СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ «СТОЇТЬ ЯВІР НАД ВОДОЮ», «ГОМІН, ГОМІН ПО ДІБРОВІ», «ОЙ У СТЕПУ КРИНИЧЕНЬКА», УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Соціально-побутові пісні «Стоїть явір над водою», «Гомін, гомін по діброві», «Ой у степу криниченька», українська література

Хід заняття Соціально-побутові пісні «Стоїть явір над водою», «Гомін, гомін по діброві», «Ой у степу криниченька», українська література

III. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання.

1) Виразне читання пісні «Ой на горі та й женці жнуть», висловлення своїх вражень від неї та вражень батьків, рідних, знайомих.

2) Заслуховування усного твору «Чому пісня «Ой на горі та й женці жнуть» і досі є популярною на сучасних народних застіллях».

3) Зачитування підібраних учнями висловів, прислів’їв про народну пісню.

(Додатковий матеріал: прислів’я про пісні: «З піснею дружити — ніколи не тужити», «Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину», «Хто співає, той журбу проганяє», «Як заспівають, мов тебе на крилах піднімають».)

2. Завдання

— Пригадайте, які ще народні пісні часто звучать і нині, поміркуйте чому.

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

Нелегкою була доля наших далеких пращурів. Постійні напади ворогів змушували їх весь час тримати в руках не лише рало, косу, а й зброю. Великою честю й почесним обов’язком кожного юнака, чоловіка в той час вважалося стати козаком, ходити в походи. Не дбав козак-запорожець про багатство, лише про те, щоб був справний «кінь вороненький» та «зброя ясненька». Він розумів, що може скласти свою буйну голівоньку на чужині. Тому мріяв і сподівався, що товариші насиплють, за звичаєм, шапками високу могилу й посадять червону калину, на яку прилітатимуть пташки та приноситимуть вісті з батьківщини.

Про це складено безліч козацьких пісень.

Окрема сторінка української історії — чумацтво. Наші відважні предки збиралися в громади, запрягали волів і валками вирушали в Крим по сіль. Це була цікава, але й дуже небезпечна подорож. Адже чумаків підстерігали в дорозі й вороги, і хвороби, і негода, й падіж худоби. Інколи господареві так і не доводилося повернутися додому. На його обійстя приводили лише волів із чорною стрічкою на рогах.

Орієнтувалися чумаки по зірках, так званому Молочному Шляху, який і названий був потім Чумацьким Шляхом. Дорога довга, воли йдуть повільно, тільки пісня й зігрівала душу мандрівників. Чумаки часто були першопрохідцями, своєрідною «газетою», їх знала навіть тодішня середньовічна Європа.

Отже, серед пісенних скарбів нашого народу чимало й чумацьких пісень.

2. Робота в групах.

(Учні об’єднуються в 3 групи (можна за рядами).)

Завдання: навчитися виразно читати одну з пісень, зробити її аналіз за планом:

1) тема;

2) історична основа;

3) жанр;

4) образи;

5) художні засоби;

б) пафос; настрій;

7) ідея;

8) власні враження; почуття й думки, які навіює твір

Очікувані відповіді

1-ша група. Пісня «Стоїть явір над водою»

Це пісня про сумну долю козака, котрий поїхав на війну й загинув на чужині.

У пісні не згадується якась конкретна історична подія, тому ми можемо висловити лише припущення. Козаки воювали і проти російського царя, і в складі його війська проти іноземних загарбників чи, навпаки, брали участь у завойовницьких походах самодержця. У будь-якому випадку це — трагедія, бо людина змушена замість мирної праці воювати, замість побудови — руйнувати й гинути на чужині.

«Стоїть явір над водою» — народна соціально-побутова козацька пісня.

У творі виведений образ молодого козака, який, очевидно, не з власної волі змушений їхати на чужину. Про це свідчать такі вирази: «на козака незгодонька», «серденько ниє». Як і личить козакові, у нього «оріхове сіделечко» і «кінь вороненький». Про глибоку любов і пошану народу до своїх захисників говорять пестливо-зменшувальні слова, що часто вживаються у пісні: «незгодонька», «явороньку», «зелененький», «козаченьку», «молоденький», «калиноньку», «родоньку».

Поряд з образом козака, як паралель, вимальовуються образи природи — явора, калини, пташок з рідного краю.

Художні засоби різноманітні: від паралелізму (паралельне зображення образів людей з явищами природи) — козак — явір, вода корінь миє — серденько ниє, калиноньку їсти — приносити од родонь-ку вісти — до епітетів: милу (Україну), молоденький (козак), зелененький (явороньку), пестливо-зменшувальних назв: серденько, вороненький, козаченьку.

Широко вживаються окличні речення, безсполучникові складні речення з протиставленням, поясненням.

Настрій у пісні сумний, журливий, пронизаний патріотичним пафосом.

Головна думка (ідея) — уславлення вірності козака своєму військовому обов’язку, його патріотизму, засудження війни як антилюдського, антигуманного явища.

Ця пісня викликає почуття великої пошани до наших славних предків — козаків.

2-га група. Пісня «Гомін, гомін по діброві»

Ця пісня про зраду козака й ставлення його родини до цього.

Історичною основою цього пісенного твору могло стати поодиноке явище зради, яке засуджувалося не лише суспільством, громадою, але й близькими родичами зрадника.

Жанр — народна соціально-побутова козацька пісня.

Центральний образ твору — образ козака-зрадника. Слово «зрада» не вживається у пісні, але розкривається описово, через діалоги, коли козак запевняє, що йому не страшні ні турки, ні орда, які його наділяють кіньми, сріблом, золотом.

Мати не може змиритися зі зрадою сина й проганяє його. Негативно ставляться до козака й дві старші сестри. Тільки молодша, не розуміючи ще, любить козака як брата. Сам козак розуміє, що вороття йому немає, тому відповідає молодшій сестричці, що повернеться, як пісок зійде (проросте) на камені. Так він відповідає й матері, у якої прокинувся жаль та родинні почуття.

Поряд з образами людей — образи природи: діброва, туман, поле. Гомін по діброві — це як розбурхані почуття, туман — як неприємне, огидне явище зради.

Художні засоби — різноманітні. Метафори («мене змиють дощі, …розчешуть терни»); епітети — густі (терни), буйні (вітри); пестливі слова — зіроньками, слізоньками, додомоньку, головоньку. Поетичний паралелізм (паралельне зображення явищ природи та явищ людського життя), діалоги, окличні та питальні речення, звертання, розгорнуті порівняння (відповідь сестрі).

Пісня пронизана сумним настроєм, жалем.

Головна думка твору — засудження зради, коли людина проміняла батьківщину, любов і повагу рідних на багатство та розкіш.

Пісня викликає жаль через змарновану долю козака, захоплення силою материнських почуттів, поетичністю образних картин, особливо відповідей брата сестрі й матері щодо свого повернення.

3-т я група. Пісня «Ой у степу криниченька»

Це пісня про трагічну долю чумака, який не повернувся додому з далекої мандрівки.

Історична основа твору — явище чумацтва в Україні. Поїздки в Крим по сіль були важкими й небезпечними. Навіть назва «чумаки» пов’язана зі страшною хворобою — чумою, яку вони могли підхопити в теплих краях і перенести далі.

За жанром це народна соціально-побутова чумацька пісня.

Головний образ — образ чумака, який збирається в далеку дорогу й не знає, як вона закінчиться. Навіть воли тривожаться, відчуваючи мандрівку. Не стало чумака чи від хвороби, чи від тяжкої втоми. Поховали його в чужій стороні. І тільки думки рідних прилинули до нього в образі «сивої зозуленьки», щоб покликати додому, але це неможливо.

У пісні використовуються паралелізми (« у степу криниченька, з неї вода протікає — …чумак сиві воли пасе Та з криниці напуває»); постійні епітети: сиві (воли), чистім (степу), зеленій (муравині), сива (зозуленька); пестливо-зменшувальні слова (криниченька, доріженьку, чумаченьки, зозуленька); вживаються діалоги, окличні слова, вигуки, звуконаслідування, звертання, повтори. Твір пронизаний сумним настроєм.

Головна думка пісні — висловлення співчуття до важкої, часто трагічної долі чумаків.

Пісня викликає жаль і разом з тим захоплення вмінням народу створити незабутню поетичну картину.

3. Повідомлення про результати роботи в групах.

1) Виразне зачитування твору кількома учнями.

2) Аналіз твору (можна доручити повідомлення по якомусь із пунктів кожному члену групи).

3) Відповіді на питання учнів з інших груп.

4) Коментар учителя.

V. Закріплення знань, умінь та навичок

1. Слово Марійки Допитливої.

Я так багато почула цікавого, боюся, що всього й не запам’ятаю. Добре було б це якось узагальнити.

2. Складання таблиці.

«Спільне та відмінне в козацьких та чумацьких піснях».

Спільне
Трагічна доля людей; історична основа; сумний настрій; прийоми паралелізму; постійні епітети; зменшувально-пестливі слова; окличні речення; діалоги
Відмінне
Козацькі пісні	Чумацькі пісні
Патріотичний пафос, засудження зрадництва, захоплення героїзмом і мужністю козаків	Тісніший зв’язок із природою, думки, тривога рідних за чумаків в образі «сивої зозулі»

VII. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати пісні, аналізувати їх, вивчити одну напам’ять, обґрунтувавши свій вибір; зробити ілюстрації.