Іван Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Засоби сатиричного змалювання героїв, українська література

Іван Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Засоби сатиричного змалювання героїв, українська література

Перебіг Іван Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Засоби сатиричного змалювання героїв, українська література

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Літературний диктант.

  1. У які часи відбувається дія трагікомедії «Сто тисяч»? (Пореформені 80-90 рр. XIX ст.)
  2. Хто такий Бонавентура? (Шукач скарбів.)
  3. Скільки землі у власності Калитки? (Двісті десятин.)
  4. Навіщо Калитці терміново були потрібні гроші — п’ятнадцять тисяч? (Купити землю в сусіда панка Смоквинова.)
  5. Що запропонував Герасимові Невідомий? (Купити фальшиві гроші.)
  6. За якої умови Калитка пообіцяв кумові позичити гроші? (Коли той віддасть запродажню на воли.)
  7. За що Герасим сердився на робітників? (Довго збираються, моляться, багато Їдять.)
  8. Яке доручення дав Калитка кумові Савці? (Перевірити в казначействі, чи впізнають фальшиві гроші.)
  9. Які гроші показав Герасимові Невідомий? (Справжні.)
  10. Як Калитка обдурив Невідомого, а той — Калитку? (Дав замість п’яти тисяч три, а отримав чистий папір у мішку.)
  11. Чому Калитка дозволив собі погуляти, погодився на шлюб сина з наймичкою? (Думав, що розбагатів.)
  12. Чому Калитка не дякував Копачеві за свій порятунок, а жалкував? (Для нього втрата грошей була гірша за смерть.)

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Вступне слово .

Нехай же вітер все розносить
На неокраянім крилі!
Нехай же серце плаче, просить
Святої правди на землі!
(Т. Шевченко)

Ці Шевченкові слова часто спливали в пам’яті І. Карпенка-Карого. Йому хотілось розповісти про тих, хто нечесним шляхом нагромаджував свої багатства, про шахраїв-грошолюбів. І тоді визріває назва комедії «Гроші», яку згодом драматург називає «Сто тисяч». Про проблеми цього твору та їхню актуальність і йтиме мова сьогодні на уроці.

III. ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

Визначте проблематику трагікомедії І. Карпенка-Карого «Сто тисяч».

Очікувані відповіді

  • Влада грошей над людьми.
  • Невміння людей пристосуватися до нових умов життя.
  • Батьки і діти.
  • Бідність і багатство.
  • Моральність та аморальність.

2. Складання плану характеристики образу головного героя Герасима Калитки.

I. Герасим Калитка — багатий селянин, землевласник, який тримає наймитів і прагне стати ще багатшим.

II. Риси характеру героя.

  1. Риси негативні, що виявляються
    а) у прагненні до збагачення;
    б) у ставленні до членів родини;
    в) у взаєминах із друзями, знайомими;
    г) у стосунках із наймитами;
    д) у шахрайських махінаціях.
  2. Позитивні якості Герасима Калитки.

III. Актуальність образу Герасима Калитки в наші часи.

  1. Усний твір «Герасим Калитка — втілення скнарості та прагнення до збагачення будь-якими засобами».
  2. Рольова гра.

Міні-суд над героями трагікомедії І. Карпенка-Карого «Сто тисяч».
(Дві групи охочих обирають ролі обвинувачувачів та захисників.)

ОбвинувачувачЗахисники
Калитка
Скупий, жадібний — відмовляється позичити кумові гроші в крайній його скруті, жалкує за скибкою хліба для наймита, коли той іде на роботу; для нього краще смерть, ніж утрата грошей.

Грубий, заздрісний, пихатий — лає робітників, підганяє їх до роботи; ображає Жолудя, який мас більше землі.

Лицемірний — удавано ласкаво ставиться до жінки на людях, а на самоті кричить, кидається з кулаками; обіцяє наймичці, що одружить із сином — щоб старанніше працювала.

Боягуз — боїться сам іти до міста перевірити гроші.

Схильний до шахрайства, навіть до злочину — купляє за п’ять тисяч сто тисяч фальшивих грошей; обманює зятя на весіллі

Гарний хазяїн, працьовитий, розпорядливий: зумів скупити багато землі; сам працює нарівні з робітниками та рідними; дбає і про «добрий завід» свиней, бо це додатковий прибуток. і Любить землю й уміє за нею доглядати. Турботливий батько — дбає про майбутнє сина. Має гордість, може бути щедрим — вирішив одружити сина з Мотрею, пригощав кума й пробачив йому запродажню на воли (звичайно, розраховуючи на великий «дармовий» прибуток)
Копа
Має нав’язливе бажання розбагатіти, знайшовши скарб, живе за чужий рахунок.

Не має гордості — клеїв дурня перед багатими Пузирями.

Непрактичний — замість реальної праці займається пошуком міфічних скарбів

Розумний, освічений, хоч і має хаотичні, поверхові знання.

Уміє допомогти своїм благодійникам.

Трохи романтичний, із доброю душею, щедрий: хоче поділитися з усіма скарбом, якщо знайде його.

