Літописні оповідання «Володимир вибирає віру». «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам». Любов руських (українських) князів до своєї землі, їхня сила духу, воля, сміливість, рішучість , вірність тощо. Значення літописання для нащадків, українська література
Християнську вніс ти віру
У народ — мов цвіт обнови,
Що красив нам нашу землю
Світлом правди і любові.
Ю. Шкрумеляк
Перебіг заняття Літописні оповідання «Володимир вибирає віру». «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам». Любов руських (українських) князів до своєї землі, їхня сила духу, воля, сміливість, рішучість , вірність тощо. Значення літописання для нащадків, українська література
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда
- Який розділ літератури ми вивчаємо? («Історичне минуле нашого народу»)
- Звідки ми можемо дізнатися про історичне минуле нашого народу? (З літописів)
- Дайте визначення літопису. (Перші літописні книги, у яких у хронологічній послідовності записуються історичні події.)
- Як називається найдавніший літопис, його автор? («Повість минулих літ», Нестор Літописець)
- Хто такий Нестор Літописець? (Монах Києво-Печерської Лаври)
- Який факт свідчить про високоосвіченість Нестора? (Знав багато іноземних мов.)
Читання міні-творів «Яким я уявляю тогочасний Київ?».
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
3. Слово вчителя
Зв’язки Київської Русі з іншими країнами ставали ще тіснішими. Торгівля, постійні контакти з Візантією, Хазарським царством, з Північним Кавказом і Західною Європою підносили роль нашої держави. «Гості», тобто іноземні купці, які приїжджали в Київ, Чернігів, Новгород, розповідали про звичаї народів у своїх землях і про свої релігії. Греки дотримувались східного християнства, яке називалося православ’ям. Багатьом країнам хотілося залучити на свій бік Русь. Між ними точилася боротьба за те, чию релігію прийме Київський князь. Ця боротьба відображена в літописній оповіді про вибір князем Володимиром віри.
2. Робота з епіграфом
- Що, за словами Ю. Шкрумеляка, принесла християнська віра українським людям? (Світло правди і любові)
V. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя
Князь Володимир був сином князя Святослава. Русі він прислужився настільки, що за його часів та ще потім, за його сина Ярослава Мудрого, Київська Русь була міцною розвинутою державою. Князь Володимир жив у згоді з сусідніми народами й державами. Клопіт мав тільки з печенігами. Убезпечивши державу від зовнішніх ворогів, Володимир почав скріплювати її зсередини. Щоб здобути собі вірність і любов народу, Володимир не владарював сам-один, але прикликав на пораду старих мудрих людей, вибраних з волі народу. Він часто запрошував багато народу до себе на гостину, допомагав бідним, старцям, калікам, сиротам, вдовам. То не дивно, що всі називали його ласкавим батечком і «Сонечком Ясним». Та найважливіше, що він зробив для України, було те, що сам прийняв християнську віру й охрестив увесь народ. Він заснував інші нові міста. Серед них — Володимир на Волині. Побудував князь багато церков, як у Києві, так і по інших містах.
2. Читання літописної оповіді «Володимир вибирає віру»
3. Бесіда за змістом твору
- Як Володимир захопив місто Корсунь? (У Візантії спалахнуло повстання найманих військ. Греки попросили допомоги у князя Володимира. Місто Корсунь він узяв в облогу спрагою.)
- Коли князь Володимир провів хрещення на Русі? (У 988 році князь Володимир сам прийняв християнську віру і охрестив Київську Русь.)
- Які пам’ятники князю Володимиру вам відомі? (На Володимирській гірці в Києві, в селищі Васильків Київської області, у місті Ланівці Житомирської області, у місті Івано-Франківську тощо.)
- Зробіть висновок з літописної оповіді. (Прийняття нової віри було важким і жорстким процесом.)
- Що здобула Київська Русь із прийняттям християнства? (З прийняттям християнства Київська Русь очистилась від скверни, знайшла духовне прозріння.)
4. Складання інформаційного грона щодо характеристики образу Bолодимира
| Великий | |
| мудрий політик | |
| засновник християнства на Русі | |
| Володимир | милосердний |
| суворий щодо себе | |
| символ змін | |
| заснував школи |
5. Читання літописної оповіді «розгром Ярославом печенігів. початок великого будівництва в Києві. похвала книгам»
6. Бесіда
- Яку звістку отримав Ярослав, перебуваючи в Новгороді? (Печеніги взяли в облогу Київ.)
- Чим закінчилася битва дружини Ярослава і печенігів? (Перемогою Ярослава)
- Де і коли Ярослав побудував нове місто? Як воно називалося? (На місці битви через рік побудували нове місто і дістало воно назву «город Ярослава».)
7. Усна анкета
- Яка основна думка оповіді «Похвала книгам»? (Треба любити книгу — джерело мудрості.)
- Як я ставлюсь до книжки і чому? (Ставлюсь бережливо, люблю читати, бо книга дає знання.)
- Коли б у мене була можливість і вибір що купити, я б обрав гарну книжку, цукерки, чи щось із модного одягу? Чому? (Відповіді дітей.)
- Чому б я надав перевагу: подивитися казку по телевізору чи прочитати її? (Відповіді дітей.)
- Літописні оповіді прославляють… (мужність, мудрість київських князів).
- Літописи — не лише історичні твори, а й художні. Чому? (Тому що вони багаті на різні художні засоби: порівняння, метафори, епітети, казкові елементи, прислів’я, приказки.)
Що дає людині книга?
- Навчає різних наук.
- Приносить естетичне задоволення від краси слова.
- Змушує замислитися над життєвими ситуаціями, вчинками людей.
- Зберігає досвід минулих поколінь.
- Дає практичні поради, дає пізнавальну інформацію.
- Передбачає майбутнє.
VI. ПІДСУМОК
Нестор Літописець і ті літописці, чиї імена історія не зберегла, зробили для українського народу велику справу, залишивши після себе історичні та літературні скарби — літописи, які цінуються тепер і будуть цінуватися людством завжди.
Літописні оповідання «Володимир вибирає віру». «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам». Любов руських (українських) князів до своєї землі, їхня сила духу, воля, сміливість, рішучість , вірність тощо. Значення літописання для нащадків, українська література
Повернутися на сторінку Українська література