ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО. «СКАРБ». МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ОПОВІДАННЯ. ЗАСОБИ ГУМОРИСТИЧНОГО ЗОБРАЖЕННЯ, УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Олекса Стороженко. «Скарб». Морально-етичні проблеми оповідання. Засоби гумористичного зображення, українська література

Хід заняття Олекса Стороженко. «Скарб». Морально-етичні проблеми оповідання. Засоби гумористичного зображення, українська література

III. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання.

Зачитування (переказування) епізодів оповідання, які запам’яталися найбільше (з обґрунтуванням).

IV. Формування і вдосконалення умінь та навичок

1. Слово вчителя.

Спробуємо накреслити умовну лінію життя головного героя оповідання «Скарб» Павла.

немовля	хлопчик	парубок	чоловік
Спить на перині, на печі у просі, у садку під грушею.

Лінія життя рівна, без подій, без роботи, без інтересів, без друзів, без мети.

— Чи може таке бути? (Може, але письменником дещо гіперболізовано, перебільшено.)

— Що у вас викликає сміх, насмішку, осуд?

2. Словникова робота.

Пригадаємо відомості про гумор, засоби гумористичного зображення.

(Запис до літературознавчого словничка.)

Комічне — категорія естетики, що характеризує той аспект освоєння світу, що супроводжується сміхом; поділяється на гумор та сатиру, має проміжні відтінки — дотеп, іронія, сарказм.

Гумор — доброзичливий сміх, спрямований на викриття певних вад людського характеру чи недоладності у житті людей, у їх поведінці. В гумористичних художніх творах смішне зображується в добродушному жартівливому тоні.

Іронія — тонка прихована насмішка, кепкування, глузування. Про явище чи особу говориться нібито в позитивному чи захопленому тоні, а розуміти треба протилежне.

Сатира — гостре висміювання (часто в перебільшеному вигляді) всього нечесного, несправедливого. У сатиричних творах письменники засуджують усе, що є негативним у людському житті.

Сарказм — зле, в’їдливе висміювання серйозних вад у характері персонажа, подіях та явищах громадського або приватного життя з тим, щоб викрити їхню потворну суть і викоренити, знищити, бо виправити їх не можна.

3. Бесіда

— Які, на вашу думку, види комічного використовує Олекса Сто-роженко? (Гумор, іронію, сатиру.)

Для зображення комічного застосовуються певні засоби. Перелічимо основні з них і визначимо, які саме використовує письменник в оповіданні.

— Сполучення в реченні слів, що означають різнорідні поняття;

— неправильне розуміння міжмовних омонімів;

— використання або розуміння метафоричних фразеологізмів у прямому значенні;

— використання каламбурів — гри звуків або слів;

— вживання пестливих слів, займенників середнього роду і дієслів у третій особі однини стосовно особи з метою висміювання;

— використання гіперболи;

— іронія — вживання слів у протилежному значенні;

— парадокс — сполучення несумісних понять, що виключають одне одного;

— макаронічна мова — змішання й перекручення слів різних мов;

— народна етимологія — перекручення персонажем слів, вимова яких для нього важка;

— жартівливі народні прислів’я та приказки;

— дитяча етимологія — шепелявість, картавість та інші вади у мові дітей;

— урочистий тон і використання відповідних засобів при зображенні буденних подій, описі звичайних предметів;

— використання політичних або наукових термінів для зображення побутової події чи щоденної роботи;

— змішання різних стилів літературної мови;

— характеристичні прізвища;

— пародія;

— комічна ситуація, подія, монолог, діалог, герой, деталь.

4. Пошуково-дослідницька робота.

(Проводиться самостійно під керівництвом учителя або учнів-асистентів).

Завдання: відшукати засоби комічного, що їх використовує Олекса Стороженко в оповіданні «Скарб», зробити висновки.

Просторічні та лайливі слова (телепень, скажена, орав здорово); комічні порівняння, фразеологізми (як той пуцьвірінок, буцім з його чортяка лика дере, як на живіт кричить, як горох з мішка); гіпербола (не випускає мати сина надвір цілий рік — то холодно, то жарко, то сиро); вживання середнього роду (його вигнало та розперло);

комічний портрет («Лика широка та одутлувата, як у того са-логуба, а руки білі та ніжні, як у панночки»);

іронія («заснув манесенький»);

комічні ситуації («…Вийде в садок, ляже під грушею, а часом, глянувши угору, трошки й розсердиться: «Бісові груші,— пробубонить,— які спілі, і над самісінькою головою висять, а ні одна ж то не впаде у рот»»);

прізвисько Лежень;

комічна подія (скарб захований у дохлому хорті, якого хлопці жартома вкинули Павлові до хати);

комічне прислів’я («Хвалить шинкар п’яницю, а дочки своєї за його не віддасть!»)

Висновки: гумористичне, викривальне зображення головного героя оповідання «Скарб» автор подає, вдаючись до різноманітних засобів, які допомагають викликати відразу до людини, котра нічого у своєму житті не зробила доброго, прожила марно й безцільно, користуючись плодами праці інших.

5. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

— Що символізує скарб?

Очікувані відповіді

Скарб — узагальнений образ щастя.

Скарб — добробут, благополуччя.

Скарб — любов.

Скарб — здоров’я, життя.

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Завдання

Марійка Допитлива зашифрувала прислів’я. Прочитайте їх і скажіть, як вони пов’язані з оповіданням «Скарб».

Відповідь (додати у повнозначні слова голосні).

У лінивого піч до спини пристала.

Спиш, спиш, а спочити ніколи.

Як спить, то не їсть, а як їсть — не дрімає.

Спать до обід, то присниться ведмідь.

Хто горя не бачив, той і щастя не знає.

VII. Домашнє завдання

Скласти усний твір «Як я розумію щастя» або «Чи хотів би я мати таке щастя, як Павло з оповідання Олекси Стороженка «Скарб»».