
Сльози молодії.
І тепер я розбитеє
Серце ядом гою,
І не плачу, й не співаю,
А вию совою.

Так поет у вірші «Три літа», що дав назву цьому періоду творчості, пише про зміну свого світогляду. Гострим сатиричним пером Шевченко картає політику царського уряду не лише стосовно України, а й щодо інших країн Російської імперії. І сьогодні ми познайомимося з його поемою «Кавказ», присвяченою цій проблемі, оцінимо широту мислення письменника і глибину його громадянської мужності.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Виконання учнями клоуз-тестів.
1) Жанр твору «Гайдамаки» — …
2) «Гайдамаки» мають таку історичну основу…
3) У поемі … сюжетних ліній.
4) Позасюжетні елементи в поемі — … (Ліричні відступи, пісні, описи.)
5) Головні герої поеми — …
6) Основна думка твору — …

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя.
Для політики російського царату характерними були загарбницькі війни, і одна із них — у 1840-1845 роках — за приєднання Кавказу.
Шевченко не міг на це не відгукнутися, особливо коли прийшла звістка про загибель у війні проти горців його друга Якова де Бальмена, художника, що ілюстрував «Кобзар». Товариш, воюючи в складі російської армії загинув від рук кавказців, але поет розумів, що його і тисячі інших, таких, як він, вбив саме царат. Тому гнівно засудив колонізаторів у поемі «Кавказ», оспівавши мужність, волелюбність і гордість кавказьких народів, які, хоч і не перемогли, але дали гідну відсіч загарбникам.
У поемі немає сюжету, якихось подій, немає героїв, окрім самого оповідача — ліричного героя. Говорячи про горців, Шевченко звертається до образу Прометея.

2. Повідомлення про образ Прометея.
(Учень розповідає про образ Прометея в античній міфології, його використання митцями. Учитель демонструє ілюстративний матеріал (Див. Додаток до уроку № 40).)

3. Виразне читання поеми «Кавказ».

4. Словникова робота, обмін враженнями щодо прочитаного.

5. Евристична бесіда.
— Яким є загальне звучання поеми?
— До яких художніх прийомів, засобів ви б віднесли такі рядки:

…Слава! слава!
Хортам, і гончим, і псарям,
І нашим батюшкам-царям
Слава!

***
Од молдаванина до фінна
На всіх язиках все мовчить,
Бо благоденствує!

***
Просвітились! та ще й хочем
Других просвітити,
Сонце правди показати
Сліпим, бачиш, дітям!..
Все покажем! тільки дайте
Себе в руки взяти.

До якого основного прийому вдається автор у рядках:

А сльоз, а крові? напоїть
Всіх імператорів би стало
З дітьми і внуками, втопить
В сльозах удов’їх. А дівочих,
Пролитих тайно серед ночі!
А матерніх гарячих сльоз!..
А батькових, старих, кровавих,
Не ріки — море розлилось,
Огненне море!
(До прийому градації — наростання; використовуються також гіпербола, епітети.)

6. Самостійна робота з підручником.
Знайдіть відгуки про поему (сучасників Шевченка, грузинських митців), з’ясуйте значення твору.

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Завдання учням.
• «Розшифруйте» вислів з поеми «Кавказ», співзвучний із головною думкою твору.

(Боріться — поборете!)

Додаток

Прометей (гр. Prometheus — провидець) — у грецькій міфології віщий і добрий син титана Япета й німфи Клімени (варіанти: Асії, Феміди), брат Атаманта, Менетія та Епіметея, батько Девкаліона. Допоміг Зевсові подолати титанів і здобути владу над світом. Під час суперечки про зменшення жертв богам став на бік людей, які жили надголодь і були безсилі проти могутніх олімпійців. Прометей поділив забитого бика на дві частини. В одну купу склав усе м’ясо й накрив шкурою тварини, а в другу — самі кістки, поклавши на них шматки жиру. Зевс, уведений в оману, вибрав купу, яка лисніла смачним жиром. Відтоді люди стали приносити в жертву богам кістки, тобто гіршу частину вбитої тварини, а самі їли м’ясо. Зевс розгнівався на людей і забрав у них вогонь, однак Прометей викрав вогонь з Олімпу і приніс його людям у тростинці (відгомін прадавнього способу добування вогню тертям шматків дерева). Так людський рід було врятовано від голоду й холоду. Щоб помститися, Зевс наказав Гефестові створити Пандору. Прометея за протидію богам Зевс звелів прикути до однієї зі скель Кавказу і пробити йому груди списом. Щоранку на скелю сідав орел і гострим дзьобом рвав печінку Прометея. За ніч печінка відростала, а вранці орел прилітав знову, щоб карати титана. Багато тисячоліть терпів Прометей тяжкі муки, аж поки Геракл (за згодою Зевса, який бажав прославити свого сина) убив орла й визволив титана. Пізніші перекази пов’язують із Прометеєм не лише викрадення вогню з неба, він нібито показав людям, як видобувати та обробляти метали; дав їм науку про числа і відкрив мистецтво письма. Він приручив тварин, запріг до воза коней, збудував перший корабель і змайстрував вітрило; дав хворим ліки і знайшов трави, що тамують біль. Прометей розбудив у людині дух і дав їй силу владарювання над світом. З інших міфів довідуємося, що Прометей створив із землі й води (з глини, змішаної зі сльозами) людей і вдихнув у них життя (Овідій). Недалеко від міста Панопей показували цегляний будиночок, де Прометей свого часу виконав цю роботу. Довкола лежали грудки глинястої землі, і від них нібито пахло людським тілом — це були залишки використаного матеріалу. У деяких областях Греції Прометея шанували як бога. В Афінах він був у пошані нарівні з Афіною та Гефестом. На честь Прометея було встановлено свято — біг із запаленими смолоскипами (прометеї).
Прометей відкриває галерею так званих вічних образів, до яких постійно звертатиметься людство. К. Маркс називав його «найблагороднішим святим і мучеником у філософському календарі». Есхіл присвятив титанові ряд трагедій, з яких збереглася лише одна — «Прометей закутий». Есхілівський Прометей втілює розум і силу духу, волелюбність і велич подвигу в ім’я щастя людей. За нової епохи образ титана Прометея знаходимо в Ґете, Байрона, Шеллі, він надихав славетних майстрів пензля Мікеланджело, Тиціана, Рібейру, Сальватора Розу, композиторів Бетховена, Ліста, Танєєва, Скрябіна. У російській літературі найцікавіші опрацювання міфа належать письменникам революційного табору: К. Рилєєву, М. Огарьову та ін. Образ Прометея надзвичайно популярний в Україні. Прометея уславили Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка, А. Малишко й ін.
У переносному значенні Прометей, як і поняття «прометеїзм», «прометеїв вогонь», є уособленням самовідданості, шляхетних почуттів і вчинків людини, незгасного прагнення досягти високої мети.