Іван Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи, українська література

Іван Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи, українська література

Перебіг заняття Іван Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи, українська література

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Переказ і умовної частини трагікомедії І. Карпенка-Карого «Сто тисяч».

2. Постановка інсценівки за І умовною частиною.
(Монолог Калитки про землю, розмова Герасима з кумом Савкою, розмова Калитки з Невідомим і показ «фальшивих» грошей чи ін.)

3. Завдання аналітичного характеру.

  • Пригадайте сцену, як Роман розповідав Копачеві про весілля сестри. Як це характеризує Герасима Калитку?

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вступне слово

«В театрі грати повинні тільки справжню літературну драму, де страждання душі людської тривожить кам’яні серця і, кору крижану байдужості на них розбивши, проводить у душу слухача жадання правди, жадання загального добра, а пролитими над чужим горем сльозами вибілюють його душу! Комедію нам дайте, комедію, що бичує сатирою страшною всіх, і сміхом крізь сльози сміється над пороками, і примушує людей мимо їх волі соромитися своїх лихих учинків!.. Служить таким широким ідеалам любо! Тут можна іноді й поголодать, щоб тільки певність мати, що справді ти несеш нехибно цей стяг священний»,— так устами героя своєї п’єси «Суєта» Івана Барильченка драматург І. Карпенко-Карий озвучує своє бачення ролі театру, тому що сучасне йому суспільство заполонила ідея збагачення, причому збагачення будь-якими засобами. Про це байкар Леонід Глібов уїдливо писав:

Велика сила, братці, гроші,
Грошима й дурні прехороші,
Є в дурня гроші — він і пан.
Є в нього золотий жупан…

До чого призводить надмірна жадоба до грошей, дізнаємося на уроці.

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Виразне читання за ролями II умовної частини трагікомедії І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» (орієнтовно — Дія II).

2. Словникова робота, обмін враженнями.

3. Евристична бесіда, виконання завдань творчо-аналітичного характеру.

  • Що нового ви дізналися про героїв, які риси характеру відкрилися в них?
  • Прокоментуйте сцену, як Копач радить Калитці завести вдома «калакольчик». Укажіть «два боки медалі» (Калитка жорстокий і ненаситний у ставленні до робітників і навіть близьких, з іншого боку — сам не любить ледарювати, добрий хазяїн.)
  • Згадайте розмову Калитки з наймитом Климом і його сварку за кусень хліба в неділю. Схарактеризуйте за нею учасників полілогу. (Калитка — жадібний і сварливий, перебільшує збитки, згадує Бога всує; Клим захищається, має почуття гумору; Параска підтримує чоловіка, бо боїться; ощадлива.)

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Проблемне запитання.

  • Чому Калитка, не дивлячись на свою ощадливість, навіть жадібність, не дуже поважаючи заняття Копача, усе ж підтримує його, пригощає в себе в хаті?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знати зміст II умовної частини п’єси «Сто тисяч», уміти переказувати, коментувати, висловлювати свої думки та враження; підготувати інсценівки за II дією.

Іван Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи, українська література

Повернутися на сторінку Українська література

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *