О. Олесь. «Печенізька облога Києва», українська література
Хід заняття О. Олесь. «Печенізька облога Києва», українська література
IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
1. Слово вчителя.
Олександра Кандибу його майбутня дружина називала Олесем. Так і ввійшов він в українську літературу під псевдонімом Олександр Олесь.
Своє дитинство Олександр Олесь називав «одним золотим днем». Із чотирьох років він уже читав. Вивчив багато віршів Шевченка, а в дев’ять років уже написав свій власний.
Кожного літа Олександр приїжджав до свого дідуся Василя у село Верхосулля. Тут він не лише милувався неповторною красою степу, а й слухав численні казки, легенди про минувшину, отримував перші уроки доброти, порядності й справедливості.
У Дергачівській хліборобській школі, що на Харківщині, куди О. Олесь вступив у 15 років, він захопився не основними предметами, а… індійською, польською, болгарською, серійською мовами.
Ставши студентом Харківського ветеринарного інституту, О. Олесь знову ж таки віддав перевагу літературній діяльності. Він познайомився з видатними письменниками Лесею Українкою, М. Коцюбинським, Б. Грінченком, В. Самійленком та іншими, за допомогою меценатів видав свою першу збірку.
Заробляти собі на хліб поетові довелося, працюючи ветлікарем на одній із київських скотобійнь. Складні історичні події (падіння УНР, громадянська війна) змусили О. Олеся емігрувати за кордон. На чужині він дуже сумував за батьківщиною.
Твори для дітей Олександр Іванович почав писати, коли народився перший син Олег (майбутній поет Олег Ольжич). Це були вірші про птахів і тварин, про граматику, історію і математику. О. Олесь здійснював поетичну обробку народних казок, літописів (наприклад, книга «Княжа Україна», 1920 р.).
О. Олесь пишався славними сторінками української історії, мужніми синами й дочками України, навіть якщо їхні імена деякою мірою загубилися в сивих віках.
Так, у літописі «Повість минулих літ» під роком 969-м є запис про хлопчика, який урятував Київ від навали печенігів. На основі цієї легенди О. Олесь створив історичну поему «Печенізька облога Києва».
Ось уривок із літопису:
«Він тоді вийшов із города з уздечкою і ходив серед печенігів, запитуючи: «Чи ніхто не бачив коня?» — бо він умів по-печенізько-му, і вони вважали його за одного зі своїх. Як приблизився він до ріки, то, скинувши одежу з себе, скочив у Дніпро і побрів. Коли побачили це печеніги, кинулся вони за ним, стріляючи в нього, а не могли йому анічого зробити. А ті (русичі), побачивши з тої сторони Дніпра і прибувши в човні назустріч йому, взяли його в човен і перевезли його до дружини. І сказав він їм: «Якщо ви не підступите завтра рано під город,— здадуться люди печенігам». Мовив тоді їм воєвода на ім’я Претич: «Підступимо завтра в човнах». І як настав ранок, сіли вони в човни перед світом, затрубили сильно трубами, і люди в городі зняли крик. Печеніги ж подумали, що князь прийшов, і побігли од города хто куди».
2. Виразне читання поеми «Печенізька облога києва».
3. Словникова робота.
Печеніги — кочове плем’я, яке часто нападало на Київську Русь. У 968 році, скориставшись відсутністю великого князя та його дружини, печеніги обложили Київ;
Святослав — великий князь Київський (945—979 роки), видатний полководець давнини;
сурми — труби, музичні інструменти; тарабани — рід барабанів;
Претич — київський воєвода, який на час походів князя Святослава Ігоревича був залишений охороняти місто;
муром — стіною;
сарана — комахи, що бувають в незліченій кількості;
сарна — гірська коза з невеликими, загнутими на кінцях рогами;
огир-кінь — жеребець;
буланий — світло-жовтий кінь із чорними хвостом і гривою.
4. Обмін враженнями щодо прочитаного.
5. Порівняння твору з уривком із літопису.
V. Закріплення знань, умінь та навичок
Гра «Знайди помилкове твердження».
1) Князь Святослав був у поході в Болгарії.
2) Князь Святослав був старий і немічний, тому не міг очолити військо для захисту Києва.
3) Печеніги увірвалися в Київ і стали його палити.
4) Печеніги взяли Київську фортецю в облогу.
5) Воєвода Претич поїхав із воїнами на відпочинок за Дніпро.
6) Воєвода Претич відправився Дніпром у морський похід.
7) Кияни вирішили повідомити воєводу про напад за допомогою голубиної пошти.
8) Виручити киян вирішив невідомий хлопчик, який знав печенізьку мову.
9) Хлопчик удав ніби шукає у печенізькому стані корову.
10) Печеніги погналися за хлопцем на човнах.
11) Претич і воїни повірили хлопчикові.
12) Претич і воїни відразу кинулися на допомогу киянам, і ворог утік.
VI. Домашнє завдання
Навчитися виразно читати поему, переказувати її, робити «словесне малювання» окремих сцен; зробити ілюстрації.
О. Олесь. «Печенізька облога Києва», українська література
Повернутися на сторінку Українська література