Т. Г. Шевченко. Рання творчість. Перші поетичні твори баладного та елегійного жанрів, українська література

Т. Г. Шевченко. Рання творчість. Перші поетичні твори баладного та елегійного жанрів, українська література

Хід заняття Т. Г. Шевченко. Рання творчість. Перші поетичні твори баладного та елегійного жанрів, українська література

I. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово
«Він був сином мужика і став володарем в царстві духа,— писав про Тараса Григоровича Шевченка Іван Франко.— Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу. Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу силу і всероз-квітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори».
Творчість Шевченка — як вісь неперервності історичного часу, адже вона ввібрала в себе всі досягнення попередників, починаючи від біблійних пророків до Г. Сковороди, І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, М. Гоголя, поетів-роман-тиків. Яка ідейно-естетична цінність перших творів Шевченка? Це пора учнівства, чи одразу зрілість — з’ясуємо на сьогоднішньому уроці.

ІІІ. Актуалізація опорних знань
1. Гра-змагання на кращого знавця дат, подій у житті Шевченка.
(На картках написані з одного боку дата, з іншого — подія. Змагаються три учні — представники ряду, групи або за бажанням.)

1814 р.	рік народження Шевченка
1838 р.	викуп із кріпацтва
1840 р.	вихід «Кобзаря»
1843 р.	перша поїздка в Україну
1845 р.	закінчення Академії художеств, друга подорож в Україну
1847 р.	арешт Шевченка, заслання
1857 р.	кінець заслання
1861 р.	рік смерті Кобзаря

2. Запитання
— Назвіть прізвища людей, які сприяли викупові Шевченка з неволі. Що ви знаєте про міф, який говорить, нібито Шевченка викуплено з кріпацтва лише завдяки царській сім’ї? (Насправді деякі члени царської родини, не знаючи мети цього заходу, брали участь у лотереї, в якій розігрувався написаний Карлом Брюлловим портрет В. Жуковського — відомого російського поета й вихователя царевича.)

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя.
Літературна спадщина Шевченка — це збірка «Кобзар», 9 повістей, п’єса «Назар Стодоля», щоденник та листи. Основні мотиви ранньої творчості поета — сирітство і соціальна нерівність; трагічна доля жінки-покритки й розбещеність панів; героїчне минуле України; роль поета і поезії в суспільному житті. І це зрозуміло: Шевченко сумував за рідним краєм, у якому не був майже десять років, згадував чарівні українські казки, легенди й перекази, чудову природу, розповіді діда Івана про козаків та гайдамаків; пам’ятав і про свою сирітську долю, про панську несправедливість та жорстокість. І, звичайно ж, роздумував над тим, а кому й для чого потрібні його вірші, чи здатні вони щось змінити в житті поневоленого люду.
У ранніх творах Шевченко переважно схилявся до романтики, хоча досить міцною була й реалістична основа. Поета вабить незвичайне, яскраве, навіть таємниче, фантастичне; у стилі мови відчувається піднесеність, деяка розчуленість, сентиментальність; він захоплюється історичним минулим, а це якраз і є основними рисами романтизму.

2. Виразне читання вірша Т. Шевченка «До Основ’яненка».

3. Словникова робота, обмін враженнями щодо прочитаного, евристична бесіда.

— Яким настроєм наповнена поезія? (Суму за славним козацьким минулим.)

— Яку надію висловлює поет? (Що слава повернеться, відродиться Україна.)

— Яке протиставлення вживається у творі і з якою метою? («Червоні жупани» — «обідрана» сирота; щоб показати минуле й теперішній стан українського народу.)

— Яким чином основна думка поезії стосується Г. Квітки-Основ’яненка, котрому вона присвячена? (Шевченко закликає патріарха літератури, до слова якого прислухається, писати на злободенні теми, показувати для прикладу боротьбу козаків за свою свободу.)

— Які рядки з поезії стали, на вашу думку, крилатими?
(Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине.
От де, люде, наша слава,
Слава України!)

4. Виразне читання поезії «На вічну пам’ять Котляревському».

5. Словникова робота, обмін враженнями про твір, евристична бесіда.

— Зверніть увагу на рік написання твору — 1838-й. Про що це свідчить? (Шевченко відгукнувся на смерть великого письменника, який розпочав новий етап у розвитку української літератури.)

— Чим незвична композиція твору? (Вірш складається з двох частин, що можна розглядати як художній, психологічний паралелізм.)

— У яких рядках Шевченко висловлює захоплення поетом, визнає його своїм учителем, підкреслює значення творчості для народу?
(Будеш, батьку, панувати
Поки живуть люди,
Поки сонце з неба сяє,
Тебе не забудуть!)

6. Словникова робота.
Поезією, з якою ми познайомимося, відносять до жанру елегії.

Елегія — ліричний вірш, перейнятий настроєм суму. (Учні роблять запис до літературознавчого словничка.)

7. Виразне читання поезії «Думка» («Нащо мені чорні брови…»).

8. Обмін враженнями щодо прочитаного, евристична бесіда.

— Від імені кого ведеться розповідь про почуття? (Зрадженої дівчини.)

— Що нагадує вірш за формою та змістом? (Народну пісню.)

— Які найвиразніші художні засоби використано в цій поезії? Запишіть їх. (Постійні епітети (чорні брови, карі очі); метафори (серце в’яне, нудить світом); порівняння (як пташка без волі); риторичні питання (Нащо ж мені краса моя, коли нема долі?); антитеза (свої — чужії); звертання (серце), зменшено-пестливі слова (буйнесенькі) тощо.)

9. Слово вчителя.
У сьомому класі ви вже знайомилися з поняттям «балада», з твором цього жанру Шевченка — «Тополя».
Згадаймо, що балада — ліро-епічний твір з драматично напруженим сюжетом, часто на фольклорній основі.

10. Прослуховування аудіозапису.
— Прослухайте пісню «Реве та стогне Дніпр широкий.» Ви її, напевно, чули, її знають в усьому світі. Це уривок з балади Т. Шевченка «Причинна».

11. Виразне читання балади «Причинна».

12. Словникова робота, обмін враженнями щодо прочитаного.

13. інтерактивна вправа «Мозковий штурм».
• Визначте основну думку твору.

Орієнтовні відповіді
— Жаль за згубленим життям і коханням;
— тривога за жіночу долю;
— оспівування сили кохання.