Тема воєнного лихоліття в повісті «Климко» Григіра Тютюнника, українська література
Перебіг заняття Тема воєнного лихоліття в повісті «Климко» Григіра Тютюнника, українська література
IV. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ У ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ
1. Літературна гра «ланцюжкове інтерв’ю»
Школярі вдома готували по одному запитанню, яке ставлять своєму однокласнику, а той дає відповідь і ставить своє питання наступному учню.
2. Кросворд
По вертикалі:
- Назва села, де народився Гр. Тютюнник. (Шилівка)
- Професія батька письменника. (Тесля).
- Після ув’язнення батька Гр. Тютюнник живе в брата на… (Донеччині).
- Тітка, яка запропонувала в неї жити Климку після того, як він залишився самотнім. (Мотя)
- Місто, у якому письменник навчався в ремісничому училищі. (Харків)
- Ім’я брата письменника. (Григорій)
- Місце, де жили Климко і дядько Кирило. (Барак)
По горизонталі:
6. Як називали Славка? (Гармоністом)
8. Назва повісті автобіографічної трилогії. («Климко»)
3. Переказ змісту твору
4. Асоціативний кущ
Які асоціації викликають у вас слова «війна», «дитина»? (Із наведених слів на паперових стрічках учні добирають асоціації та прикріпляють на дошці під написами «війна» та «дитина».)
Війна: смерть, горе, страх, голод, біль, жорстокість, втрата домівки, нужда, холод, небезпека.
Дитина: сміх, радість, посмішка, веселощі, гра, родина, захищеність.
5. Робота з цитатами. Відновіть послідовність подій
- «Климко прокинувся від холодної роси, що впала йому на босі ноги (видно, кидався уві сні), і побачив над собою скам’яніло-бузкове небо, яким воно буває лише восени на сході сонця».
- «Климко жив удвох з дядьком Кирилом, відколи осиротів. Жили вони в залізничному бараці при самісіньких коліях».
- «Дядько Кирило був машиністом великого паровоза і ходив на роботу коли як: то вранці, то вдень, то посеред ночі, коли Климко вже спав».
- «Солдат на мить закляк з піднятою ногою, потім тоненько вискнув і одплигнув убік».
- «Чех повернувся вже без карабіна, тримаючи в руках і пакунок з вицвілої плащ-палатки в рудих та зелених плямах, і подав його Климкові».
- «Климко йшов уже восьму добу. Їхню станцію і барак розбомбили німецькі літаки, хлопець залишився з тим, у чому був».
- «Коли згоріла станція, Климко знайшов собі притулок у шахтній ваговій. Він переніс із погреба те, що вціліло — картоплю, два кусники старого сала й кілька цибулин. Спочатку було холодно йнезатишно, докучали щури. Потім Зульфат, товариш Климка, вигнав нахабних звірят димом, допоміг облаштувати кімнату».
- «Хлопці запропонували Наталі Миколаївні жити в них, адже її квартиру розгромили окупанти. Вони перенесли речі вчительки, а Зульфат роздобув колиску для малої Олі».
- «Тітка пожаліла його, запропонувала зостатися в неї назавжди, але хлопець наполягав — йому треба додому, його чекають».
- «Від переїзду, піднявши руки, спотикаючись і падаючи, біг до Климка Зульфат».
6. Бесіда
- Хто з героїв твору вам найбільше запам’ятався?
- Яким, на вашу думку, було дитинство Климка? Чому він залишився самотнім?
- У яких умовах проживали діти під час Другої світової війни?
- Як війна впливає на моральний стан суспільства?
- Як ви гадаєте, чому діти не втратили людяності?
- З’ясуйте жанр твору «Климко».
- Пригадайте, який твір називають автобіографічним. Назвіть автобіографічні твори, які ви вже прочитали.
- Доведіть, що повість «Климко» належить до автобіографічних.
- Чому, на вашу думку, Климко не виявив бажання залишитися жити з тіткою Мотею після загибелі дядька Кирила і вирушив у подорож?
- Доведіть, що Климко здатен долати труднощі, віднайти шляхи для їхнього вирішення.
- Дослідіть, як у творі перемежовуються описи краси природи і тих страждань, яких зазнав і відчув хлопець-подорожній.
- З чим пов’язано те, що Климко раз по раз згадував поселення, де він жив з дядьком Кирилом? Як ви ставитеся до рідного вам міста, селища, села?
7. Слово вчителя
— Автобіографічність не означає абсолютне відтворення хроніки життя Тютюнника. Герой повісті «Климко» йде не на Полтавщину, а по сіль, щоб потім продати її і врятувати від голоду улюблену вчительку з немовлям і себе з другом. Однак в основі твору — враження від того пам’ятного походу хлопчика тяжкими дорогами війни. А ще Климко залишився сиротою, так само, як і автор твору, виховувався в дядька, який теж загинув від німецької бомби. Усе побачене, пережите Григором тоді так вразило, що він не міг не розповісти про це, коли став письменником. І розповів правдиво, художньо сильно про дітей на війні.
Тема воєнного лихоліття в повісті «Климко» Григіра Тютюнника, українська література
Повернутися на сторінку Українська література