Олекса Стороженко. «Скарб». Морально-етичні проблеми оповідання. Засоби гумористичного зображення, українська література
Хід заняття Олекса Стороженко. «Скарб». Морально-етичні проблеми оповідання. Засоби гумористичного зображення, українська література
III. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання.
Зачитування (переказування) епізодів оповідання, які запам’яталися найбільше (з обґрунтуванням).
IV. Формування і вдосконалення умінь та навичок
1. Слово вчителя.
Спробуємо накреслити умовну лінію життя головного героя оповідання «Скарб» Павла.
немовля | хлопчик | парубок | чоловік |
Спить на перині, на печі у просі, у садку під грушею. |
Лінія життя рівна, без подій, без роботи, без інтересів, без друзів, без мети.
— Чи може таке бути? (Може, але письменником дещо гіперболізовано, перебільшено.)
— Що у вас викликає сміх, насмішку, осуд?
2. Словникова робота.
Пригадаємо відомості про гумор, засоби гумористичного зображення.
(Запис до літературознавчого словничка.)
Комічне — категорія естетики, що характеризує той аспект освоєння світу, що супроводжується сміхом; поділяється на гумор та сатиру, має проміжні відтінки — дотеп, іронія, сарказм.
Гумор — доброзичливий сміх, спрямований на викриття певних вад людського характеру чи недоладності у житті людей, у їх поведінці. В гумористичних художніх творах смішне зображується в добродушному жартівливому тоні.
Іронія — тонка прихована насмішка, кепкування, глузування. Про явище чи особу говориться нібито в позитивному чи захопленому тоні, а розуміти треба протилежне.
Сатира — гостре висміювання (часто в перебільшеному вигляді) всього нечесного, несправедливого. У сатиричних творах письменники засуджують усе, що є негативним у людському житті.
Сарказм — зле, в’їдливе висміювання серйозних вад у характері персонажа, подіях та явищах громадського або приватного життя з тим, щоб викрити їхню потворну суть і викоренити, знищити, бо виправити їх не можна.
3. Бесіда
— Які, на вашу думку, види комічного використовує Олекса Сто-роженко? (Гумор, іронію, сатиру.)
Для зображення комічного застосовуються певні засоби. Перелічимо основні з них і визначимо, які саме використовує письменник в оповіданні.
— Сполучення в реченні слів, що означають різнорідні поняття;
— неправильне розуміння міжмовних омонімів;
— використання або розуміння метафоричних фразеологізмів у прямому значенні;
— використання каламбурів — гри звуків або слів;
— вживання пестливих слів, займенників середнього роду і дієслів у третій особі однини стосовно особи з метою висміювання;
— використання гіперболи;
— іронія — вживання слів у протилежному значенні;
— парадокс — сполучення несумісних понять, що виключають одне одного;
— макаронічна мова — змішання й перекручення слів різних мов;
— народна етимологія — перекручення персонажем слів, вимова яких для нього важка;
— жартівливі народні прислів’я та приказки;
— дитяча етимологія — шепелявість, картавість та інші вади у мові дітей;
— урочистий тон і використання відповідних засобів при зображенні буденних подій, описі звичайних предметів;
— використання політичних або наукових термінів для зображення побутової події чи щоденної роботи;
— змішання різних стилів літературної мови;
— характеристичні прізвища;
— пародія;
— комічна ситуація, подія, монолог, діалог, герой, деталь.
4. Пошуково-дослідницька робота.
(Проводиться самостійно під керівництвом учителя або учнів-асистентів).
Завдання: відшукати засоби комічного, що їх використовує Олекса Стороженко в оповіданні «Скарб», зробити висновки.
Просторічні та лайливі слова (телепень, скажена, орав здорово); комічні порівняння, фразеологізми (як той пуцьвірінок, буцім з його чортяка лика дере, як на живіт кричить, як горох з мішка); гіпербола (не випускає мати сина надвір цілий рік — то холодно, то жарко, то сиро); вживання середнього роду (його вигнало та розперло);
комічний портрет («Лика широка та одутлувата, як у того са-логуба, а руки білі та ніжні, як у панночки»);
іронія («заснув манесенький»);
комічні ситуації («…Вийде в садок, ляже під грушею, а часом, глянувши угору, трошки й розсердиться: «Бісові груші,— пробубонить,— які спілі, і над самісінькою головою висять, а ні одна ж то не впаде у рот»»);
прізвисько Лежень;
комічна подія (скарб захований у дохлому хорті, якого хлопці жартома вкинули Павлові до хати);
комічне прислів’я («Хвалить шинкар п’яницю, а дочки своєї за його не віддасть!»)
Висновки: гумористичне, викривальне зображення головного героя оповідання «Скарб» автор подає, вдаючись до різноманітних засобів, які допомагають викликати відразу до людини, котра нічого у своєму житті не зробила доброго, прожила марно й безцільно, користуючись плодами праці інших.
5. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».
— Що символізує скарб?
Очікувані відповіді
Скарб — узагальнений образ щастя.
Скарб — добробут, благополуччя.
Скарб — любов.
Скарб — здоров’я, життя.
V. Закріплення знань, умінь та навичок
Завдання
Марійка Допитлива зашифрувала прислів’я. Прочитайте їх і скажіть, як вони пов’язані з оповіданням «Скарб».
Відповідь (додати у повнозначні слова голосні).
У лінивого піч до спини пристала.
Спиш, спиш, а спочити ніколи.
Як спить, то не їсть, а як їсть — не дрімає.
Спать до обід, то присниться ведмідь.
Хто горя не бачив, той і щастя не знає.
VII. Домашнє завдання
Скласти усний твір «Як я розумію щастя» або «Чи хотів би я мати таке щастя, як Павло з оповідання Олекси Стороженка «Скарб»».
Олекса Стороженко. «Скарб». Морально-етичні проблеми оповідання. Засоби гумористичного зображення, українська література
Повернутися на сторінку Українська література