Олександр Олесь. «Микита Кожум’яка». Драматичний твір на тему народної казки, українська література

Олександр Олесь. «Микита Кожум’яка». Драматичний твір на тему народної казки, українська література

Я в казку дивную свою
Усю фантазію віллю.
Зроблю усе живим, чудовим,
Таємності, розкоші повним,—
І в казці дійсність відіб’ю.
Олександр Олесь

Перебіг заняття Олександр Олесь. «Микита Кожум’яка». Драматичний твір на тему народної казки, українська література

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Слово вчителя

Життя Олександра Олеся склалося так, що останні 25 років він провів на чужині, та любов до рідного краю не покидала поета ні на хвилину.
Про це свідчать його вірші, про це ж говорять і його віршовані драматичні твори, зокрема, написані для дітей на основі народних казок,— «Івасик-Телесик», «Лісовий цар Ох», «Солом’яний бичок», «Лисичка, Котик і Півник» та особливо — «Микита Кожум’яка».

2. Робота з епіграфом

(Учитель читає вголос епіграф уроку, коментує його, залучає до бесіди учнів.)

  • Як ви думаєте, які слова з епіграфа найважливіші? (І в казці дійсність відіб’ю.)
  • Сьогодні на уроці ми дізнаємось, яку правду зобразив Олександр Олесь у своїй казці «Микита Кожум’яка».

IV . ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя

На сьогоднішньому уроці ми з вами ознайомимося з драмою-казкою О. Олеся «Микита Кожум’яка», написаною за мотивами народних казок, переказів, билин. Але спочатку повинні визначити, що ж називається драматичним твором.

2. Опрацювання теоретичного матеріалу

(Основні поняття учні записують у зошит.)

Деякі художні твори призначені не лише для читання, а й для постановки в театрі. Вони й називаються драматичними творами та мають свої особливості.
Драматичні п’єси, казки, поеми поділяються на дії (картини), яви; складаються з висловлювань героїв, які називаються репліками. У постановках важливу роль відіграють декорації (оформлення сцени), звуковий, музичний супровід. Але найбільше враження, звичайно, справляє майстерна гра акторів.

Драматичний твір — це твір, у якому життя зображено через розмови та вчинки дійових осіб.

Найважливіші ознаки п’єси: діалогічна форма; ремарки; поділ на картини; події відбуваються в теперішньому часі.

Діалог (від грецьк. «діа» — два, «логос» — слово; тобто — розмова між двома особами; в діалозі може брати участь декілька персонажів).

Монолог (від грецьк. слів «монос» — один і «логос» — слово). Між заголовком та початком п’єси наведено список імен («Дійові особи»), у якому вказано, хто такі ці персонажі.

Авторські пояснення в драматичному творі називаються ремарками (від франц. зауваження, примітка). У ремарках вказано, які дійові особи виступають у п’єсі, що вони роблять, яким тоном і якими жестами висловлюють свої думки, а також — що відбувається на сцені. Крім того, ремарки пояснюють, як потрібно обладнати сцену для вистави. Ремарки допомагають уявити персонажів та обстановку, у якій вони діють.

3. Виразне читання за ролями драми-казки «Микита Кожум’яка»

(Опорні епізоди — перша, друга і третя картини.)

4. Бесіда

  • Чому сумував Київський Князь? Звідки ми про це дізналися? (Київський Князь сумував тому, що мав віддати Змієві свою дочку; ми про це дізналися з розповіді дівчини.)
  • Який вихід зі становища, що склалося, запропонувала дівчина? (Знайти в державі хороброго й молодого юнака, який би міг перемогти Змія й «сам повернеться у славі».)
  • Якою була відповідь Княгині на її слова? (Княгиня відповіла дівчині, щоб скоритися і не змагатися, а ще полишити свої химерні мрії.)
  • Яку звістку приніс гонець від Змія? Як на неї відреагував Князь? (Гонець сказав, що Змій дає Князю лише три дні, а потім той мусить віддати свою дочку «Великому Володарю Землі й самого пекла царю».)
  • Про що йшлося на раді Князя з воєводами? (Князь просив у воєвод дати пораду, як врятувати державу і «Як скрутити Змія злість»; запрошував воєвод на двобій зі Змієм.)
  • Розкажіть, посилаючись на текст, яким був Микита Кожум’яка. (Молодий, міцний, здоровий; батько про нього говорить: / «А найменший — щось страшне! / Вже з трьох літ боров мене! / …Раз колись коня мій син / Перекинув через тин. / …А сердитий!..»; / а ще він чулий, добрий, розумний, хоробрий.)
  • Якою ви уявляєте його зовнішність? (Кремезний, гарний)
  • Скільки синів мав старий Кожум’яка? Чим вони займалися? (Старий Кожум’яка мав трьох синів; вони працювали і розмовляли між собою про те, що наймолодший брат Микита закоханий у Князівну.)
  • Хто приходив до Микити посланцями від Князя? (Спочатку першими прийшли дванадцять парубків, потім дванадцять дідів.)
  • Як він їх зустрів? (Парубків він вигнав, бо не хотів з ними розмовляти під час роботи; на дідів він розсердився, що його відірвали від роботи і відмовився.)
  • Кого з них послухав і чому? (Послухав Микита дванадцятьох дітей, бо діти для нього були наймиліші.)

5. Слово вчителя

Говорячи про свого сина, старий Кожум’яка наголошує:

Бо не спустить він нікому!
Бач, дванадцять шкур роздер.

Звичайно, такого не може бути, бо це надлюдські сили. Можливості людини тут перебільшено. Такий художній засіб називається гіперболою (від грецьк.— перебільшення). У літературних творах гіпербола, як і порівняння та епітет, використовується для того, щоб яскравіше, поетичніше зобразити людину, явище, предмет. У драмі-казці «Микита Кожум’яка» гіперболу вжито для того, щоб підкреслити надзвичайну силу та мужність улюбленого народного героя і ще більше возвеличити і прославити його.

Пригадайте поетичні перебільшення, які ви зустрічали в казках чи інших творах. Наведіть приклади гіпербол, які вам доводилося чути в живій розмовній мові.

6. Хвилинка відпочинку

Взявсь у боки кожум’яка,
Роззирнувсь туди-сюди,
Потягнувся, обкрутився,
Враз зігнувся і підвівся —
Шкіру обіруч підняв,
Розтягнув на дужі руки,
Кинув вгору — упіймав,
Гепнув в землю — потоптав,
Розім’яв руками вперто,
Кинув в воду, полоскав,
Потім витягнув в’ялитись…
Усміхнувся, витер піт, сів чекати на обід.

7. Гра «Хто швидше»

Завдання. Знайти в наведених прикладах гіперболи і пояснити, для чого їх ужито. З яких народних казок узято уривки?

  • «От насмажили дванадцять биків, напекли сорок печей хліба. Об’їдало, як зачав їсти — усе дочиста поїв, ще й просить:
    — Ех,— говорить,— мало! Хоч би ще трошки дали» («Летючий корабель»).
  • «Тільки що став пити воду, та якось об цебрину й розбив те яйце-райце. Як узяв скот вернути з того яйця! Верне та верне. Гониться він за тим скотом, то що з того боку піджене, на другий розійдеться…» («Яйце-райце»)
  • «Як почав коваль кувати, то скував таку булаву, що насилу з кузні винесли. Узяв Котигорошко ту булаву та й каже до батька:
    — Ляжу я спати, а ви мене збудіть, як летітиме булава через дванадцять діб. Та й ліг. На тринадцяту добу летить та булава. Збудив його батько, він схопився, підставив пальця, булава як ударилась «об нього, так і розкололась на двоє» («Котигорошко»).

8. Бесіда

  • Яким зображений народ? (Спочатку покірним, потім здатним до протесту, представником його є Микита Кожум’яка.)
  • Що ви можете сказати про Князя, Князівну? (Засмучені власним горем, справедливі, знайшли підтримку в народу.)
  • Який момент у драмі-казці найнапруженіший? (Кульмінація — двобій Микити і Змія)
  • За допомогою чого Микита переміг Змія? (За допомогою розуму)
  • Яка головна думка казки? (Уславлення народного героя-богатиря, який переміг Змія.)
  • Чи актуальним є твір сьогодні? Які уроки ми повинні винести з цього твору? (Під час війни серед простого народу завжди знаходилося багато справжніх героїв.)
  • Як ви розумієте вжиті в тексті прислів’я «В лихоліття всі до згоди» та «Хто не бореться, той раб»? (Під час біди люди повинні єднатись, не ховайся від боротьби.)
  • Яку ж дійсність відобразив Олександр Олесь у казці? (Аби держава була міцною та процвітала, потрібно, щоб її громадяни були патріотами.)

Олександр Олесь. «Микита Кожум’яка». Драматичний твір на тему народної казки, українська література

Повернутися на сторінку Українська література

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *