М. Коцюбинський. Повість «Тіні забутих предків». Фольклорне тло твору. Сюжет, українська література
Хід заняття М. Коцюбинський. Повість «Тіні забутих предків». Фольклорне тло твору. Сюжет, українська література
I. Мотивація навчальної діяльності
Людина і природа, кохання, сутність буття — проблеми, над якими замислюються, які намагаються з’ясувати не лише митці, а й кожен із нас. М. Коцюбинський теж не оминув цих питань. Відвідавши на запрошення І. Франка чарівне гуцульське село Криворівню, він захопився карпатським краєм, його самобутністю, знайшов там благодатний матеріал і створив шедевр українського художнього слова — повість «Тіні забутих предків». Антон Крушельницький сказав, що «Гуцульщині «Тінями забутих предків» поставив Коцюбинський в українському письменстві віковічний пам’ятник».
Твір і донині викликає багато суперечок навіть у середовищі літературознавців. Тож звіримо і ми своє читацьке сприйняття.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Проблемне завдання.
• На основі порівняльної таблиці доведіть, що новела М. Коцюбинського «Intermezzo» є твором імпресіонізму (або має його риси).
| Реалізм | Імпресіонізм |
| Портрет несе велику об’єктивну інформацію про людину (вік, соціальне походження, вдачу, темперамент). Пейзаж точно і повно окреслює місце подій, характеризує ситуацію, часто епоху та суспільство. Митці прагнуть до типізації й узагальнення. На світогляд персонажа мають вплив суспільство, раса, нація, природа. Дійсність є такою, якою ми її бачимо; усе має причини та наслідки. Письменник виражає своє ставлення до світу, намагається активно на нього вплинути | Портрет мало інформативний, складається з кольорів або колористичних деталей. Пейзаж не подає відомостей про ландшафт, змальовується здебільшого звуковими враженнями. Дійсність зображується в момент сприйняття. Кожна людина індивідуальна, неповторна, тому її дії, вчинки можуть бути неординарними, необґрунтованими. Дійсність, люди, речі не такі, які є, а такі, якими ми їх уявляємо, як ми до них ставимося. Письменник виражає свої враження від дійсності |
Орієнтовний висновок
«Intermezzo» — твір із виразними рисами імпресіонізму, хоча в ньому можна знайти й реалістичні деталі (те, що стосується столипінської реакції, становища селянства).
IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
1. Слово вчителя.
Улітку 1911 року М. Коцюбинський, повертаючись із Капрі, де він лікувався, вирішив відвідати Карпати, про які чув захоплені розповіді від фольклориста й етнографа В. Гнатюка.
У листах до М. Горького Коцюбинський пише: «Если бы Вы знали, какой это удивительный, почти сказочный уголок, с густозелеными горами, с вечно шумящими горными реками, чистый и свежий, точно вчера родившийся. Костюмы, обычаи, весь уклад жизни гуцулов-номадов [кочівників], проводящих всё лето со своими стадами на вершинах гор,— настолько своеобразны и красочны, что чувствуешь себя перенесенным в какой-то новый, неведомый мир»; «Если бы Вы знали, как величественна здесь природа, какая первобытная жизнь. Гуцулы — оригинальнейший народ, с богатой фантазией, со своеобразной психикой. Глубокий язычник-гуцул всю свою жизнь, до смерти, проводит в борьбе со злыми духами, населяющими леса, горы и воды. …Сколько здесь красивых сказок, преданий, поверий, символов! Собирая материал, переживаю природу, смотрю, слушаю и учусь».
Коцюбинський робить образні замальовки природи, відбирая матеріали, ретельно працює над твором, який задумав. Одних лише назв для нього у письменника було 13 варіантів!
Митцеві замало опису прекрасних краєвидів, оригінальних вірувань, обрядів та звичаїв карпатців, він хоче зазирнути в душу людини, зрозуміти, чим вона живе, чому радіє і чим засмучується, на що сподівається.
Літературознавець С. Жила пише: «Повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» має зміст, що не піддається однозначному тлумаченню. Про що ця книжка?
Про нестихаюче ворогування Палійчуків і Гутенюків та палке кохання дітей цих старовинних гуцульських родів — Івана і Марічки?
Про тіні забутих предків і їхній вплив на життя людське?
Про утвердження духовного начала в людині?
Про добро і зло?
Про народження, любов і смерть,.. про підтримку людини землею і космосом, а отже, про життя?..
Так, очевидно, це поема про життя. Про життя в усіх його вимірах.»
— Чи погоджуєтеся ви з такою думкою?
2. Обмін враженнями щодо прочитаного.
3. Робота з текстом.
Визначення (переказ) ключових епізодів І частини повісті «Тіні забутих предків», їх коментування (зачитування найяскравіших картин).
1) Зростання Івана серед природи, раннє розуміння її таємниць.
2) Ворожнеча між родами Палійчуків та Гутенюків.
3) Зустріч із дівчинкою з ворожого роду (зачитати, прокоментувати).
4) Дружба й кохання Івана та Марічки.
5) Гра Івана на флоярі й співанки його коханої.
6) Парубок іде в найми на полонину пасти овець.
7) Священна ватра, вівчарське життя (зачитати, прокоментувати).
8) Звістка про загибель Марічки. Страждання Івана, його зникнення.
4. Евристична бесіда.
— На що в першу чергу ми звертаємо увагу, коли читаємо повість «Тіні забутих предків»? (На поетичність описів природи, гармонійне, відповідно до власних уявлень, життя гуцулів у єдності з природою; на чисте кохання.)
— Яким було щоденне життя гуцулів? (Сповнене важкої праці, небезпек, вони цілком залежали від свого натурального господарства.)
— Чому, через що ворогували роди Палійчуків та Гутенюків? (Уже ніхто й не пам’ятав.)
— Яка роль мистецтва в житті героїв повісті? (Музика, пісні (співанки) — невід’ємна частина їхнього існування. «Іван слухав тоненький дівочий голос і думав, що вона давно вже засіяла гори співанками, що їх співають ліси й сіножаті, ґрунт й полонини, дзвонять потоки й виспівує сонце. А прийде пора, він поверне до неї, і вона знов позбирає співанки, щоб одбуть чим весілля…»)
— Як виявляються язичницькі вірування гуцулів? (В обожненні сонця, вогню, в одухотворенні природи.)
— Яких відомих героїв нагадують Іван та Марічка у своєму коханні? (Ромео та Джульєтту.)
— Яким, на вашу думку, буде закінчення твору (для тих, хто не дочитав)?
V. Закріплення знань, умінь та навичок
Завдання
• За назвою твору змалюйте «асоціативний кущ».
VII. Домашнє завдання
Дочитати повість до кінця, вміти переказувати, коментувати основні епізоди.
Розпочати підготовку до реалізації творчого дослідницького проекту: група «художників» представляє ілюстрації до твору художників і свої власні; група «поетів» аналізує співанки Марічки, представляє власні поетичні твори на тему повісті; група «географів» досліджує гуцульський край з географічної точки зору; група «істориків» вивчає історію краю; група «етнографів» досліджує звичаї, обряди, побут гуцулів (одяг і т. ін.), зображені у творі; група «діалектологів-мовознавців» розглядає діалектизми, пояснює їх роль у творі; «міфологи» розповідають про міфічних істот, згаданих у творі; «кінокритики» порівнюють повість та однойменний кінофільм С. Параджанова, демонструють уривки з фільму; «літературознавці» характеризують образи твору.
М. Коцюбинський. Повість «Тіні забутих предків». Фольклорне тло твору. Сюжет, українська література
Повернутися на сторінку Українська література