М. Коцюбинський. «Тіні забутих предків». Трагічна доля Івана і Марічки як наслідок суперечностей між мрією і дійсністю, українська література
Хід заняття М. Коцюбинський. «Тіні забутих предків». Трагічна доля Івана і Марічки як наслідок суперечностей між мрією і дійсністю, українська література
I. Мотивація навчальної діяльності
Як часто сувора реальність розбиває мрії людей та їхні сподівання! Так трапилося і з героями повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» Іваном та Марічкою. Але, незважаючи на ворогування їхніх родів, на тяжку працю, бідність, вони встигли «набутися» — мали палке, щире кохання, розуміли красу природи, тонко відчували принаду народних легенд і вірувань, музики та пісні. Тобто жили повнокровним, духовно багатим життям.
Милуватися красою художнього слова, неповторністю природи й душевно багатими натурами ми будемо на сьогоднішньому уроці.
III. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
1. Робота над текстом.
Виділення основних епізодів ІІ частини повісті (після загибелі Марічки та зникнення Івана), їх переказ, коментування, зачитування найяскравіших картин.
1) Через шість років Іван з’являється, через рік одружується з дівчиною з багатого роду Палагною, бо «так треба».
2) Іван працює коло худоби, віддає їй всю душу.
3) Захист від відьом та мольфарів.
4) Інколи Іван згадує Марічку, тоді кидає все й пропадає. Провину відчуває лише перед худобою.
5) Вечеря на Святий вечір, поминання загиблих душ — особливий обряд для Івана.
6) Під час ворожіння сусід-мольфар Юра задивився на Палаг-ну й заронив цікавість в її душу.
7) Юра б’ється з хмарою, відвертає град від сіножаті й привертає серце Палагни.
8) Іван втрачає сили, на Палагну не сердиться, але б’ється з Юром, щоправда, «для годиться».
9) Іван іде з дому, зустрічає Марічку, хоч знає, що то не вона, а нявка. Затримує чугайстра, танцює з ним, щоб Марічка встигла втекти.
10) Іван, йдучи за голосом Марічки, розбивається в проваллі. Гуцульський обряд поховання.
2. Евристична бесіда.
— Навіщо Іван одружився з Палагною, адже він її не любив? Чи не було це, на ваш погляд, зрадою?
— Чи можемо ми засуджувати Палагну за зраду? Чому Іван поставився до цього байдуже?
— Хто такий Юра? Наскільки фантастичним є образ мольфара?
— Яких вірувань дотримувалися гуцули? (Пантеїсти, християнство у них змішувалося з язичництвом.)
— Яку роль відіграє природа в житті героїв та пейзажі у творі?
— Риси яких літературних напрямів можна помітити в повісті? (Реалізм, імпресіонізм, романтизм.)
— Чим особлива мова твору? (Діалектизмами.)
3. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».
• Визначте основні ідеї твору.
Орієнтовні відповіді
— Справжнє кохання незнищенне.
— Зло можна перемогти тільки добром.
— Треба вміти бачити красу природи, музики, народної пісні.
— Оптимізм, життєстверджуюче бачення — важлива духовна цінність людини.
— Співчуття, співпереживання — головні ознаки гуманізму людини.
4. Словникова робота.
— Складіть реєстр слів, якими ви збагатили свій мовленнєвий запас, читаючи повість «Тіні забутих предків», наприклад:
ватра — вогнище;
леґінь — парубок, юнак;
трембіта — музичний інструмент у вигляді довгої труби;
мольфар — чарівник;
нявка — лісова міфічна істота у вигляді дівчини, в якої зі спини видно нутрощі;
полонина — гірські луки і т. ін.
5. Робота з таблицею.
• Запишіть у таблицю образи повісті.
| Образи-персонажі | Міфічні істоти | Образи-символи |
| Іван Марічка Палагна | Чугайстер нявка арідник щезник | ватра сонце Черемош (можливо) |
| Юра | ||
6. Завдання пошуково-дослідницького характеру.
• Дослідіть виражальні засоби пейзажу, з’ясуйте їх роль, визначте, для якого літературного напряму цей пейзаж характерний.
«.Дивився на гори, близькі й далекі верхи, що голубіли на небі, на смерекові чорні ліси з їх синім диханням, на м’яку зелень царинок, що, мов дзеркала, блищали в рамах дерев. Під ним, в долині, кипів холодний Черемош. По зелених горбах дрімали на сонці самотні оселі. Було так тихо і сумно, чорні смереки безперестанку опускали сум свій в Черемош, а він ніс його долом і оповідав».
(Епітети, метафори; кольори — голубий, синій, зелений, чорний — тони й напівтони. Пейзаж ліризований, психологізований (подається через сприйняття малого Іванка) — імпресіоністичний.)
7. Міні-диспут.
«Дивною чи природною є поведінка гуцулів при обряді поховання?»
V. Домашнє завдання
Підготувати презентацію проекту «Разом із Коцюбинським відкриваємо для себе гуцульський край та вічні істини».
М. Коцюбинський. «Тіні забутих предків». Трагічна доля Івана і Марічки як наслідок суперечностей між мрією і дійсністю, українська література
Повернутися на сторінку Українська література