Г. Ф. КВІТКА-ОСНОВ'ЯНЕНКО. ІРОНІЯ ТА САТИРА, ПОЄДНАННЯ РЕАЛІЗМУ Й ФАНТАСТИКИ У ПОВІСТІ «КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА», УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Іронія та сатира, поєднання реалізму й фантастики у повісті «Конотопська відьма», українська література

Хід заняття Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Іронія та сатира, поєднання реалізму й фантастики у повісті «Конотопська відьма», українська література

I. Мотивація навчальної діяльності

Давно відомо, що сміх — це велика сила. Доброзичливий гумор, самоіронія допомагають по-новому побачити проблему, навіть вирішити її; подивитися на себе збоку. Сатира ж б’є досить боляче й влучно по негараздах та недоліках людей і суспільства, допомагає очищатися від усього, що суперечить здоровому глуздові, заважає жити. Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, використавши у повісті «Конотопська відьма» зброю сатири й додавши до неї велику частку фантазії, створив неперевершену картину життя, яка, до того ж, не пригнічує читача нудним моралізаторством. У секретах художньої майстерності письменника ми й спробуємо розібратися на сьогоднішньому уроці.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Складання «сюжетного ланцюжка» повісті «Конотопська відьма».

2. Заповнення «анкети» за біографіями сотника Забрьохи та писаря Пістряка.

(Проводиться за варіантами, у групах або парах.)

1	Прізвище, ім’я, по батькові	Забрьоха Микита Уласович
2	Місце проживання	Конотоп
3	Національність	українець
4	Вік	25 років
5	Сімейний стан (на початку твору і в кінці)	неодружений; потім одружений із Солохою
6	Освіта	початкова
7	Посада	сотник
8	Риси характеру	ледачий, безвільний, грубий, обмежений
9	Улюблені заняття	добре поїсти й випити, спати, відпочивати
10	Взаємини з козаками	грубі й гордовиті
11	Покарання	звільнення з посади за невиконання наказу

1	Прізвище, ім’я, по батькові	Прокіп Григорович Пістряк
2	Місце проживання	Конотоп
3	Національність	українець
4	Вік	трохи старший за сотника, бо навчався
5	Сімейний стан (на початку твору і в кінці)	неодружений
6	Освіта	духовна семінарія (ймовірно)
7	Посада	писар
8	Риси характеру	хитрий, заздрісний, підлий, не дуже розумний
9	Улюблені заняття	пити, їсти, відпочивати, влаштовувати інтриги
10	Взаємини з козаками	зверхній, грубий
11	Покарання	залишається без посади внаслідок своїх же інтриг

ІV. Формування вмінь та навичок

1. Робота зі словником літературознавчих термінів.

• Пригадайте, що таке комічне, іронія та сатира.

Комічне — естетична категорія, що характеризує той аспект суспільного життя, який викликає сміх.

Іронія — іносказання, яке виражає насмішку або лукавство; подвійний смисл, коли сказане у контексті мовлення набуває протилежного значення; прихована насмішка, часто навіть під виглядом похвали.

Сатира — висміювання вад суспільства, недоліків людей у різній формі, яке виражає негативне ставлення автора до зображуваного.

2. Робота в групах (або за варіантами).

І група досліджує засоби комічного в повісті, виписує їх та класифікує (можна дати готову частину таблиці).

Орієнтовні відповіді

Приклад	Художній засіб	Вид комічного
Забрьоха, Пістряк, Халявський	«промовисті» прізвища	гумор
Полетів, мов ворона	комічне порівняння	гумор
Чує кішка, де сало лежить; ханьки мнуть	прислів’я, приказка; фразеологізм	гумор
«Коли ж дивиться — вірьовка; потягнув тую вірьовку — аж і тут гарбуз сирий причеплений!..»	комічна ситуація	гумор
«Мимошедшую седмицю глумляхся з молодицями по шиночках здешньої палестини і, вечеру сущу минувшаго дне, бих неподвижен, аки клада, і нім, аки риба морская»	мова персонажа	гумор
«Еге, пане писарю! Я б, пожалуй, соблаговолів, так ліків більш тридцяти не знаю. Лічи сам і роби, як знаєш, ти на те писар; а я усе опісля підпишу, бо я на те сотник, щоб не лічити, а тільки підписувать»	протиставлення (антитеза)	сатира
Та ще на одне око сліпа, від паршів волосся повилазило, і голова голісінька, як долоня; уся шия у чиряках та в пістряках, аж тече; на щоці огник; зубів недолік, горбатенька, курноса, тільки ямка замість носа, на одну ногу крива і правої скарлюченої руки до рота не піднесе»	гіпербола	гротеск
«А се вже звісно, і усюди так поводиться, що чим наш начальник дурніший, тим він гордіший і знай дметься, мов шкураток на вогні»	зіставлення, порівняння	іронія й т. ін.