Жартівник, людина з почуттям гумору

Савка
Нехазяйновитий, невдачливий, тому біднийСміливий, одчайдушний — заради родини готовий стати в спілку із самим нечистим; іде перевіряти фальшиві гроші в казначейство
Параска
Затуркана, покірна своєму чоловікові, недовірливо ставиться до робітників.

Обіцяє «заїсти» невістку, яка їй не сподобається

Розуміє, що шлюб синові треба брати не через багатий посаг, а за взаємної любові та приязні; інколи буває рішучою, наполягає на своєму, хоч і наражається на небезпечну реакцію чоловіка
Мотря
Покірна, ревнива, грубуватаПрацьовита, старанна, гарна господиня, горда й чесна в стосунках із хазяйським сином
Клип
Покірний, може взяти без дозволу (украсти), любить посперечатисяПрацьовитий, старанний, із власною гідністю та почуттям гумору

Вирок (Висновки). Ідеальних людей немає, але є людські гріхи, з якими не можна миритися, не можна прощати (наприклад, самогубство) і є вади характеру, які можна осуджувати, осміювати, але прощати, розуміти причини їхнього виникнення.

3. Робота зі словником літературознавчих термінів.

Повторення визначень засобів комічного.

Гумор — різновид комічного, відображення смішного в життєвих ситуаціях і людських характерах у доброзичливому тоні.

Іронія — приховане кепкування, глузування. Також уживання слова в протилежному значенні. Наприклад, із серйозним виглядом удавано стверджують протилежне тому, що думають насправді про якесь явище чи людину.

Іронія може бути доброзичливою, сумною, злою, дошкульною, гнівною. Дошкульна, гнівна іронія близька до сарказму.

Сатира — вид художньої літератури в прозі чи віршах, у якому зображення здійснюється через різке осміювання, критику всього негативного. Об’єкт висміювання часто малюється в перебільшено смішному чи комічному вигляді.

Сарказм — глузування над людиною, державою, діяльністю організацій, що ґрунтується на почутті переваги мовця над тим, про кого або що він пише, говорить чи до кого він звертається. Буває їдким, викривальним, гірким. Сарказм близький до гнівної іронії.

Гротеск — художній засіб, прийом, що ґрунтується на свідомому перебільшенні, контрастах трагічного й комічного, де реальне в житті переплітається з фантастичним, страшне — із незвичайно смішним.

Комічне змальовується за допомогою комічних ситуацій, змішання стилів, жартівливих та іронічних фразеологізмів, прислів’їв і приказок, макаронічної мови (мови, дуже засміченої іншомовними словами або лексемами, зміненими на зразок іншомовних), гіпербол, «промовляючих» прізвиськ і прізвищ та ін.

4. Колективна пошуково-дослідницька робота.

ЗАСОБИ САТИРИ У ТВОРІ І. КАРПЕНКА-КАРОГО «СТО ТИСЯЧ»

Засоби сатиричного змалюванняЦитати з твору
Поєднання різних стилів«Іщітє і обрящете! Сьогодні нема, завтра нема, післязавтра — мільйон!»
«Ох, земелько, свята земелько, Божа ти дочечко… Як радісно тебе згрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку. Легко по власній землі ходить. Глянеш оком навколо — все твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші…»

«Блажен чоловік, іже скоти милує»

Зображення комічних ситуаційРозповідь Савки, як він ходив до нечистого по гроші.

Як Невідомий показував Калитці нібито фальшиві гроші

Поєднання різнорідних понять«Тілько коти в таку пору сидять у хаті на печі, а робітники та собаки надворі повинні буть»
Прізвище-характеристикаКалитка — гаманець
Народні прислів’я, приказки, фразеологізми жартівливого характеруОбіцянка — цяцянка, а дурневі — радість.
Хоч голий, та веселий.

Поживишся скибкою, як собака мухою.

Що не кажи, а у нього є зайці в голові

«Філософські» узагальнення героя«Бери і в свого, і в чужого»;

«лупи та дай»;

«гріх у неділю снідать»;

«худобу ганять в празник гріх»;

«…а на свої не будуть пить. Від своєї, кажуть, у грудях пухне»

Гіпербола«Така з’їжа, така з’їжа, що й сказать не можна! Повірте: з млина привезуть пуд тридцять борошна, не спієш оглянуться — вже зїли. Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають…» «Мене вже ці думки зовсім ізсушили… До того додумаєшся, що іноді здається, наче хто вхопив тебе за ноги і крутить кругом себе! А вони до того байдужі, тілько й думають: їсти і спать — і жеруть, і жеруть, як з немочі, а сплять, як мертві»
Пестливі слова в іронічному значенні«Вони надолужать: то змиваннячком, то взуваннячком»
Макаронічна мова«З приобрєтєнієм, а через чево, єжелі удастся»

5. Визначення основних думок твору методом «Прес».
(У п’єсі «Сто тисяч» І. Карпенко-Карий висміює шахраїв, їх ненаситну жадобу до наживи, духовну обмеженість; утверджує ідею духовності як основи людського життя, адже однією з біблійних заповідей є; «Не збирайте скарбів на землі».)

Іван Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Засоби сатиричного змалювання героїв, українська література

Повернутися на сторінку Українська література

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *