Ірина Жиленко. «Підкова», «Гном у буфеті». Роздуми про те, що може врятувати сучасний світ, українська література

Хід уроку Ірина Жиленко. «Підкова», «Гном у буфеті». Роздуми про те, що може врятувати сучасний світ, українська література

IV. Опрацювання навчального матеріалу

Учитель. Прислухайтеся, може, і у вашому буфеті або в старенькій шафі живе гном, що знав тата й маму ще маленькими.

Робота над змістом твору «Гном у буфеті»

Виразне читання вірша вчителем, потім — читання учнями

Бесіда з вибірковим читанням
Хто такі гноми?
Що вам відомо про цих істот?
Як поетеса ставиться до гнома?
Чому гнома можна вважати за сімейну реліквію?
Як гном виховує малят? Що про це зазначено у творі?
Що полюбляє смакувати гном? Як це його характеризує?
Хто і для чого навчив гнома чемних манер?
За що діти полюбляють гнома?
Віднайдіть рядки, які свідчать про:
ставлення Гнома до дітей («гукав пустунам: «Ай-яй!»; «слухняним давав шоколадки»; «нашіптує дітям казки»);
звички, вподобання Гнома («любить какао пить, смоктати м’ятні гостинці», «солодко спить в старій музикальній скриньці»);
манери («навчився він чемних манер», дружити з ним — не сором);
спосіб життя, будні («клопочеться… бурмоче, зітха, шарудить. І тупа, і плямка в куточку…»).

Учитель. Ви всі, напевно, бували в ляльковому театрі. Ще раз уважно вчитавшись у рядки вірша «Гном у буфеті», спробуємо уявити один з епізодів поезії на сцені театру. Отже, на сцені основна декорація — буфет. Герої — Гном і маркіза.
Що стоятиме в буфеті? (Вазочки різні, музикальна скринька, позолочені сервізи.)
Домалюйте те, що, на вашу думку, ще має бути на сцені.
Опишіть зовнішність маркізи. Уявіть, що вона запрошує гнома на чай. Який вигляд це матиме? «Розставте» відповідно фігури.
Які звуки ви чуєте, читаючи вірш?
Які з них будуть найкращим музикальним фоном до нашої уявної картини? (Ми чуємо, як зітхає, шарудить, шепоче Гном, а крім того, дзвін буфетних шибок і спів цвіркуна-музиканта. Саме це і створює ніжний передзвін.)

Гра «Заповни анкету».
Завдання: заповнити жартівливу паспортну характеристику-анкету для гнома.

Ім’я	Буфетний гном
Вік	Три століття
Риси зовнішності	Старенький, у багряному ковпачку, має вигляд франта
Заняття	Золотить на свята сервізи, нашіптує дітям казки
Уподобання	Любить пити какао, смоктати м’ятні гостинці, довго і солодко спати
Друзі	Дідусь, мама, діти, маркіза з фарфору, цвіркуни-музиканти
Риси характеру	Добрий, суворий, працьовитий, ввічливий, клопітливий, непосидющий

Учитель. Гном розповідає казки в «довгі засніжені ночі», Жар-птиця злетить і принесе радість у новорічну ніч. Ще одна «зимова» поезія Ірини Жиленко називається «Підкова».

Виразне читання поезії «Підкова»

Чому вірш «Підкова» хочеться читати ще і ще раз?
Чим він заворожує?
Що особливо сподобалося?
Доведіть, що Ірина Жиленко хоче, аби ви вірили в добрі дива. Чи зробила ця поезія вас добрішими?
Чому вірш називається «Підкова»?
Що вона символізує?
Який із трьох віршів Ірини Жиленко вам хотілося б проілюструвати? Чи легко малювати ілюстрації до «Підкови»? А уявити їх рухомими, як у мультфільмі? Обґрунтуйте.

Характеристика героїні твору
Лірична героїня вірить у силу чарівних речей, фантазерка, мрійниця, порядна, відповідальна.
Безпрограшна лотерея (учні обирають об’єкт дослідження за рядами) Використовуючи асоціативну схему «Художня мова», охарактеризувати художні засоби, що вживаються у віршах І. Жиленко.

I ряд — робота над поезією « Підкова»

II ряд робота над поезією «Гном у буфеті».

Вікторина на уважність
Чим годували Жар-птицю? (Родзинками.)
Які очі були в Жар-птиці? (Як намистинки.)
Де жила Жар-птиця? (У столиці.)
Які журнали читала Жар-птиця? («Барвінок», «Мурзилка».)
На чому їхав Дідусь Мороз? (На коні.)
Із чого була зроблена підкова? (Із золота.)
Скільки роззяв дивилися на підкову? (Сімсот.)
Куди зібралася поїхати лірична героїня вірша «Підкова»? (В Лапландію.)
Що давав гном слухняним дітям? (Шоколадки.)
Як гном готується до свят? (Золотить сервізи.)
У кого гном навчився чемних манер? (У маркізи з фарфору.)
Як гном розважає дітей у довгі засніжені ночі? (Нашіптує їм казки.)

VI. Підсумок

Для дітей І. Жиленко ніколи не стомлюється писати, навпаки, багато її «дорослих» віршів пронизані теплими і щемливими спогадами про дитинство, що є другим її життєдайним джерелом, яке ніколи не замулюється і не висихає. Взагалі для неї дитинство — «святкова казка». Поетеса хоче, щоб малеча вірила у добрі й прекрасні чудеса, у гномів, Діда Мороза, у те, що квіти вміють вальсувати, а ляльки розмовляти. На її думку, це не зашкодить майбутньому науковому мисленню, зате на все життя закладає ніжність до всього живого, осяє світ чарівним світлом краси і радості. (Б. Чайковський)