II група характеризує головних персонажів.

Орієнтовні відповіді

Забрьоха посаду сотника не заслужив, а успадкував. Він не дотримується козацьких звичаїв. Малоосвічений, грубий, лінивий, тільки їсть, п’є та відпочиває. Жадібний (хоче одружитися на багатій); нерозумний (слухає, що радить писар), не виконує наказів начальства. Разом із тим пихатий, зарозумілий: «Хоч і підійшов до людей, що перед ним усі шапки познімали і поклоняються йому, а він іде собі, надувшись, і ні на кого і не дивиться, тільки щоки роздува, щоб усі знали, що він тут-здесь є старший» і т. ін.

Писар Пістряк — дурисвіт і крутій, який використовує дурного сотника й своє службове становище у власних інтересах. Хитрий та підступний, мріє сам стати сотником; разом із тим нерозумний у простих речах — рахуванні козаків із хворостиною. Писар пишається своєю вченістю, але говорить незрозумілою мовою і не до ладу. Жорстокий у визначенні та виведенні «відьом».

Судденко Дем’ян Халявський здається розумнішим, кращим за сотника й писаря. Він Пістряка відразу ж розкусив, «та в потилицю і вигнав його з хати, і змінив його з писарства». Але й сам швидко «щось процвиндрив, і його з сотенства змінили». Не вдався і його шлюб з Оленою хорунжівною, бо склався «не через Божу волю, а через Явдоху», «через чаклування та ворожіння».

Слід зазначити, що в повісті немає позитивних персонажів, і це говорить про її сатирично-гумористичне спрямування, бурлескний стиль.

ІІІ група визначає, що в повісті є реалістичним, а що фантастичним.

Реалістичне	Фантастичне
Спосіб життя, служба козацької старшини: об’їдання, пиття без міри, неробство; чванливість і погорда до простих козаків. Звичай топити відьом у посуху і т. ін.	Причарування, ворожіння відьми Зубихи; вкрадені двері; політ сотника на хутір Безверхий; перетворення Зубихи на молоду дівчину, стару бабу чи колоду і т. ін.

3. Презентація досліджень групами, коментарі

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Завдання учням.

• Схарактеризуйте Г. Ф. Квітку-Основ’яненка на основі спогадів про нього сучасників.

«Ще юнаком, граючи на флейті, він висиджував в основ’янів-ському саду цілі ночі. В 1816 році написав кадриль для зустрічі військ, що поверталися з Парижа в Харків. Складав також п’єси для фортепіано, пізніше керував сільським хором свого брата».

«Їздячи з хутора Основи в Харків на службу, любив бесідувати зі старим кучером Лук’яном, від якого взяв сюжети багатьох своїх оповідань».

«Листи його до літературних знайомих пересипано скаргами та наріканнями на власне невміння висловлюватися як слід, проханнями виправляти та впорядковувати надіслані рукописи».

«Не маючи власних дітей, Г. Квітка-Основ’яненко спілкувався з селянськими, часто закликав їх до себе і розповідав казки, втручався не раз у дитячі забавки на вулиці…»

«Міські гості заїздили до нього зрідка, бо навколишня суспільність дивилася на письменника з недовірою, навіть неприязно,— всяк пізнавав себе в його гумористичних нарисах».

«Дружина Ганна Григорівна брала жваву участь у працях свого чоловіка, читала й поправляла його писання, давала чоловікові теми… Письменник присвятив дружині дві найкращі свої повісті «Маруся» й «Сердешна Оксана»».

(З книги В. Шевчука «Із вершин та низин».— К.: Дніпро, 1990).

VII. Домашнє завдання

Скласти план-тези статті підручника про значення творчості письменника (або визначити це значення самостійно); вміти аналізувати повість (образи, художні засоби); визначити особливості використання письменником фольклорних мотивів (повідомлення окремих учнів).