Тема воєнного лихоліття в повісті «Климко» Григіра Тютюнника, українська література

Тема воєнного лихоліття в повісті «Климко» Григіра Тютюнника, українська література

Перебіг заняття Тема воєнного лихоліття в повісті «Климко» Григіра Тютюнника, українська література

IV. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ У ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

1. Літературна гра «ланцюжкове інтерв’ю»

Школярі вдома готували по одному запитанню, яке ставлять своєму однокласнику, а той дає відповідь і ставить своє питання наступному учню.

2. Кросворд

По вертикалі:

  1. Назва села, де народився Гр. Тютюнник. (Шилівка)
  2. Професія батька письменника. (Тесля).
  3. Після ув’язнення батька Гр. Тютюнник живе в брата на… (Донеччині).
  4. Тітка, яка запропонувала в неї жити Климку після того, як він залишився самотнім. (Мотя)
  5. Місто, у якому письменник навчався в ремісничому училищі. (Харків)
  6. Ім’я брата письменника. (Григорій)
  7. Місце, де жили Климко і дядько Кирило. (Барак)

По горизонталі:

6. Як називали Славка? (Гармоністом)
8. Назва повісті автобіографічної трилогії. («Климко»)

3. Переказ змісту твору

4. Асоціативний кущ

Які асоціації викликають у вас слова «війна», «дитина»? (Із наведених слів на паперових стрічках учні добирають асоціації та прикріпляють на дошці під написами «війна» та «дитина».)

Війна: смерть, горе, страх, голод, біль, жорстокість, втрата домівки, нужда, холод, небезпека.

Дитина: сміх, радість, посмішка, веселощі, гра, родина, захищеність.

5. Робота з цитатами. Відновіть послідовність подій

  1. «Климко прокинувся від холодної роси, що впала йому на босі ноги (видно, кидався уві сні), і побачив над собою скам’яніло-бузкове небо, яким воно буває лише восени на сході сонця».
  2. «Климко жив удвох з дядьком Кирилом, відколи осиротів. Жили вони в залізничному бараці при самісіньких коліях».
  3. «Дядько Кирило був машиністом великого паровоза і ходив на роботу коли як: то вранці, то вдень, то посеред ночі, коли Климко вже спав».
  4. «Солдат на мить закляк з піднятою ногою, потім тоненько вискнув і одплигнув убік».
  5. «Чех повернувся вже без карабіна, тримаючи в руках і пакунок з вицвілої плащ-палатки в рудих та зелених плямах, і подав його Климкові».
  6. «Климко йшов уже восьму добу. Їхню станцію і барак розбомбили німецькі літаки, хлопець залишився з тим, у чому був».
  7. «Коли згоріла станція, Климко знайшов собі притулок у шахтній ваговій. Він переніс із погреба те, що вціліло — картоплю, два кусники старого сала й кілька цибулин. Спочатку було холодно йнезатишно, докучали щури. Потім Зульфат, товариш Климка, вигнав нахабних звірят димом, допоміг облаштувати кімнату».
  8. «Хлопці запропонували Наталі Миколаївні жити в них, адже її квартиру розгромили окупанти. Вони перенесли речі вчительки, а Зульфат роздобув колиску для малої Олі».
  9. «Тітка пожаліла його, запропонувала зостатися в неї назавжди, але хлопець наполягав — йому треба додому, його чекають».
  10. «Від переїзду, піднявши руки, спотикаючись і падаючи, біг до Климка Зульфат».

6. Бесіда

  • Хто з героїв твору вам найбільше запам’ятався?
  • Яким, на вашу думку, було дитинство Климка? Чому він залишився самотнім?
  • У яких умовах проживали діти під час Другої світової війни?
  • Як війна впливає на моральний стан суспільства?
  • Як ви гадаєте, чому діти не втратили людяності?
  • З’ясуйте жанр твору «Климко».
  • Пригадайте, який твір називають автобіографічним. Назвіть автобіографічні твори, які ви вже прочитали.
  • Доведіть, що повість «Климко» належить до автобіографічних.
  • Чому, на вашу думку, Климко не виявив бажання залишитися жити з тіткою Мотею після загибелі дядька Кирила і вирушив у подорож?
  • Доведіть, що Климко здатен долати труднощі, віднайти шляхи для їхнього вирішення.
  • Дослідіть, як у творі перемежовуються описи краси природи і тих страждань, яких зазнав і відчув хлопець-подорожній.
  • З чим пов’язано те, що Климко раз по раз згадував поселення, де він жив з дядьком Кирилом? Як ви ставитеся до рідного вам міста, селища, села?

7. Слово вчителя

— Автобіографічність не означає абсолютне відтворення хроніки життя Тютюнника. Герой повісті «Климко» йде не на Полтавщину, а по сіль, щоб потім продати її і врятувати від голоду улюблену вчительку з немовлям і себе з другом. Однак в основі твору — враження від того пам’ятного походу хлопчика тяжкими дорогами війни. А ще Климко залишився сиротою, так само, як і автор твору, виховувався в дядька, який теж загинув від німецької бомби. Усе побачене, пережите Григором тоді так вразило, що він не міг не розповісти про це, коли став письменником. І розповів правдиво, художньо сильно про дітей на війні.

Тема воєнного лихоліття в повісті «Климко» Григіра Тютюнника, українська література

Повернутися на сторінку Українська література